Вірю в майбутнє твоє, Україно!
Вірю, відродишся ти в майбутті!
Вірю не зможе ніхто пересилить
Твою всю могутність і велич душі... (с)
Вірю, відродишся ти в майбутті!
Вірю не зможе ніхто пересилить
Твою всю могутність і велич душі... (с)
Це уривок з вірша, який був написаний мною за шкільною програмою у 2000 чи 2001 році... Знайшовши його у своїх архівах і перечитавши, зясувалось, що в суспільстві майже нічого не змінилося, але я хочу вірити, що мій син буде жити в новому світі, навчатися безкоштовно - без хабарів та домовленостей, він зможе без перешкод їздити пізнавати країни без зборів купи папірців та доказів того, що він фінансово-зебезпечений.
Тому я сьогодні була на Майдані. З сином. Хтось може сказати, що це нерозумно, але я хочу бути частиною того, що відбувається. Ми були там вдень, не в епіцентрі збору демонстрацій, але я відчувала ту атмосферу.
Я сьогодні вполювала емоції. Емоції тих, хто поруч, тих, хто зі мною, тих, хто піде далі, тих, хто втомився від брехні, від непевності.
Це молодь нового покоління. Вони були ще дітьми під час минулого майдану. Сьогодні вони мають власну думку, власні сподівання.
Щирі емоції складно приховати. Маю надію, що цей Майдан нарешті змінить нашу історію.
Досі лежить диск с патріотичними піснями. Спогади стали яскравими - ніби вчора. Особливо серце сколихнулося, коли зі сцени залунала пісня Тараса Чубая "Не спи, моя рідна земля, прокинься, моя Україно..."
І співала Європейська площа, співали люди - і молодь, і ті, хто старші...
Кожен сподівається на краще життя. На власне життя. Життя для себе. Нове життя для своїх дітей та онуків.
Були і посмішки, і серйозні погляди...
Всі були тут:
пані в капелюшках з жовто-синіми стрічками,
молодь в прапорах
і, навіть, якщо не було стрічки або прапора - справжні українці всюди знайдуть рідні кольори та слово - "Україна"
ще зовсім юна патріотка
обличчя-прапор:)
євро-хода
Вірю - будемо!!!
Я вірю, що у нас буде Держава!
Community Info