falkoner (falkoner) wrote in ua,
falkoner
falkoner
ua

А город звався Карфаген!

Originally posted by tin_tina at А город звався Карфаген!

Про почуття гумору в Ганнібала

Після цієї понурої історії аж хочеться відступити трохи в глибину часу, коли ще герої 2-ї Пунічної були живими. В усіх сенсах словами живими — ніскільки не схожими на застиглі зображення й парадні портрети зі сторінок підручника історії.

Життєпис Публія Сципіона старшого, принаймні, в першій половині життя — це всуціль лицарський роман. Замість зіткнень політичних чи економічних інтересів ми в «його» частині історії бачимо такі анахронічні чи й сумнівні чинники, як віщі сни, божественні осяяння, вірність, дружба, побратимство, схильність до авантюр, великодушність, аж на грані "ідіотської хвороби благодушності", — ну й романтичні пригоди, як же без них. Що ж стосується Публієвого спершу затятого ворога, а потім найвідданішого друга, Масинісси, то його біографія в ті часи — безперервний екшн. Раз у раз там повторюється такий епізод: раптово заатакований підступними ворогами, нумідійський царевич тікає в супроводі невеликого загону найвірніших приятелів, дуже швидко кількість цього загону зменшується до 2-3 чоловік, а то й до одного (самого Масинісси), вороги з полегшенням вважають, що десь там в пісках Лівії він і пропав, але Масинісса раптом як з-під землі з’являється, і не просто так, а з численним військом і потужними покровителями. Все починається спочатку.

Що ж стосується Ганнібала, то його спеціальністю були гумористичні висловлювання, а гумор в нього був специфічний, часто чорний і завжди з подвійним дном.

Кажуть, що напередодні битви під Каннами, оглядаючи римський табір, він заявив таке:

— Зручніше було б тільки тоді, коли б він (римський головнокомандуючий) передав мені своїх солдат зв’язаними.

А табір, схоже, виглядав грізно, раз один з карфагенян, Гіскон, зізнався, що ніколи в житті не бачив такої кількості людей. Однак Ганнібал знайшов як його потішити:

— Ще дивніше те, що серед всіх цих людей нема нікого на ім’я Гіскон!

Може, то був такий жартівливий натяк на вже згадувану пристрасть карфагенян до однакових імен, яка завдала так багато клопоту пізнішим історикам. Римлян це теж стосувалося, але, звісно, жодного Гіскона в них не було.

Підбадьорений Гіскон засміявся, цей жартівливий настрій передався й решті воїнів і, можливо, допоміг їм перемогти під Каннами. Майстерштук — чисельно менше військо вхитрилося оточити противника.

Цей гумор ще може вважатися добродушним, бо далі було гірше. Вже після поразки в 2-й Пунічній війні Карфаген мусив сплатити чималу контрибуцію. Оскільки нізвідки було взяти потрібні кошти навіть на перший внесок, довелося скинутися найбільшим карфагенським багатіям, які за сумісництвом були також урядом республіки. Вони, звісно, гірко оплакували свої втрати. Присутній при цьому Ганнібал саркастично розсміявся і пояснив, що плакати треба було раніше — коли в Карфагену забирали зброю і палили флот. Зрештою, в найближчому майбутньому на місто й народ чекають такі нещастя, що, порівняно з ними, втрата майна є найменшим злом.

Однак карфагенські товстосуми гумору не оцінили і повели справу так, що Ганнібалові довелося тікати з рідного міста.

Далі неспокійна доля втікача-блукальця привела Ганнібала до Сирії, найбільшої з держав, що виникли на осколках імперії Александра Македонського. Тодішній сирійський король, Антіох, передчасно названий Великим, демонстрував дійсно великому карфагенцю своє військо, з яким збирався вирушати проти римлян. Особливо пишався цар розкішно спорядженою і багато екіпованою гвардією.

— Як думаєш, вистачить цього для римлян? — пихато запитав Антіох.

— Вистачить, вистачить, — запевнив Ганнібал. — Хоча вони дуже жадібні!

(Себто, всі ці розкішні полки могли розглядатися не як противники римських легіонів, а тільки як легка здобич для них. В перспективі так воно й вийшло).

Приблизно в той же час Ганнібал розмовляв з найбільшим зі своїх противників, Публієм Сципіоном-старшим. Як з великими труднощами встановили історики, римський полководець і геніальний карфагенець зустрічалися двічі, раз — напередодні битви під Замою, вдруге — в Сирії, куди римлянин приїхав як приватна особа, офіційно —  щоб помилуватися численними історичними й культурними пам’ятками і помолитися в знаменитих храмах, неофіційно — щоб все, що треба, оглянути, і з ким треба зустрітися. В тому числі і з Ганнібалом.

Обоє привіталися як добрі  приятелі, і завели довгу розмову, напевне, на звичну для ветеранів тему, згадуючи недавні й давноминулі битви. В ході цієї розмови Публій запитав, кого Ганнібал вважає найкращими полководцями світу.

— На перше місце я б поставив великого Александра, — впевнено відповів карфагенянин. — Він з невеликим військом завоював величезну імперію. На друге — царя Пірра за його відвагу (ми цього Пірра знаємо в основному завдяки крилатому вислову «піррова перемога»). А третє місце віддам соамому собі, бо я перейшов Альпи, переміг під Каннами і взагалі бився довгі роки, не зазнавши жодної поразки. Крім одної.

А, може, про ту останню поразку не треба було нагадувати? Хто як хто, а Публій про неї пам’ятав.

— А що б ти сказав, якби переміг під Замою? — з цікавістю запитав він.

— Тоді я поставив би себе на перше місце, — просто відповів пунієць.

Можна це висловлювання вважати прикладом надмірної самовпевненості Ганнібала (скромнішим треба бути! це безсмертне висловлювання знайшло б чимало сторонників у античному світі), а можна — як замаскований і витончений комплімент  Публію: хоча його самого за великого полководця не вважали, то все ж перемога над ним може зробити найбільшим полководцем світу!

Принаймні, Публій зрозумів ці слова саме так і залишився дуже ними задоволений.

Як з цього зрозуміло, Ганнібал не був таким вже мономаньяком, поведеним винятково на ідеї-фікс знищення ненависного Риму. Хоча, зізнатися, романтичних епізодів у його житті дещо бракло, тому довелося чимало всякого понавигадувати. Достеменно відомо, що перед тим, як вирушити до Італії, Ганнібал одружився з донькою одного з іберійських вождів. Звалася вона Імільке і начебто народила сина, але що з ними обома сталося у воєнній заметілі, не зовсім ясно. Звісно, вирушити з чоловіком через Альпи Імільке не могла, тому залишилася в Іспанії, а пізніше, коли Іспанія вже була втрачена карфагенянами, нібито перебралася до Карфагену і там якось непомітно щезла.

Натомість її чоловікові приписують всілякі ліві романи і навіть позашлюбних дітей як в Італії, так і в Карфагені, вже після його повернення. Хто його знає, хоча він недовго в тому Карфагені й залишався.

kleopatra1
Наталія Роллечек, яка включила до свого роману «Три дочки короля» «сирійський» період життя Ганнібала, не завагалася приписати йому тісні стосунки з прекрасними королівнами, доньками Антіоха. Старшою, Лаодікою, він був захоплений як жінкою великої сили волі, наділеною дещо понурим пророчим даром (це вона мала порадити Ганнібалу завжди носити при собі перстень з отрутою), друга, легковажна красуня Антіохіс, була по-дитячому в нього закохана.

Щоб не морочитися з третьою донькою, Клепатрою, авторка роману змінила черговість шлюбів у королівській родині, видавши її заміж раніше за старших сестер, і відправила до Єгипту на самому початку книжки. Отож, ця Клеопатра з Ганнібалом не зустрічалася, зате, як знаємо з інших текстів,  пізніше зустрічалася з Публієм Сципіоном. Римлянин був вражений державним розумом єгипетської цариці (вона тоді була регенткою — правила від імені свого неповнолітнього сина, Птоломея Філометора. Характерне ім’я! — означає «той, що любить матір». Не батька. Тоді саме жінки з елліністичних династій почали дуже активно відтісняти своїх чоловіків та братів на другий план).

А що вона була також і вродливою, знаємо з її зображень на єгипетських тетрадрахмах. Як на мій смак, значно вродливішою, ніж її знаменита далека наступниця, Клеопатра VII.


Tags: Історія, Калиф-на-день, Красиво, каліф, цікаве
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment