Орест (forko) wrote in ua,
Орест
forko
ua

Моя антропологічна експедиція на шоу Шустер LIVE

Originally posted by 3axapko at Моя антропологічна експедиція на шоу "Шустер LIVE"


Ще наприкінці метушливого серпня я побачив на міському інтернет-форумі нашого "вільного козацького міста" оголошення про пошук звитяжців-учасників [масовки/глядачів] для чи не найрейтинговішої п'ятничної зомботелезабави
вічнополітичностурбованих вкранців - шоу Савіка Шустера.
Оминаючи типовий словесний срач, який розвели під тією об'явою люті черкасці, я залишив свій номер.
Невдовзі мені передзвонили. Визначили серйозність моїх намірів. Нагадали, шо я ж маю бути відповідальним і все таке й зарезервували за мною тепле містечко на шоу.
О! Згадав! Воно зоветься "Шустер LIVE" (не "Шустер живий", а "Шустер на живо").
До участи запросили якраз тоді, коли я їхав на хворум видавців у Львів. Тож я відмовився, залишивши за собою можливість поїхати наступного разу. І от, коли я неспіхом покидав театр ім. Курбаса після чергової літпрезентації, потелефонувала та сама ґречна пані і запросила мене на шоу найближчої п'ятниці. А саме 20 вересня. Я, як молодий українолог-початківець і людина із загостреною цікавістю, звісно погодився. Потім вона передзвонила та розповіла "шо і як". Сказала взяти паспорт, дала номер "людини в Києві" і застерегла, аби я встиг до 11 години ранку. Дорогу оплачують. На ніч вписують в отель і начисляють якісь копійки за участь.
Так я і поїхав.
Виїхав у п'ятницю рано з "пєрєвозчіком", бо автобус долає 200 км. до Столиці з Черкас аж 4 години, а я троха заспав і прокинувся лиш о 7.00. А "перєвозчік" летить як скажений, бо се його хліб. Се його 80 грн/чол. Квиток же (щоб мені за ним відшкодували витрати) я купив у водія маршрутки на м. Чернігівська за 5 грн.
Поселяти "учасників" мали в готель "Турист" на ст. м. Лівобережна. Я як почув в слухавці таку назву, то одразу в уяві постав пострадянський треш-хостел з товстими хижими щурами, монсторотарганами, жовтими, перестяними ще з 70-х, матрацами, обслиненими з 90-х подушками, пощербленими унітазами і неґречним персоналом.
Проте готель приємно здивував. Се хрінзнаскількиповерхова будівля при самісінькій м. Лівобережна. Се три зірки. І се збіса недешево. Номери затишні, чистенькі.
Та то потім. Ще до поселення я познайомився з молодими дівчатками, які нас організовували. Мені дали заповнити анкети з питаннями а ля "за кого голосував? за кого б проголосував?" "коли дивишся тілівізор? шо дивишся?". Я там шось покреслив... бо не дивлюсь.





Одразу хотілось би означити, шо я не ліз там з фотоапаратом в щєлі, не провокував, не випитував ніц. А взяв позицію спостерігача всього процесу, аби ніяк не впливати на нього. Хоч... Варіянт з сунути кругом носа теж прикольний, проте.. в сьому випадку менш чесний.

Як я вже зазначав, сього лайношоу я не дивлюсь вже кілька рочків. Тож не знав шо там за новшества. А там нова фішка! Глядачі - се сотня людисьок - по 2-4 з кожного реґіону Неньки. Різного віку: від сопливих першокурсників до сивих пенсіонерів. Безробітні, слюсарі, доярки, вчителі... Комуністи, зелені, регіонали, свободівці... Загалом... Просто афіґєнний зріз для українологічного спостереження. Для антропологічної розвідки. Поки я заповняв анкети, то людей трошки вже понаприходило. Таких всіляких... вкраїнців і вкраїночок.

Я віддав анкети, а дівчєтка мені дали 25 грн.
- Бутербродниє, - пояснили. - Всьо. У 17.20 в холє.
Поселили мене на 15 поверсі (номер 1520). Там вже був один мешканець. Проте я пішов пожувати щось і надибав файнющих круасанів зі згущиком по 2,60. Поїв, покурив і подався до номера.
Номер виявився затишним, чистеньким і взагалі.. гріх жалітись. Там вже на всю гучність розглагольствував телевізор, що його ввімкнув мій тимчасовий сусідонько - Олександр із Запоріжжя.
Олександр лежав у зеленого кольору спортивному костюмі з 90-х на застеленому ліжку і втикав у ящик. Познайомились. Шото перетринділи і я теж влігся. Сусідонько мій на шоу приїхав вже вдруге.
- А какая тєма праґрами сєводня? - питає.
- Не знаю. Та і байдуже мені, - відказую щиро. - А Ви, вдасне, з якою метою на програму? - питаю вже я.
- Паабщятса с людьмі, пасматрєть, - каже. - А ти?
- Шоб вдома не сидіти. Та і теж цікаво поспоглядати. - кажу.
- Навєрноє будєт про асоциацию і Расію, - припускає Олександр. - Інтєрєсно кто будєт в гостях.
І тут він обережно намагається зав'язати зі мною традиційну українську "лавково-кухонну" політичну дискусію. А я от вже давненько таких безглуздих дискусій просто ненавиджу. А він задвигає свою парадигму, то я йому й кажу, шо вважаю безглуздим наразі про то триндіти, шось між собою вирішувати і все таке. І він погоджується, проте продовжує викреслювати свої політпогляди і позиції та вивідувати мої. Я шото апелюю, бо в дечому ми розходимось... Карочє.. Вибачєйте, але я справді того не люблю, тому діалогу того не наводитиму. Я намагався дати зрозуміти, шо триндіти про політику не буду, а йому хоч би шо. Виводить парадигми і всьо. Я часвідчасно опоную, а сам намагаюсь його зафотографувати на телефон.




(нікого вам не нагадує ця стойка?)









Коли він все ж переконався, шо я достойний опонент і вислухав моє обґрунтування чого я не хочу про то триндіти, то троха заспокоївся. Почав клацати каналами. Коментувати новини і реклами. Потім зупинився на каналі по якому з тупорилими коментарями показували ролики з Ютубу. І гучненько над ними посміювався. Я пішов курнути.
Взагалі, як виявилось, він колоритний і прикольний коли не триндить про політику) дядько. То я виявив пізніше. а зараз я повертаюсь в номер, а він просить мене зафотографувати його на мильничку. Зрештою він ше багато разів проситиме його зафотографувати. Я клацнув "його в номєрє перед телевізором", а потім на свій гапарат клацнув вид з вікна.



Ми потриндювали про всяке-різне, а тоді я перепросив, влігся, вставив навушники куди треба і почав читати з телефона всілякі оповіданнячка, каратая врємя до ефіру.

* * *

О 17.10 Олександр перевдягнувся в сорочку, брюки і коричневу осінню шкірянку і ми двинули в хол. Жартували, балакали. Зрештою обходились без політики. При виході нас вже чекав двоповерховий автобус. Я покурив, зафоткав ще кілька разів сусідоньку і ми сіли в нього.
До нас в автобусі дивом приєдналась пані з Черкас, їй років 65 і видно, шо вона тут не вперше і не вдруге. О! Ше був пан - зменшена копія Фірташа. Але зафоткати його без палєва мені майже не вдалось. Зате я зафоткав більш-менш якісно Олександра.



Ми з пані з Черкас тринділи, власне, про Че. Чути було в автобусі людей зі Львова, Донецька, Вінниці, Криму... Впізнавались різні типажі. Ясно було, шо "неглядач" тут тільки я. Дехто перезнайомлювався між собов. Дехто по телефону хвалився:
- Та я зараз в Київі. На Шустера їду!... Ну а шо ти думав! Да! Да! Пригласили!
Пані з Че таки не втрималась і переводила на політику: Юля, Росія, газ, Янукєвічь... Тож я з'їхав.. Втикав у вікно і клацав фейсбук. З нею дискутував пан Олександр. Я включився, коли вона сказала "Інтірєсно хто там сьодня будєт. Я би хотєла подойті і поговоріть. Єсть у мєня вапроси. Та я підходила говорила з ними [гостями програми, політиками]. Фотографірувалась." Говорила се вона з такою інтонацією, ніби то дуже важливо і вона повирішувала сим купу державотворчих питань. "Я спрашивала, прєдлагала! Оні так вніматєльно слушалі".
- І шо? - вставив я 2 копійки, - Послухали... і шо?
Цьотка відповісти не змогла. Задумалась. А потім лександр почав розповідати як він у Гіспанії і Португалії працював, як сидів у тюрмі гішпанській холодній. як наркобарони його уважалі. І все таке. Колоритний чувак, загалом.

* * *

Людиськ вивалились з автобуса в двір знімального павільйону і..... давай фоткатись! На фоні фасаду, патрету Шустрого... Я прифігєл аж! Набіса? Шо в сьому такого? Набіса тут фоткатись? Я ще так-сяк розумію коли фоткаються на фоні замків, чи ще якихсь пам'яток,хоч і сі знимки кращі, коли людей на них немає.. А тут... Нафіга? Визначне місце??? Вкраїнці, немов дикі зафетишували се місце... Бо ж як! То треба похвалитись, шо була тут... масовкою... На аву виставити. Навіть у вишиванках були чуваченьки. обре, шо дез оселедців... Без рушників і дідухів.






(тут можна розгледіти зменшеного двійника Фірташа)

Та рано ще було дивуватись. Ми зайшли в середину. Просторе фойє... Фото з Савелієм Шустрим... І... Вкраїнці тут вже взагалі почали фоткатись, як расіянє в Луврі... Я проифігєвал.. І досі не розумію... Зачєм???





Подекуди у фойє стояли картонні ящики з сінцем на дні і яблуками на ньому... То вапшє! Я аж зрадів, як їх побачив. Бо, я хоч і молодий вкраїнолог, проте знаю, шо землячки з таким роблять! Ех!
Землячки накинулись на ті яблука, пакували їх в кишені, в торби, в шафки. Йой, як я се люблю. Бо тут всьо наліцо і не треба ніяких герменевтичних спроб пояснювати.



Одразу згадав, як у листопаді 2012-го на одній із післявиборчих зустрічей черкаського невизнаного недодепутата, флаґштока ривалюції, кукурузного аґроельфа Колі Булатєцкого його лохторат тирив вгощення... пакетики з кавою... пластикові кружечки... пляшечки води і все, шо можна було... Ех я тоді си потішив. І прямо ж у нього на очах се тирили. Оце фото, шо нижче, я зробив під час перекуру з тим таки Булатецьким в перерві тієї зустрічі. Якийсь чувак підійшов до нас, хвалив Колю і вибачався, шо вже мусить іти... Ну а хулі! Дєло здєлано! Дивіться самі:



Але зараз не про те. Се... ремінісценсія...
Була і тут халявна кава. Чай був. Не дивно, що кожен раптом захотів промочити горло гаряченьким. Але кави була банка... не стириш... За пакетиками чаю я не слідкував. Та жіночка з оргів кілька раз наголосила, щоб повертали ложечки! Отаке... Вже теж з досвідом. Ех вкраїнці... А ви кажете, шо у вас прізідєнт хріновий... Чого???? Такий же, як і ви!



* * *

Роздали всім номерки на стрічкахі ключі від шафок. До нашої доєдналась ше одна діліґація масовки. Всі жували яблука, фоткались...



Аж тут прийшла одна пані, жеби провести інструктаж, ввести в дискурс сю масу. Казала, шо се дуже відповідально, шо не варто тут бикувати і все таке... Добра така пані. Хороша. З якогось бюро статистичних досліджень. Ніяких там пропагандистських закликів і всього такого. Просто введення в функціонал масовки шоу. Телефони й фотогапарати в студію брати заборонили. Говорити з палітігамі і з Шустиим тільки з їх згоди. Фоткатись - так само.
Віддали пеньонзи за дорогу. Дали на дорогу в зворот.
Коробки з яблуками вже стояли пусті )))



Завели всю цю колотнечу в студію. Я теж же свого часу проводив прямі ефіри 4 дні на тиждень, але порівнювати масштаби і техзабезпечення... та все порівнювати з тим, де я працював... Се те саме, шо порівняти процес забивання ґвіздка і запуск шатлу на Марс. Студія звісно вразила. Там лише світла на мільйони. Долларів.
Розсадили нас за номерами. Ще раз проінструктували: шоб аплодували на початку і під час представлення гостей. І так, коли захочемо. Шоб тицяли на "робочі" екрани з двома лиш "кнопками" - ПЕРЕКРНАВ / НЕ ПЕРЕКОНАВ. Фігню всяку несла, коротше (я оце пишу о 5-й ранку і шось мені впадло то описувати, вибачєйте).
Купа монтєрів операторів і людей прерізних прохвесій, включаючи найдавніші, готували студію до ифіру. Ми ж, вкраїнська сьтня, зріз наії, сиділи з годину і на се втикали. Правда раз з'явмв ся сам Савєлій курва Шустрий!!! Йому масовка, мов ідолу, зааплодувала. Він не знітився, а заспокоїв оплески жестом а ля аве. ак, як я українолог-початківець, то мені складно пояснити за які заслуги йому вкраїнці аплодують? І за які заслуги він тут в нас взагалі сидить в пачьоті. Між тим... Найкрасивіший чоловік України дві тисячі якогось року... Киздець, людоньки...
Савєлій зробив у новинах анонс програми і зник. На екранах красувалось фото мучениці Юлясі Тимошенко і питання "ЩО РОБИТИ?"... Мова в програмі й справді мала йти про інтеґрацію і вектори Україноньки та біснування расєї з сього приводу. І про то, шо ґарант, чи ґарантові сказали на хворумі в Ялті.
Про програму, гостей... Про оту всю гидоту, про ШОУ (!!!) я писати не буду... Фігня то всьо. Можете з сим всім ознайомитись самі, тицьнувши на се ж таки речення . Я ж коротенько виведу кілька тез та риторичних питань на які треба пошукати відповіді, що їх відзначив для себе з метою подальшої українологічної звитяги...
- українчєгам подобається, коли з політики їм роблять шоу!
- зеляченьки навіть лише при тицянні кнопки і безглуздих обговореннях вже вважають важливими гравцями політпроцесу. Ви - масовка. Йо? Наразі принаймні.
- Наші палітігі завжди будуть ганяти на дорогих машинах, вдягати недешеві костюми/сукні, кеди... бо для піпла саме се і є частиною звьоздного образу.. Вони категорично не сприйматимуть депутата в "цивільному" прикиді і на авті за 100 грн. Хоча відсутність сього всього канає, як піар-хід.
- Недолугі політики і надалі витрачатимуть гроші на звільнених з Гамерики політтехнологів бо наш нарід ті банальності, шо вони придумують для роботодавців добряче схавує.
- Пофіг кому аплодувати. Біля мене сиділа дівчинка з Чернівців (4-й курс журналістики ЧНУ) і аплодувала ледь не щохвилини. Її одиноких оплесків вистачало аби завести весь зал. Типу: "Бля! Хтось хлопає... Тра і собі! А нашо? А пофіг нашо! Значить є чого!". Отака несвідома ланцюгова оплескова реакція є дуже символічною, показовою і промовистою.
- Недоподополітики звикли до кидання слів на вітер. Головне: пообіцяти тут і зараз. Однак на завтра все забудуть, а зараз треба бути чьотким! Сірома любить рожеве болото в очі і у вуха! Просто кайфує від того.
- Якшо палітіг надумав шось сказати, то йому пофіг шо його запитують. То не є важливішим за його популістські висери!
- будь-яке звинувачення, чи критика, чи докір (з підставами, чи без, з фактажем, чи без) - то провокація.
- російські журналісти для всіх вкраїнців (!) чомусь авторитетніші за наших.
- українець не любить правди. Популізм - його все. Найбільше торкають монологи популістські, утопічні. Хулі... красіво ж.
- чогось вкраїнець боготворить дипутата, плещее йому аж слина летить і очки світяться, коли дивляться... Шо за фанатизм??? Я згадав як на форумі видавців до бідняги Сверстюка ніхто не підходв, а до Юія Уценка та Яйценюка бігли кланяючись. Ви їх обзиваєте олухами і самі ж возводите в ідоли! За шо???

Загалом... То довго ще можна додавати але я і так вже нарепортажив, шо фіг хто прочитає. Бо українці ж ще і ліниві. Ліпше продовжу не тезами, а таки репортажем. Ок?
Всі дуже чекали на рекляму, бо яблук в ящики досипали і можна було взяти собі ще. І покурити біля Гриценка при вході можна теж. Під час ефіру серед глядачів тиша. На екрані якщо ти довго не тицяєш на нього з'являється напис "Працюйте, будь ласка!". І працюють, здається. Нова (як її оголосили) фішка Шустрого - 7 професорів у студії. Типу окремі експерти. Як на мене уваги зовсім не варта. Нудно. Часом хотілося втнути шось лихе... Та стримувався. Сміявсь. Теж тицяв на екран. Дивувався з результатів тієї шкали голосування. Коли я "підтримував", то решта - нє. Цікаво, шо ніколи шкала підтримки нижче 50 % не опускається... Загалом... Лайношоу.. От і все.Згадайте... Воно ж уже років та й років транслюється і шо? Там знаходили якісь відповіді, рішення? Нє. Просто триндять і все. Світять таблами, шоб бува лохторат не забув про їх інсування.

* * *

Шоу закінчилось. Палітігі і Шустрий обіймались і дякували один одному. (Михальчишин між тим, таки не подавав руки регіоналам. Не вітався з ними. Але то так... Спостереження, а не шось важливе). Тітонька з Черкас, покидаючи студію, звернулась до Савіка, мовляв "на пару слов". Той глянув на нев... ви здогадуєтесь як, проте сказав "пожже" і розвернувся триндіти з палітігамі, а орги масовки тітоньці сказали не чекати навіть... Шо з Савою Прутким розмовляти сіромі не дано! Ви - масовка, бля! Поняли???
- Нєльзя із Савікам гаваріть, - сказала дівчинка бабусі, - Фармат нє прєдусматріваєт. Вихадітє.
- А чьо! Я ж гаваріла кадата, - тітонька на те.
- Нєт. Вот ви пагаварітє а потом іщьо ктото і іщьо. Што ето будєт?
І тітонька вийшла.
Люди продовжували тирити яблука. Фоткатись. Переловлювати палітігав, аби зафоткатись біля них, чи й обійнявши троха. Збирались... Вдягались... Нам ще начислили по полтінніку в конверті. І ми пішли до автобуса. Там я вставив навушники у вуха і всю дорогу слухав музику аби не чути, як вураїнці обмінюються враженнями.
По приїзді, перед сном Олександр намагався зпровокувати мене на обговорення почутого, але я сказав, шо то не варте обговорень, шо то всьо лайнове шоу і ліг спати. А прокинувся вже коли Лєкзандр із Запоріжжя дивився ранковий повтор Шустера.
Йойой... Карочє. Лікуйте си, земляки!



Tags: Тематический экскурс, Тематичний екскурс, ТиВи
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments