Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Останнє літо

Originally posted by ihorhulyk at Останнє літо
rossiyanavsegda.ru
Ілюстрація: rossiyanavsegda.ru

Так, мабуть, воно, літо’2013, поставить якщо не остаточну, то бодай проміжну крапку у стосунках України з Росією, які досі базувалися на домінанті північної сусідки у всіх сферах життя «незалежної та соборної». Для Києва – це найвищий час обирати: або йти далі, відкинувши вчорашні стереотипи і застереження, або ж гнити у status quo, культивувати залежність аж до добровільної капітуляції перед Москвою.
Фактично днями, коли Владімір Путін вдався до, м’яко кажучи, недипломатичного жесту під час свого візиту з нагоди 1025-ліття Хрещення України-Русі, ми мали нагоду наочно переконатися у різниці стилів правління російського «царя-батюшки» і українського «пахана». Мушу сказати, що моє враження цілком підтвердило давні рефлексії. В Росії вже давно панує тиранія під назвою «керована демократія», але назва тут, як мед - від довгого споглядання слоїка солодко, далебі, не стане. В Україні, скільки б про не волали лідери опозиції про «диктатуру», особливості менталітету, відсутність залежностей від «колективного», від держави, зводять авторитарні спроби Януковича нанівець, надають їм відтінки іронічного, макабричного, взагалі – безглуздого.
Цей штрих наштовхує на алюзії з епохою пізнього брєжнєвізму, коли серед позірно сірої (на вигляд теж), пригніченої совкової спільноти, серед закатаного в асфальт духу і казенності думки справжнього розквіту набув жанр анекдота. Я знаю про жахливу ідеосинкризію Януковича до насмішок над його персоною, але це його особистий ґандж, тож він мусить собі зарадити з ним самотужки.
Святослав Шевчук, першосвященик УГКЦ, якось зауважив, що «кожна тоталітарна ідеологія, до певної міри, витворює феномен зайвої людини – хтось є зайвий, хто не підпадає під чиїсь вузько корпоративні інтереси». Поважний владика, мабуть, первинно мав на увазі Україну. Але, як вже зауважено, якщо у нас і є «тоталітаризм», то він – уцінений, гротескний, оперетковий. Можемо говорити, радше, про рахітичну автократію з елементами махновщини… Та ось у стосунках Путіна і Януковича цей вислів Святослава Шевчука є фаховим діагнозом. ВВП свідомо шукає «зайвих», а відтак, коли його пошуки доходять логічного результату, прилюдно істерить, мовляв, його принижують. Та що там його, Ра-а-ссе-ю!!!
Янукович у рідному (теж умовно) Києві був зайвим у планах Путіна. Відтак зайвим виявився Обама, - ВВП подумав було собі, що нап’ялена на його натренований східними єдиноборствами торс тога лідера «супердержави» (сумнівний висновок як на ХХІ століття) дозволить йому збиткуватися над національними інтересами Вашинґтона. Сноуден– ще той пройдисвіт, правда, його вчинки наразі толеруються «світовою громадськістю», заскоченою відкриттям «секрету Полішинеля – тотальним прослуховуванням), але, будь на місці Сноудена банальний кримінальник, результат був би ідентичним. Бо Путіну треба щось робити: задля власного реноме серед російського посполитства, принаймні. Виловленими тувинськими щуками, вдало підретушованими кремлівськими веб-майстрами, тут не обійдешся. Авторитет еРеФії котиться з гірки, змітаючи на шляху усі набуті попередниками «фішки».
А ось Янукович, саме завдяки своїм фобіям (нетерпимості до кпинів, до принижень, а ще – глибинного страху перед «гражданамі начальниками», а ВВП з когорти тих, «у погонах), місцями вдало, місцями не дуже, шукає інших стежечок, серед яких – найпротоптаніша і найпривабливіша – в Європу. Тим паче, що на цю стежечку його посилено штовхає найближче оточення, мабуть, і улюблений синочок теж.
Інша річ, - там, у Європі, доведеться жити за певними правилами, що своєю кондовістю і почасти теж відсутністю будь-яких здорових сенсів, здатні довести до істерик. Особливо новачків. Та це квіточки, порівняно із свавіллям, бундючністю і жорстокістю, характерних для шлюбу в Митному союзі.
«Догора останнє літо». Восени порахуємо курчат.
Ігор Гулик

Последнее лето
Да, пожалуй, оно, лето’2013, поставит если не окончательную, то хотя промежуточную точку в отношениях Украины с Россией, до сих пор базироввшихся на доминанте северной соседки во всех сферах жизни "независимой и соборной». Для Киева - это высшее время выбирать: или идти дальше, отбросив вчерашние стереотипы и предостережения, или гнить в status quo, культивировать зависимость вплоть до добровольной капитуляции перед Москвой.
Фактически на днях, когда Владимир Путин продемонстрировал, мягко говоря, недипломатичный жест во время своего визита по случаю 1025-летия Крещения Украины-Руси, мы наглядно убедились в разнице стилей правления российского «царя-батюшки» и украинского «пахана» . Должен сказать, что мое впечатление полностью подтвердило давние рефлексии. В России уже давно царит тирания под названием «управляемая демократия», но название здесь, как мед - от долгого созерцания сладще, право, не будет. В Украине, - сколько бы не кричали лидеры оппозиции о «диктатуре», - особенности менталитета, отсутствие зависимостей от «коллективного», от государства, сводят авторитарные попытки Януковича на нет, придают им оттенки иронического, макабрического, вообще - бессмысленного.
Этот штрих наталкивает на аллюзии с эпохой позднего брежневизма, когда среди внешне серого (на вид тоже), подавленного совком общества, среди закатанных в асфальт духа и казенности мысли настоящего расцвета приобрел жанр анекдота. Я знаю об ужасной идеосинкризии Януковича к насмешкам над его персоной, но это его личный недостаток, поэтому он должен помочь себе самостоятельно.
Святослав Шевчук, первосвященник УГКЦ, как-то заметил, что «каждая тоталитарная идеология в определенной мере создает феномен лишнего человека - кто-то есть лишний, кто-то не подпадает под чьи-то узко корпоративные интересы». Почтенный Владыка, видимо, первоначально имел в виду Украину. Но, как уже отмечено, если у нас и есть «тоталитаризм», то он - уцененный, гротескный, опереточный. Можем говорить, скорее, о рахитической автократии с элементами махновщины ... Но вот в отношениях Путина и Януковича это выражение Святослава Шевчука является профессиональным диагнозом. ВВП сознательно ищет «лишних», а затем, когда его поиски достигают логического результата, публично истерит, мол, его унижают. Да что там его, Ра-а-сси-ю!
Янукович в родном (тоже условно ) Киеве был лишним в планах Путина. Потом лишним оказался Обама, - ВВП подумал было, что напьялена на его натренированный восточными единоборствами торс тога лидера «супердержавы» (сомнительный вывод как на XXI век) позволит ему издеваться над национальными интересами Вашингтона. Сноуден - еще тот проходимец, правда, его поступки пока толерует «мировая общественность», захвачена врасплох открытием «секрета Полишинеля» - тотального прослушивания), но будь на месте Сноудена банальный уголовник, результат был бы идентичным. Потому Путину надо что-то делать: для собственного реноме среди русского народа, по крайней мере. Выловленной тувинской щукой, удачно подретушированной кремлевскими веб-мастерами, здесь не обойдешься. Авторитет эРэФии катится с горки, сметая на пути все приобретенные предшественниками «фишки».
А вот Янукович, благодаря своим фобиям (нетерпимости к насмешкам, к унижениям, а еще – из-за глубинного страха перед «гражданами начальниками», а ВВП из когорты тех, «в погонах), местами удачно, местами не очень, ищет других тропинок, среди которых – самая протоптанная и привлекательная - в Европу. Тем более, что на эту тропинку его усиленно толкает ближайшее окружение, и любимый сыночек, видимо, тоже.
Другое дело, - там, в Европе, придется жить по определенным правилам, а они своей кондовостью и отчасти тоже отсутствием каких-либо здоровых смыслов, способны довести до истерики. Особенно новичков. Но это цветочки по сравнению с произволом, высокомерием и жестокостью, характерных для брака в Таможенном союзе.
«Догорает последнее лето». Осенью посчитаем цыплят.
Игорь Гулык
Tags: Россия, Украина, Україна
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments