Оля (lluvia_ol) wrote in ua,
Оля
lluvia_ol
ua

Любити без гондона. Жити без маски

Originally posted by pry4ilok at Любити без гондона. Жити без маски
Кажуть, двічі не увійти в одну й ту саму воду. Правду кажуть. Та ми постійно входимо у мікс одних і тих самих вод, скільки й людство тут жиє. Ці води падають дощами, наносяться вітрами, випаровуються і знову падають, змішуються. А ми в них вступаємо. З нового в цьому міксі - тільки наш досвід і можливості, які він відкриває. Хто засвоює досвід і користається можливостями - той росте й розвивається. Повільно, еволюційно - називається. ...Найгірше – коли вода стояча. Вода, яка не оновлюється притоками й опадами. В якій не намотується кілометраж досвіду і проживаються на печі, на крайняк - у революційних кухнях, ілюзії можливостей... Вона отруює, паралізує й консервує.

Якщо, скажімо, з одного боку є лідер і пристойний сім’янин Янукович, а з другого – полум’яна опозіціонєрка Юлія. Я не належу до тих скажених псів, які сходять піною на Юлію. Просто це ж елементарно, Ватсон: законсервована сила кореніє з часом, законсервоване безсилля – з часом переходить у хронічне. Відтак, законсервовану силу дедалі важче сколупнути, а законсервоване безсилля – неможливо підняти жодними віаграми. Сиріч: Юлія не стане президентом, бо її зоряний час минув: її можуть канонізувати, возвести в мучениці... але діючим лідером вона не буде. Хіба маріонетковим у стоячій воді. Далі. Арсеній – не лідер опозиції. Він просто-на-просто смішний, малий і капловухий. Образ крілика, - я спеціально вжила західноукраїнський діалектизм, так більш убивчо,- який для нього влучно знайшли, не передбачає лідерства, а якщо й передбачає, то неминуче таке, яке приведе до поразки. Хто створив перед президентськими перегонами таку патову ситуацію для опозиції?

Вчора дивилася чорну комедію «Чужа гра». Чи бойовик... Та чужа гра була досить-таки тонка, хоч під кінець, зрозумівши алгоритм сюжету, можна було здогадуватися і навіть вгадати, хто під чию дудку танцює. Чужа гра – ставити Арсенія головним опозиціонером. Чужа гра – висувати Юлію єдиним кандидатом у президенти. Чия гра? Відомо: музику замовляє той, хто має гроші. Причому, і це прогрес, стоячому болоту не завжди зрозумілий: гроші тепер часто йдуть не в кишеню, а на «удобрення». Чуєте в цьому слові корінь «добро»? Тобто грошові мішки тепер «купують» душі й туші не за «палку ковбаси і банку шпротів», а за комфорт: душевний - будуючи лікарні для сірих та вбогих; духовний – будуючи сусальні церкви; етнічний – даючи на розвиток нац.ремесел... Грошовий мішок тепер не просто годує тушу, він задобрює душу: раціоналізація й механізація господарства... Та й опять же – кошерно: ти не нашпилюєш вареника на виделку,викликаючи в його організмі небажаний метаболізм; він сам тобі в екстазі стриба до рота, годуючи не лише калоріями а й ендорфінами.

Інших людей, крім Юлії й Арсенія, нема? Люди, чий МОМЕНТ минув, - це означає риторика, яка давно набила оскому; маргінали, які підсіли на романтику революції-94, – знахідка для шпіона для тих, чиє завдання й робота – компрометація опозиції; оскільки вирішальна маса людей, котрі за інерцією виживають, задовольняючись картоплею та копійками (а той хвакт, що задовольняються, - це тупий ментальний збій у програмі), - налаштована тверезо-скептично: вони бачать злодійкуваті очі, чорні авта, дорогі піджачки, які навіть мнуться по-особливому, чують скомпрометовані слова, із загартованих, як задниця в закоренілого гея, вуст; знають, які суми ходять усередині цієї зграї «связанних одной цеп’ю причетности до влади», якщо тільки перехід у «тушки» коштує 3-7млн. зелених... то люди, чий момент минув, у ролі очільників - це затичка, пробка, і нам ніколи з ними не пити шампанського.

Гаразд, народ у затяжному ступорі. Але є розумна молодь. Діяти надзвичайно складно – нема механізмів, жодних, ні приводних ременів, ні соціальних ліфтів. Є слизька імітація – правосуддя, влади, громадянського суспільства, - під клаптиковою ковдрою якої правлять кілька павуків-глитаїв. Їхня охорона – вся Українська держава. Тож той, хто виступить проти хазяїв, - зразу стає ворогом держави, цькується як ворог народу і ув’язнюється. Грати ж за їхніми правилами, щоб колись та прехитрити, - марна справа: до молодого підшкірного жирку лицедіїв дуже легко приростають маски, взяті «на благородне діло», роль переходе у тяжку хроніку... Скільки їх, талановитих, прекрасних, купилися на хавчик, на комфорт для жінок та доньок, лишивши шкаралупу патріотів, дисидентів... Думаю, саме це мав на увазі Ісус, коли говорив про «гроби мальовані».

Маски – це завжди зле, шкідливо, недобре. «Маска» звучить як «миска». Маска – це наркотик. Скажімо, розказала дитина віршик перед компанією дорослих. Їй аплодували, хвалили, гладили по голівці, цілували в щічку, щипали за попку. Суміш нових і приємних відчуттів. Відтоді дитина шукатиме ці відчуття, розказуючи віршики в різних компаніях і підставляючи кому щічки, а кому попку. Дитина не говоритиме «своїми словами», дитина декламуватиме вірші і маніякально шукатиме свою дозу.

Бути собою, шукати себе, любити себе і від багатства душі любити всіх – єдина запорука того, що не заблукаєш... трагічно і безповоротно. Єдиний справжній кайф від життя, вищий за всі замінники. Любити без гондона. Жити без маски.
Tags: Наболело, Политика, Політика, Україна
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments