Це не яблуні цвіт, не май,
Це не пізній бузок, це – знай –
В нашу зиму приблудив
Білий лебідь молодий.
Це не пізній бузок, це – знай –
В нашу зиму приблудив
Білий лебідь молодий.
Дунайський біосферний заповідник державного значення розташований на території Одеської області України. Знаходиться в Килійському гирлі річки Дунай і займає її приморську зону.


Місцева природа — унікальна і неповторна, її варто зберігати. Тож в 1973 р. у складі Чорноморського державного заповідника було створено його філію “Дунайські плавні”, реорганізовану в 1981 р. в самостійний державний заповідник. А в 1998 р. наказом Президента України було створено Дунайський біосферний заповідник. Того ж року заповідник включено до складу світової мережі біосферних резерватів у складі білатерального румунсько-українського біосферного резервату “Дельта Дунаю”.
Площа Дунайського біосферного заповідника разом з протоками й двохкілометровою смугою чорноморської акваторії складає 50 253 га. Зараз заповідник складається з дельти Кілійського рукава Дунаю (буферна зона та зона атропогенних ландшафтів), Жебріянської гряди, Стенцівсько-Жебріянських плавнів (зона заповідного режиму), руслового острова Єрмаков та території прилеглого рибного господарства. Побачити все туристу неможливо, але найцікавіші ділянки заповідника доступні для огляду.

Клімат заповідника помірно континентальний з відносно короткою і теплою зимою та тривалим жарким літом. Зима найчастіше триває з середини грудня по першу декаду березня. Літо починається у першій декаді травня та триває до третьої декади вересня. Середньомісячна температура найспекотнішого місяця (липня) становить 23°С з абсолютним максимумом в 39°С. Середньомісячна температура січня коливається від -1°С до -5°С. Річна амплітуда середньодобових температур сягає 41,5°С, а абсолютна - 70°С. Тривалість сонячної радіації перевищує 2300 год./рік. Безморозний період триває до 200 діб, вегетаційний - до 235-245 днів.
Річна сума опадів коливається в діапазоні від 300 до 700 мм, і в середньому становить близько 400 мм. Випаровуванність звичайно в два рази перевищує кількість опадів і становить біля 800 мм/рік. Середньорічна температура води в дунайських руслах становить 12,7°С. Річкові води найбільш прогріті в липні-серпні, коли їх температура в середньому становить 24,1°С з максимумом в 27,6°С.

У заповіднику охороняються унікальні для Європи ландшафти дунайських плавнів. Острови, низовини дельти, розділені глибокими протоками між острівними внутрішніми каналами.Дунайський біосферний заповідник
Флора заповідника налічує 563 види різноманітних рослин, що обумовлене великою кількістю нанесеного річкою мула. Тут зростають: очерет звичайний, рогіз вузьколистий. Уздовж річки ростуть верби, на приморській частині - обліпиха, аморфа кущова, таморізк. Серед високої трави трапляються ділянки водяної рослинності, утворені білими водяними ліліями, плавунами, а також рідкісними видами, занесеними до Червоної книги України

Тваринний світ можна назвати унікальним. Нині він налічує більше 5 тис. видів, серед яких чисельно переважають комахи (до 4,5 тис. видів). З них 36 видів занесено до Червоної книги України.

Тут мешкає безліч птахів, яких налічується більше 200 видів. У заповіднику кубляться гусак сірий, лебідь-шипун, лисуха, різні види качок, чапель. З рідкісних видів водяться пелікан кучерявий, пелікан рожевий, казарка, кроншнеп середній. Одним з останніх досягнень учених заповідника стало відновлення в плавнях Дунаю популяції орлана-білохвоста. От і мені пощастило його сфоткати трохи.

Акваторія заповідника є місцем зимівлі водоплавних птахів (близько 120 видів), а також місцем відпочинку під час перельотів. У водах заповідника є багато риби.

Ця ділянка включена в заповідник з перспективою її екологічного відновлення. В теперішній час лише незначна її частка використовується в господарських цілях в якості сільськогосподарських угідь. На основній площі спостерігаються вторинні сукцесії. Майбутнє цієї території залежить від багатьох факторів. З природоохоронної точки зору найдоцільнішим було б її відновлення в якості заплавних угідь. За цією писець якою розумною фразою, стиреною з вікі ховається теза. що рибу тут ловлять, але за ліцензіями.



Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю нижче м. Вилкове
Це найцінніша ділянка заповідника. Особливо велике природоохоронне значення має її передній край, де безперервно відбуваються інтенсивні процеси дельтоутворення. Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів, вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людською діяльністю і природні процеси дельтоутворення виражені тут в максимальній мірі. Свідченням цих процесів є нові острови та коси, що постійно створюються у приморській зоні дельти.В плані збереження біорізноманітності найбільше значення в цій ділянці заповідника має мозаїчна приморська смуга з прилеглими мілинами. Це найцінніші в природоохоронному плані угіддя усієї української частини дельти. Тут практично зосереджений основний як ресурсний, так і видовий потенціал заповідника. Своєрідними оазами біорізноманітності в дельті є розташовані вздовж водотоків прируслові заплавні ліси. Але майже суцільні очеретово-осокові зарості, якими представлені основні, віддалені від моря, площі дельтових островів в цьому плані значно бідніші.
На фото рожевий пелікан. Єдиний якого ми зустріли. Просто ми приїхали на тиждень раніше, а пізня весна не дозволила птахам повернутися. Зараз там їх наааабагато більше.

Унікальними частинами заповідника є інші його частини - Жебріянська гряда, Стенцівсько-Жебріянські плавні, Острів Єрмаков . Ми там не бували, тому і окремо про них розказувати не буду. Кому цікаво - гугліть.
На фото баклани злітають, сполохані шумом мотору.

Пора на берег

Обов’язкова точка Дунайського заповідника – металевий знак “0 кілометр”, встановлений перед впадінням Дунаю у Чорне море. Турист, що не сфотографувався біля цього кружальця – лінивий турист. Я лінив турист, але не лінивий фотограф. Знак я таки сфоткав.

Баклани йдуть в небо...

І як не ступити на Нову землю – косу, яку Дунай намиває щороку нижче Вилкового? Адже це наймолодша суша Європи — процеси дельтоутворення відбуваються тут дотепер, щороку змінюючи берегову лінію.

“Заповідне узмор'я” - дике морське побережжя з найбільшими природними чагарниками обліпихи в Європі, і величезне плавневе озеро з найбільшими на Україні чагарниками білосніжних лілій і водяного горіха.

Трохи фотодрочерства.


Кораблик, який забере нас звідси. Він. власне, нас і привіз).

По дорозі назад нас довго супроводжувала чапля, летівши паралельним курсом.

Відвідувачам заповідника пропонується відвідати ряд цікавих маршрутів в різні куточки української частки дельти Дунаю. Територією заповідника прокладено чотири маршрути: екологічна стежка “Лебединка”, “0 - кілометр”, “Нова земля” і “Заповідне узмор'я”.
Екологічна стежка “Лебединка” - це дерев'яні тротуари-кладки, прокладені через ліс. Кладками можна потрапити в наглядовий будиночок, з якого відкривається панорама морських мілководій з тисячними скупченнями птахів. Екологічна стежка добре облаштована і обладнана інформаційними стендами.
Я побував тільки на одному маршруті. Тобто є привід повернутися сюди ще не раз. Чого і вам бажаю

А ввечері на нас чекав святковий обід. І який же святковий обід у Вилково без риби. Цього разу вона була в усі. От так от подають її тут. Картопля, сазан - окремо, юшка - окремо. Ну і ку ди ж тут без домашнього вина).


А потім був трав*яний чай з диким медом,зібраним в плавнях.

На цьому і завершу розповідь про цю мандрівку.
перша частина розповіді про Вилкове
друга частина розповіді про Вилкове
Площа Дунайського біосферного заповідника разом з протоками й двохкілометровою смугою чорноморської акваторії складає 50 253 га. Зараз заповідник складається з дельти Кілійського рукава Дунаю (буферна зона та зона атропогенних ландшафтів), Жебріянської гряди, Стенцівсько-Жебріянських плавнів (зона заповідного режиму), руслового острова Єрмаков та території прилеглого рибного господарства. Побачити все туристу неможливо, але найцікавіші ділянки заповідника доступні для огляду.

Клімат заповідника помірно континентальний з відносно короткою і теплою зимою та тривалим жарким літом. Зима найчастіше триває з середини грудня по першу декаду березня. Літо починається у першій декаді травня та триває до третьої декади вересня. Середньомісячна температура найспекотнішого місяця (липня) становить 23°С з абсолютним максимумом в 39°С. Середньомісячна температура січня коливається від -1°С до -5°С. Річна амплітуда середньодобових температур сягає 41,5°С, а абсолютна - 70°С. Тривалість сонячної радіації перевищує 2300 год./рік. Безморозний період триває до 200 діб, вегетаційний - до 235-245 днів.
Річна сума опадів коливається в діапазоні від 300 до 700 мм, і в середньому становить близько 400 мм. Випаровуванність звичайно в два рази перевищує кількість опадів і становить біля 800 мм/рік. Середньорічна температура води в дунайських руслах становить 12,7°С. Річкові води найбільш прогріті в липні-серпні, коли їх температура в середньому становить 24,1°С з максимумом в 27,6°С.

У заповіднику охороняються унікальні для Європи ландшафти дунайських плавнів. Острови, низовини дельти, розділені глибокими протоками між острівними внутрішніми каналами.Дунайський біосферний заповідник
Флора заповідника налічує 563 види різноманітних рослин, що обумовлене великою кількістю нанесеного річкою мула. Тут зростають: очерет звичайний, рогіз вузьколистий. Уздовж річки ростуть верби, на приморській частині - обліпиха, аморфа кущова, таморізк. Серед високої трави трапляються ділянки водяної рослинності, утворені білими водяними ліліями, плавунами, а також рідкісними видами, занесеними до Червоної книги України

Тваринний світ можна назвати унікальним. Нині він налічує більше 5 тис. видів, серед яких чисельно переважають комахи (до 4,5 тис. видів). З них 36 видів занесено до Червоної книги України.

Тут мешкає безліч птахів, яких налічується більше 200 видів. У заповіднику кубляться гусак сірий, лебідь-шипун, лисуха, різні види качок, чапель. З рідкісних видів водяться пелікан кучерявий, пелікан рожевий, казарка, кроншнеп середній. Одним з останніх досягнень учених заповідника стало відновлення в плавнях Дунаю популяції орлана-білохвоста. От і мені пощастило його сфоткати трохи.

Акваторія заповідника є місцем зимівлі водоплавних птахів (близько 120 видів), а також місцем відпочинку під час перельотів. У водах заповідника є багато риби.

Ця ділянка включена в заповідник з перспективою її екологічного відновлення. В теперішній час лише незначна її частка використовується в господарських цілях в якості сільськогосподарських угідь. На основній площі спостерігаються вторинні сукцесії. Майбутнє цієї території залежить від багатьох факторів. З природоохоронної точки зору найдоцільнішим було б її відновлення в якості заплавних угідь. За цією писець якою розумною фразою, стиреною з вікі ховається теза. що рибу тут ловлять, але за ліцензіями.



Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю нижче м. Вилкове
Це найцінніша ділянка заповідника. Особливо велике природоохоронне значення має її передній край, де безперервно відбуваються інтенсивні процеси дельтоутворення. Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів, вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людською діяльністю і природні процеси дельтоутворення виражені тут в максимальній мірі. Свідченням цих процесів є нові острови та коси, що постійно створюються у приморській зоні дельти.В плані збереження біорізноманітності найбільше значення в цій ділянці заповідника має мозаїчна приморська смуга з прилеглими мілинами. Це найцінніші в природоохоронному плані угіддя усієї української частини дельти. Тут практично зосереджений основний як ресурсний, так і видовий потенціал заповідника. Своєрідними оазами біорізноманітності в дельті є розташовані вздовж водотоків прируслові заплавні ліси. Але майже суцільні очеретово-осокові зарості, якими представлені основні, віддалені від моря, площі дельтових островів в цьому плані значно бідніші.
На фото рожевий пелікан. Єдиний якого ми зустріли. Просто ми приїхали на тиждень раніше, а пізня весна не дозволила птахам повернутися. Зараз там їх наааабагато більше.

Унікальними частинами заповідника є інші його частини - Жебріянська гряда, Стенцівсько-Жебріянські плавні, Острів Єрмаков . Ми там не бували, тому і окремо про них розказувати не буду. Кому цікаво - гугліть.
На фото баклани злітають, сполохані шумом мотору.

Пора на берег

Обов’язкова точка Дунайського заповідника – металевий знак “0 кілометр”, встановлений перед впадінням Дунаю у Чорне море. Турист, що не сфотографувався біля цього кружальця – лінивий турист. Я лінив турист, але не лінивий фотограф. Знак я таки сфоткав.

Баклани йдуть в небо...

І як не ступити на Нову землю – косу, яку Дунай намиває щороку нижче Вилкового? Адже це наймолодша суша Європи — процеси дельтоутворення відбуваються тут дотепер, щороку змінюючи берегову лінію.

“Заповідне узмор'я” - дике морське побережжя з найбільшими природними чагарниками обліпихи в Європі, і величезне плавневе озеро з найбільшими на Україні чагарниками білосніжних лілій і водяного горіха.

Трохи фотодрочерства.


Кораблик, який забере нас звідси. Він. власне, нас і привіз).

По дорозі назад нас довго супроводжувала чапля, летівши паралельним курсом.

Відвідувачам заповідника пропонується відвідати ряд цікавих маршрутів в різні куточки української частки дельти Дунаю. Територією заповідника прокладено чотири маршрути: екологічна стежка “Лебединка”, “0 - кілометр”, “Нова земля” і “Заповідне узмор'я”.
Екологічна стежка “Лебединка” - це дерев'яні тротуари-кладки, прокладені через ліс. Кладками можна потрапити в наглядовий будиночок, з якого відкривається панорама морських мілководій з тисячними скупченнями птахів. Екологічна стежка добре облаштована і обладнана інформаційними стендами.
Я побував тільки на одному маршруті. Тобто є привід повернутися сюди ще не раз. Чого і вам бажаю

А ввечері на нас чекав святковий обід. І який же святковий обід у Вилково без риби. Цього разу вона була в усі. От так от подають її тут. Картопля, сазан - окремо, юшка - окремо. Ну і ку ди ж тут без домашнього вина).


А потім був трав*яний чай з диким медом,зібраним в плавнях.

На цьому і завершу розповідь про цю мандрівку.
перша частина розповіді про Вилкове
друга частина розповіді про Вилкове
Community Info