Орест (forko) wrote in ua,
Орест
forko
ua

Пограбування по-українськи або "Летюча бригада" Юліана Головінського.

Originally posted by forko at Пограбування по-українськи або "Летюча бригада" Юліана Головінського.
Був тихий  березневий вечір  1925 року, коли на  невеличкій вулиці Сикстуській (Дорошенка), поблизу центру Львова, неспішно прогулювались  декілька молодих людей. З вулиці в браму Головної пошти, як зазвичай, повернула інкасаторська автівка (амбулянс). Услід за нею увійшли шестеро «роззяв»…
Працювали стрімко та скоординовано. Тільки-но автівка зупинилась, відкрились двері  та вийшли інкасатори, кожного одразу взяли під приціл револьверів, як і службовця, що вийшов назустріч амбулянсу та водія автівки. Всіх вишикували біля машини – один нападник пильнував за ними, решта  ж миттєво вхопили мішки з грошима  та поспішили до  виходу.
Останній  зачинив браму(двір) і разом з іншими, через прохідні брами, швидко загубився у вузьких львівських вуличках….
Уся операція тривала менше  п’яти хвилин і обійшлась без жодного пострілу. Загалом же  грабіжникам вдалося винести  понад 100 тисяч злотих (для розуміння суми: кілограм телятини тоді коштував 35 грошів, а зняти двокімнатне пристойне помешкання у Львові з кухнею, водою, газом і електрикою коштувало 15 злотих на місяць).
Польська поліція лютувала. Такого нахабства в центрі міста, поруч із поліційним відділком, не сподівався ніхто. До розшуку були задіяні усі офіційні сили поліції та неофіційні фінансових  установ. Одразу  ввечері почалися арешти, обшуки, перевірки, облави, які однак нічого не дали.

Вчинила ж це зухвале пограбування «Летюча бригада» -  законспірований спецпідрозділ українських націоналістів, що спеціалізувались на експропріації коштів у польських державних і комерційних установах, на користь українського підпілля. Вони провели декілька вдалих операцій по всій Польщі, та саме нападові на львівську Голов¬ну пошту судилося стати найуспішнішим і найрезонанснішим «ексом».
Довідка: «Летюча бригада» Української Військової Організації діяла у 1924-1925 рр. Її організатором і керівником був колишній офіцер Української Галицької Армії  Юліан Головінський. Усі операції особисто сплановував він. Все було прораховано до найменшої деталі. Колектив мав надійний та вірний.
Командир запровадив у своїй організації суворі аскетичні порядки на кшталт орденських. Бойовики не могли ходити до українських установ, до церкви, не мали права зустрічатися з українськими дівчатами чи якось показувати свою прихильність до українського руху. Постійно вправлялися фізично та у стрільбі. Спільно члени організації  з’їжджались у місце проведення операції та розходилися відразу після її  виконання. Напередодні акції група двічі (вдень і вночі) проходила маршрут відходу, досконало вивчаючи його. Кожен мав спеціальне спорядження: два пістолети, туристичні черевики, компас і карту, надійний годинник, харчі НЗ (суха ковбаса, шоколад, коньяк), гроші та бинти.
Як досвідчений військовий, Головінський розумів, що кожен вдалий «екс» насправді наближує неминучий трагічний фінал. Все почалось з невдалої акції в Коломиї. Тоді «Бригада» втратила одного зі своїх, але  з боєм змогла відійти.
Проте кілька поліцейських із Коломиї, які бачили обличчя нападників, приїхали до Львова і почали вишукувати їх поблизу українських установ. Одного з бойовиків примітили у Преображенській церкві, куди той зайшов помолитися, незважаючи на пересторогу….
Процес над «поштовцями», як назвали «Летючу бригаду» у львівській пресі, почався 1926 року. Загалом перед судом постали 12 бойовиків УВО. Очікували кількох смертних вироків. На цей випадок в’язням навіть  передали через адвокатів у камери зброю – кілька пістолетів. Однак вироки виявилися несподівано легкими – реальні терміни отримали лише восьмеро (від трьох до восьми років в’язниці), чотирьох бойовиків узагалі випустили просто з зали суду.
На думку судових хронікерів, причиною такого м’якого покарання стали палкі промови адвокатів УВО. Також був ще інший фактор, про який згадує Зиновій Книш, – «голова трибуналу перед кількома днями “виграв у карти” дві тисячі долярів». Проте це лише розлютило польську поліцію та фінансових магнатів які вирішили вдатися до радикальних дій.
Головінського  арештували у вересні 1930 року на виході з приміщення легальної української партії УНДО на вулиці Костюшка. Прямих доказів його причетності до «ексів», що тривали і після розгрому «Летючої бригади», в поліції не було.  Офіційно Головінський був  співзасновником автобусного підприємства «Чесанів-Львів» і займався  перевезеннями людей і товарів. Тому його просто застрелили під час слідчого експерименту в с. Великі Глібовичі поблизу Бібрки. Слідчі стверджували, що він спробував втекти, але згодом експертиза встановила, що закутого в кайданки Головінського просто розстріляли (три постріли в область грудей і контрольний в голову), оскільки так і не змогли довести його причетність до нападів.….

Фото з http://golovinskyy.org.ua
Tags: Історія, Місто Лева
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments