Акини та Ешер

Не подобається мені, коли необізнаність аргументують фразою: я, мовляв, як акин, що бачу, про те і пишу (акин в Казахстані та частині центральної Азії — це поет, співак-імпровізатор і композитор — три в одному, декламує власні вірші під супровід гри на домбрі). Насправді, перше завдання акина: створити таку пісню про те, що здається слухачам буденним (степ, природа, коні, запах рідної хати), аби це вкарбувалося слухачам назавжди, або, принаймні, надовго.
 Всі, хто має очі, бачили калюжу, і що в ній відбивається небо. Бодай раз в житті.
І тільки Ешер

спромігся створити з того шедевр.


І так теж круто: