September 7th, 2013

Гулик Ігор

Покоління не-Престлі

Originally posted by ihorhulyk at Покоління не-Престлі
www.calend.ru
Фото: calend.ru

У серпні 1977-го не стало „короля Елвіса” в Індіанаполісі, і цілком припустимо, що такий часовий відрізок дозволяє говорити про певну ротацію поколінь. Ті, кому поталанило бути живим свідком дива на ім’я Престлі, стали поважними громадянами або пересічними обивателями, а тим, хто прийшов пізніше, – не менш фортунить від ностальгійних спогадів батьків про їхню юність і від того, що записи легендарного музиканта з висоти їхнього часу видаються дещо „архаїчними”.
...Шкода лише за одним, – що все це так хутко закінчилося. Слухати не те, щоб заборонену, але до певної міри, нетолеровану владою музику, знаючи, однак, що від неї „тащаться” і дітки партбонз, і зовсім юний вчитель фізкультури, – це все одно, що потай, під Святвечір, ходити на Коляду, остерігаючись класної керівнички, яку у звичній шкільній ситуації ніхто не боявся. Ризик торкнутися табуйованого „плоду”, чогось незвіданого і геть відмінного від того, що нам розповідали по „колгоспнику” чи з двох (!!!) телеканалів. Розуміння, що самотужки розширивши невідь ким окреслені межі, завойована терра інкогніта належить тільки тобі. Правда, було й розчарування, коли на перерві хтось потай хвалився, що теж чув Елвіса...
Але шкодувати за цим, – все одно, що плакати за збіглою молодістю. Хто не знає цього почуття? Є інше, – те, що наші діти направду дещо обділені „спокусою забороненого”. Хай так, – попри усвідомлення прогресивності змін, попри сякі-такі свободи слова, думки, пересування, – назовімо це умовно вседозволеністю, є щемке і неповторне бажання переступити межу, вчинити певну духовну атракцію, щось невтямне для сірого загалу, щось окрилююче і поза тим, холодне для зони під серцем . Але межі нема, атракції стали дешевим випробуванням нудьги, а ближні – ближні слухають своїх кумирів, дешевих, як пиво і сухарі з присмаком пластмаси.
Звісно, Елвіс – не для сьогоднішнього покоління „швидких вундеркіндів”. Епоха, домінантою якої є „швидкий гріш”, диктує свій темп навіть демографії з соціонікою. Нестримне бажання батьків („аби хоч нашим дітям було ліпше”), викидає за межі ймовірних проектів життєпис Престлі – вихідця зі злиденної родини, якому довелося довго шукати шляхи до самореалізації. Покажіть мені батечка, який бажав би своєму чадові кар’єри водія на електростанції, або ж не спробував відкупити сина від війська. Парадоксальна річ, – вимагаючи успадкування рис, характерів, звичок, трибу життя і світоглядних цінностей, батьки насправді не хочуть, аби діти були схожими на них. Конфлікт поколінь? Та ні, – просто контекстні, атрибутивні особливості епох стають на заваді порозуміння.
Світ став сонмищем неперевірених істин, тоді як за Елвіса він, здебільшого, був світом запитань. Сумнівні аксіоми приходять у життя нинішнього покоління разом з рекламою памперсів, але річ у тім, що „помилка стає помилкою, коли народжується, як істина”. Лєц знову ж таки має рацію, позаяк пошуки правди завжди спричинені розчаруванням від хиб.
Запитання ж – завжди провокація, бодай тому, що на них бажано відповідати. Пошуки відповідей – це неминучість нових запитань, тому Елвіс, точніше, навіть мільйони „престлі” – його адептів чи навіть його антагоністів, – були поколінням провокаторів. Гіпі, що „жив” у кав’ярні на розі Вірменської, провокував совєтську публіку не стільки виглядом свого нестриженого волосся чи потертими джинсами, а власне можливістю жити інакше. Перед зворохобленою публікою, з усталеними правилами, цілком певними чеснотами і не менш чіткими заборонами, бовваніло запитання: „А як?”.
...Недавно я бачив того гіпі у телепрограмі про львівські субкультури. Споважнів, банально виголошуючи затерті, нецікаві істини.
Запитання вичерпалися. Покоління – теж.
Ігор Гулик

Collapse )
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…

История одного схода. Как ставят трамваи обратно на рельсы.

Оригинал взят у akirich_pcroom в История одного схода. Как ставят трамваи обратно на рельсы.
Сегодня я расскажу вам о том, что происходит после того как трамвай сошел с рельс. Нельзя сказать, что этим можно гордится, но можно гордится быстрой локализацией аварийной ситуации. Таких сходов в Харькове за летние деньки бывает до десятка. И как не парадоксально, виновником всего являются не только кривые рельсы, но и погода - из курса физики должно быть понятно, что металлы имеют свойство расширятся и сужаться под действием температуры, отчего при +50 на земле и на солнце рельсы получают "сезонные" дефекты.
В данном случае, даже несмотря на то, что в момент схода вагон ехал со скоростью 20 км\ч - никто не пострадал.
Увидев расцепку вагонов я занял весьма выгодную позицию на крыше и принялся к съемке.

Для справки один вагон без пассажиров весит 16 тонн, и суть постановки на рельсы сводится к тяжелой инженерной задаче. Для начала первый вагон отгоняют от второго, у которого сошла с рельс первая тележка.



Collapse )


Армия теперь не нужна. На агрессора теперь будут бросать роту зварычей

Оригинал взят у bell_mess в Армия теперь не нужна. На агрессора теперь будут бросать роту зварычей
Откровенно говоря, я сперва не поверил своим глазам...


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 3 липня 2013 р. № 503-р

Київ

Про передачу будівель Вищому
спеціалізованому суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ

Передати будівлі № 1, 25, 28, 59, 80 і 82 військового містечка № 63 по Повітрофлотському проспекту, 28, у м. Києві із сфери управління Міністерства оборони Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпивши їх за зазначеним Судом на праві оперативного управління.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ


На минуточку, смотрим на википедии (более посмотреть негде, сайт на реконструкции, понятно почему) почтовый адрес Национального университета обороны имени Черняховского: 03049, Україна, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28.

То есть отныне главный корпус университета, который изначально строился для военного учебного заведения, является визитной карточкой главного военного учебного заведения страны и который верой и правдой служил военным девяносто девять лет теперь станет пристанищем судейских.

Нельзя не отметить зрелую, здоровую любовь честных, но неподкупных украинских судей к армейской недвижимости. Так, в свое время военные санатории в Карпатах перешли в ведение судейских. А здание знаменитого Львовского апелляционного суда, в кабинетах которого знаменитый судья-колядник Зварыч снимал клубничку с собой любимым в главной роли, этим же, прости Господи, судьёй, было отнято у штаба Оперативного командования ВВС "Запад".

Теперь вот Николай Янович недрожащей рукой выкинул на улицу начальника Национального университета обороны. А что, все правильно. В мирное время эта армия и в спину не упиралась, а если вдруг война, то мы на врага бросим два батальона зварычей в мантиях. Я боюсь даже помыслить, что станет с вероятным противником, это же страшные люди, им и оружия не надо.
око
  • forko

Карпатський електропанк

Originally posted by hogo_cz at Карпатський електропанк

Жюль Верн писав не тільки класичну фантастику. Є у нього один ліричний твір з елементами детектива і готики. Це "Замок у Карпатах". Електрика, містика і любов - шикарний коктейль. Свого часу чехи зняли "теплу лампову" стімпанкову екранізацію. В Україні вперше переклали і надрукували "Замок у Карпатах" в 1934, потім було перевидання в перші роки незалежності (її я і читав в дитинстві). Український переклад дещо відрізняється від російського (Федь Федорчак/Фрік, Залісся/Трансильванія), але така адаптація тільки додає шарму. До цієї книжки є чудові ілюстрації Леона Бенетта:
Collapse )