Про Закарпаття - з любов'ю :)

Цим постом хочу нагадати мешканцям української спільноти в ЖЖ, що попри все, нікуди не ділася, живе та час від часу поповнюється регіональне коммюніті "Про Закарпаття - з любов'ю :)"

Поповнюється воно на 99% мною, тому й присвячене наразі здебільшого Берегову та Берегівщині. Але тут будуть раді і вашім постам з власними враженнями про Закарпаття.

А це - мій свіжий пост про заклад, з яким закарпатці часто асоціюють Берегово.

Від «Офіцерського дому» - до "тої самої" психіатричної лікарні

Берегівчан часом дивує, що їхнє рідне місто у багатьох закарпатців асоціюється якщо не в першу, то в другу чергу із психлікарнею. «Та йому в Берегово час!» - жарти такого роду почуєш і в розмові ужгородців, і в дискусіях в соцмережах. Справа в тім, що в Берегові справді вже багато десятиліть базується обласна психіатрична лікарня (ОПЛ), в яку потрапляють хворі з усієї області. Втім, вважати, що це єдиний подібний заклад на всю область – невірно. Насправді стаціонарна психіатрична допомога на Закарпатті надається чотирма лікувальними закладами: ОПЛ в Берегові - 500 ліжок, Вільшанська ОПЛ (Хустський район) - 280 ліжок, психіатричне відділення при обласній клінічній лікарні в Ужгороді (40 ліжок) та психіатричне відділення в селі Липча Хустської районної лікарні РЛ (20 ліжок).

Щодо Берегівської обласної психлікарні, то вона розташована в двох місцях. Більше половини хворих (близько 200 осіб) лікуються в відділені, що по дорозі на село Чикош-Горонда (див. Чикош-Горонда –  найменше село Закарпаття). Дорога до цього села, як водиться, вкрай проблемна, але у неї принаймні є господар. А от відрізок від сільської дороги до лікарні, як виявилося, не належить нікому, його
ремонтом не опікується ані сільрада Гаті, ані управління «автодору». І цей відрізок поступово з дороги перетворюється в самий напрямок.

Близько 180 хворих перебуває на лікуванні власне у Берегові, в будівлях по вулиці Мужайській. Саме ці будівлі давно цікавили зацікавили мене, оскільки вони мають явно виражені риси чехословацької міжвоєнної архітектури. Так воно й є, адже ці споруди на старих світлинах підписані як «Офіцерський дім».



В період Першої Чехословацької республіки (між 1918 та 1938 рр.), скоріш за все, в 1930-х роках тут квартирувались офіцери чехословацької армії, замість нинішніх палат в будівлі були квартири.

Пізніше в них жили лікарі, коли в 1953 році вже радянською владою було вирішено створити на базі цих споруд так звану «колонію для психічно хворих». З цього часу й веде свою історію Берегівська ОПЛ. На жаль, в лікарняному архіві не знайшлося документів, які б допомогли точно встановити дату побудови чи інші подробиці. Є інформація, що під час перебування міста в складі хортівської Угорщини (1938-1944 рр) в «Офіцерському домі» розташували військовий лазарет. Сюди навіть привозили угорських гонведів, поранених в битві з українськими січовиками на Красному полі 15 березня 1939.





Вигляд з дороги на Виноградів




Прохідна та адмінкорпус










Лікарняні корпуси






Газова котельня та господарчі приміщення

Цікаво, що таким чином в Берегові можна умовно виділити «чеський квартал», системну забудову, яка складається зі старого корпусу міської лікарні (див. Берегівська лікарня – яскравий представник чехословацького функціоналізму), «Офіцерського будинку» (нині будівлі психлікарні) та нинішньої Берегівської угорської гімназії ім. Габора Бетлена, а також кількох приватних будинків. Наявність такого «кварталу» можна подавати як окрему,  неординарну принаду міста, цікаву поціновувачам історії та архітектури.