Сігішоара: строкаті будинки, могутні вежі, дім Дракули та румунське пиво

Originally posted by vladbespalov at Сігішоара: строкаті будинки, могутні вежі, дім Дракули та румунське пиво
 photo Sighisoara_zps8hbk05nx.jpg

Невелике містечко Сігішоара (не плутати з Тімішоарою) з його добре збереженими фортифікаційними спорудами часто називають перлиною Трансільванії. Знаходиться воно у центрі Румунії – між Брашовом та Клуж-Напокою.


Фото: romaniatourism.com

Попри невелику кількість населення (зараз тут живе менше 30 тисяч людей) старе місто захищено ЮНЕСКО, а на батьківщину Дракули прибувають туристи звідусіль.

Сюди ми планували їхати поїздом о 6-й ранку з Брашова, де мали базу. Але напередодні познайомилися з парою з Франківська у замку Пелеш і вони чисто випадково на машині їхали у наш день до Сігішоари!

– Ми вам заплатимо за ціною поїзда, – казав я їм.
– Не треба. Ми все рівно туди їдемо, – сказали нам Катя та Ростик.


До речі, їхали вони у Румунії по болгарському мультишенгену. Поїхати громадяни Україну можуть також і з візами Хорватії на 2 або багато вїздів.

Більш того, вони не тільки підвезли нас, а ще й пригостили обідом, попри наше віднєкування. Світ не без добрих людей – головне йому відкритися.

І от нам випала нагода проїхати крізь старовинні поселення, заснованими саксонцями-колоністами та побачити сільську Румунію.

Такою кількості овець та кукурудзи я ще не бачив.
1.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_3_zpsxdpju0im.jpg

Трансільванські села.
2.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_26_zpsstjg5ubj.jpg

Цитадель Рупя.
3.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_5_zpsnki9fas6.jpg

Старе місто у Сігішоарі – різнокольорові будиночки з книжки казок. Історичний центр є один з семи спадщини ЮНЕСКО у Румунії.
4.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_34_zpsiu6hcmhi.jpg

Достатньо походити по горбистих вуличках.
5-9.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_60_zpstvjai96v.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_81_zpsanyhodz9.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_79_zpsffjlrjib.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_88_zpszubfsouu.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_89_zpsbmhxf022.jpg

Найефектнішою спорудою центру є годинникова вежа.
10.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_39_zpsldb24rcn.jpg

Рівно о півдні відбиває годинник. А от фігурки нажаль не рухаються.
11-13.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_56_zps1rao7loo.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_52_zpsfk0yaour.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_124_zpstkgkafk9.jpg

Виходить чоловік і б’є 12 разів у барабан.
14.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_76_zpstevr3dwz.jpg

На вежі знаходиться оглядовий майданчик, а під нею – тур центр.
15.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_49_zpsn82smmjk.jpg

Іншим визначним місцем, хоча естетично посереднім, є будинок, де народився Дракула. Навіть показують нібито його кімнату (ага, вже 500 років пройшло)
16-17.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_70_zps1nmlqde6.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_46_zpsujcotx8d.jpg

Місцеві зробили з образу Брема Стокера (сам він жодного разу у Трансільванії не був) бізнес – дракулівське кафе у темряві, купа дрібниць з вампіром і так далі.
18.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_58_zpsdgyjeppv.jpg

Сам Цепеш від того плаче.
19.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_72_zpss6zgrnsm.jpg

Класичний вид.
20.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_92_zpsphwrdiol.jpg

Окрім годинникової вежі є і інші потужні оборонні споруди, що оточують місто. Це мені нагадало Кам’янець-Подільський.
21.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_132_zpstsin33h1.jpg

Милість у деталях.
22.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_127_zpsh3gjqaz1.jpg

Завдяки туристам розвивається готельний бізнес. Багато будинків перетворили на пансіони. Ціни десь по 20 євро.
23.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_131_zps5pqt99ix.jpg

Яскраво навіть у дощ.
24.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_97_zps5tlne2vw.jpg

Місцеве авто.
25.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_102_zpsazsm3twa.jpg

Тут старе місто закінчується.
26.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_104_zpslpx5eoa2.jpg

Ось такі стовпчики можна побачити вздовж румунських доріг. Є вони навіть у містах.
27.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_138_zpsni6plh01.jpg

Маленькі циганчата просять гроші у туристів. На вокзалі причепився рожевощокий повненький хлопчик, додаючи італійською: mangiare collega (я голодний). Коли Катя назвала його «піська мала» він почав то повторювати. Було смішно. Нарешті мій підвищений тон та крик його матері змусили припинити його спроби.
28.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_95_zpsyi7pktkh.jpg

Як і у інших містах Румунії тут люблять підкреслювати колишню приналежність до Римської імперії.
29.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_136_zpso0jvg9ml.jpg

А от вже представник чисто румунської архітектури - православна церква.
30.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_139_zpsodpqvwjk.jpg

У місцевому ресторанчику замовили чорбу та пиво. Останнє коштувало як у Києві – десь 6 чи 7 лей (40-45 гривень), а наші попутники – картоплю фрі та відбивні. Подивіться на порції!
31-33.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_110_zpsklynzzo3.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_106_zps02ifiuja.jpg

 photo 2016-10-16 Sighisoara_121_zpsr4bqx6nx.jpg

Дякуємо Вам Катя та Ростик!
34.
 photo 2016-10-16 Sighisoara_112_zpsrgy945bj.jpg


Неоднозначний Бухарест: Париж Сходу, треш та перл Майкла Джексона



О, це так - порції в Румунії солідні.
А "Урзус" - то в них пиво № 1, і як і в нас, таке собі, ніхт безондерс.
Так, пиво посереднє, тому слід купувати у маленьких броварнях, але ми на то не мали час.