Журналісти американського телеканалу CNN на днях розповіли світові про «повзучий кордон» між Грузією та анексованою Росією «Республікою Південна Осетія» (грузинська назва - Цхінвальский регіон).
Після війни 2008 року там виникла штучна лінія розмежування, проте російське військо, що і є армією «Південної Осетії», поступово пересуває кордон вглиб території Грузії. Один з героїв сюжету – літній чоловік, який поїхав до міста у справах на кілька днів, а повернувшись, виявив, що його будинок вже на території «республіки». І вибір небагатий – або приймати громадянство незаконного державного утворення, або забиратися геть, залишати будинок і майно. Окупанти без церемоній перекривають дороги, відхоплюють угіддя – а селян, які намагаються дістатися власної ріллі або пасовиська, арештовують чи штрафують. І зупинити цей процес неможливо через перевагу ворога в численності й озброєнні.
Таке коїться не лише у Грузії. У тій-таки Молдові озброєні бандити з «Придністров’я» можуть собі дозволити вдертися на неокуповану територію і просто викрасти людину.
Усе це – переконлива відповідь на запитання про те, що робить наша армія в зоні АТО і чи має вона там бути. Щоденні сутички, обстріли, дрібні просування, деокупація якогось крихітного лісочка чи напівзруйнованого селища – акції не менш важливі, ніж великі бої. Бо можна скільки завгодно говорити про компроміси, про перемир’я, про Мінський процес, й цим усім треба займатися, доки це зберігає життя нашим солдатам і цивільним – але жодної миті не слід забувати, що ми маємо справу з хижаком, який розуміє лише мову грубої сили. І на кожну спробу роззявити пащеку він має отримувати – і, на щастя, отримує - добрячий хук важким залізним кулаком.
Схоже, вдираючись до нас, кремлівські горлорізи дійсно не очікували такого спротиву. Ані легкої прогулянки, ані «повзучого кордону» не вийшло. Саме в Україні вони фактично вперше у новітній історії зашпортались.
Звісно, це не приведе їх до тями, та подальший рух у будь-якому напрямі череватий лише одним наслідком – гепнуться так, що вже не встануть.
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Community Info