Королівський палац Пелеш – перлина, яку король віддав за 30 мільйонів євро
Originally posted by
vladbespalov at Королівський палац Пелеш – перлина, яку король віддав за 30 мільйонів євро 
Найгарніший палац Румунії, який нерідко потрапляє у ТОП-рейтинги за свою елегантність, знаходиться не тільки у мальовничому місці, але й прямо на дорозі із Бухаресту у Брашов.
Дістатися сюди можна прямо з аеропорту Отопені (він же Генрі Коанде), навіть не заїжджаючи у румунську столицю (правда, лише на автобусі чи авто, адже поїзду в аеропорті немає). Доїхати вам слід до містечка Сіная. Від Брашова сюди ще ближче – година залізницею (вартість поїздів та мікроавтобусів у Румунії однакова).

Залізничний вокзал Сінаї, а перед ним – траса з Бухаресту до Брашова.
1.

То головної цікавинки звідси ще 30 хвилин пішки, тому давайте прогуляємося, адже тут є на що подивитися.
Свою назву містечко отримало від тутешнього чоловічого православного монастиря – Сінаї. А той, у свою чергу, був так названий після паломництва господаря Молдови до півострова Синай.
Церква ніби нещодавно пройшла ремонт, але жодного пластику, помпезних куполів чи іншого несмаку.
2.

Вхід на територію – 5 лей (1,25 євро). Але нам пощастило, адже касира не було і ми пройшли безкоштовно.
3.

Оскільки Сіная довгий час у містечку була літня резиденцію румунських королів, то у 1912 за ініціативою короля тут звели казино. Кажуть, що це точна копія казино у Монте-Карло.
4.

Перлиною не тільки Сінаї, але й, напевно, всієї Румунії, є, палац Пелеш. Тодішній князь (а потім і перший король Румунії) Кароль I у 1866 році побував у цих місцях і вони нагадали йому рідну Німеччину. Так, румунських король був німцем, як і сьогоднішній президент країни.
5.

Згодом Кароль І ці землі викупив під мисливські угіддя та побудову літньої резиденції.
6.

Перші три проекти, які йому принесли архітектори, він відкинув, бо вони копіювали вже існуючі європейські палаци і були дорогими. Німецька кров, все таки!
І от, нарешті, Каролю І сподобався оригінальний проект у альпійському стилі. Це був, більш просторий і елегантний мисливський будинок який пасував під тутешній ландшафт, ніж помпезна будова.
7.

Над будівництвом шедевру працювала інтернаціональна команда: румуни, італійці, німці, цигани, чехи, греки, англійці… Румунська королева нарахувала 14 мов, якими ці люди спілкувалися.
У 1883 році палац відкрили – тут провели королівський бал. Сам Кароль І називав Пелеш «колискої династії, колискої нації». Судячи з інформації Вікіпедії, це був добрий для Румунії король, який підняв країну та розширив її кордони. Правив він найдовший строк в історії – 48 років.
8.

Після Другої світової товариши з комуністичної партії конфіскували всю власність короля, включно з палацом. За влади Чаушеску маєток був закритий для відвідувань, а сам генсек, подейкують, не любив Пелеш і навідувався сюди вкрай рідко.
Лише після революції 1989 палац став доступний туристам, у 2006 році його повернули останньому королю Міхаю І-му, який той віддав державі, натомість королівський дім отримав від румунського уряду 30 мільйонів євро.
9.

Зараз вхід на територію маєтку безкоштовний, але зауважте, що у зимовий період він закривається вже о 16-й, а у понеділок та вівторок взагалі закритий. http://peles.ro/
10-11.


Пелеш пророблений до деталей. Будинок на будинку.
12-14.



Є внутрішній дворик.
15-16.


Приємно бути королем – вийшов так з кавою вранці на балкон а тут такі краєвиди!
17.

Занадто нерозсудливі мандрівники вилазять на левів.
18.

Вхід всередину коштує 20 лей (5 євро). Пенсіонерам вдвічі менше, студентам – 5 лей. Плюс за фотографування слід віддати 32 леї (8 євро).

Фото: s-media-cache-ak0.pinimg.com

Фото: holeinthedonut.com
Як і у нас, на згадку народ кидає гроші. Румунські банкноти пластикові, тому вода їм не заважає.
19.

У 300 метрах від Пелеша знаходиться палац Пелешор, який Кароль І побудував для родини свого спадкоємця - племінника (власних дітей у нього не було).
20.

На території маєтку є ресторані та кафе. Але все витримано у мисливському стилі палацу.
21-22.


І є ще, у Пелеші, купуючи магнітик, з нами познайомилися парочка з Франківська, розговорились, і, виявляється, вони завтра їхали до містечка графа Дракули – Сігішоарі на машині, куди і нас підкинули! А у той день – підвезли нас до Брашова та навіть вечерею пригостили!

Найгарніший палац Румунії, який нерідко потрапляє у ТОП-рейтинги за свою елегантність, знаходиться не тільки у мальовничому місці, але й прямо на дорозі із Бухаресту у Брашов.
Дістатися сюди можна прямо з аеропорту Отопені (він же Генрі Коанде), навіть не заїжджаючи у румунську столицю (правда, лише на автобусі чи авто, адже поїзду в аеропорті немає). Доїхати вам слід до містечка Сіная. Від Брашова сюди ще ближче – година залізницею (вартість поїздів та мікроавтобусів у Румунії однакова).

Залізничний вокзал Сінаї, а перед ним – траса з Бухаресту до Брашова.
1.

То головної цікавинки звідси ще 30 хвилин пішки, тому давайте прогуляємося, адже тут є на що подивитися.
Свою назву містечко отримало від тутешнього чоловічого православного монастиря – Сінаї. А той, у свою чергу, був так названий після паломництва господаря Молдови до півострова Синай.
Церква ніби нещодавно пройшла ремонт, але жодного пластику, помпезних куполів чи іншого несмаку.
2.

Вхід на територію – 5 лей (1,25 євро). Але нам пощастило, адже касира не було і ми пройшли безкоштовно.
3.

Оскільки Сіная довгий час у містечку була літня резиденцію румунських королів, то у 1912 за ініціативою короля тут звели казино. Кажуть, що це точна копія казино у Монте-Карло.
4.

Перлиною не тільки Сінаї, але й, напевно, всієї Румунії, є, палац Пелеш. Тодішній князь (а потім і перший король Румунії) Кароль I у 1866 році побував у цих місцях і вони нагадали йому рідну Німеччину. Так, румунських король був німцем, як і сьогоднішній президент країни.
5.

Згодом Кароль І ці землі викупив під мисливські угіддя та побудову літньої резиденції.
6.

Перші три проекти, які йому принесли архітектори, він відкинув, бо вони копіювали вже існуючі європейські палаци і були дорогими. Німецька кров, все таки!
І от, нарешті, Каролю І сподобався оригінальний проект у альпійському стилі. Це був, більш просторий і елегантний мисливський будинок який пасував під тутешній ландшафт, ніж помпезна будова.
7.

Над будівництвом шедевру працювала інтернаціональна команда: румуни, італійці, німці, цигани, чехи, греки, англійці… Румунська королева нарахувала 14 мов, якими ці люди спілкувалися.
У 1883 році палац відкрили – тут провели королівський бал. Сам Кароль І називав Пелеш «колискої династії, колискої нації». Судячи з інформації Вікіпедії, це був добрий для Румунії король, який підняв країну та розширив її кордони. Правив він найдовший строк в історії – 48 років.
8.

Після Другої світової товариши з комуністичної партії конфіскували всю власність короля, включно з палацом. За влади Чаушеску маєток був закритий для відвідувань, а сам генсек, подейкують, не любив Пелеш і навідувався сюди вкрай рідко.
Лише після революції 1989 палац став доступний туристам, у 2006 році його повернули останньому королю Міхаю І-му, який той віддав державі, натомість королівський дім отримав від румунського уряду 30 мільйонів євро.
9.

Зараз вхід на територію маєтку безкоштовний, але зауважте, що у зимовий період він закривається вже о 16-й, а у понеділок та вівторок взагалі закритий. http://peles.ro/
10-11.


Пелеш пророблений до деталей. Будинок на будинку.
12-14.



Є внутрішній дворик.
15-16.


Приємно бути королем – вийшов так з кавою вранці на балкон а тут такі краєвиди!
17.

Занадто нерозсудливі мандрівники вилазять на левів.
18.

Вхід всередину коштує 20 лей (5 євро). Пенсіонерам вдвічі менше, студентам – 5 лей. Плюс за фотографування слід віддати 32 леї (8 євро).

Фото: s-media-cache-ak0.pinimg.com
Фото: holeinthedonut.com
Як і у нас, на згадку народ кидає гроші. Румунські банкноти пластикові, тому вода їм не заважає.
19.

У 300 метрах від Пелеша знаходиться палац Пелешор, який Кароль І побудував для родини свого спадкоємця - племінника (власних дітей у нього не було).
20.

На території маєтку є ресторані та кафе. Але все витримано у мисливському стилі палацу.
21-22.


І є ще, у Пелеші, купуючи магнітик, з нами познайомилися парочка з Франківська, розговорились, і, виявляється, вони завтра їхали до містечка графа Дракули – Сігішоарі на машині, куди і нас підкинули! А у той день – підвезли нас до Брашова та навіть вечерею пригостили!