Кручик - історичне село.

Originally posted by antin82 at Кручик - історичне село.
Але перед першою подорожжю до нього я про це ще не знав. Друг просто запропонував провести травневі вихідні у нього у селі на з радістю відгукнулося декілька людей.
Першого разу я з Ромою поїхав через Богодухів громадським транспортом, інші дісталися села автівкою. Наступного разу ми вже разом їхали громадським транспортом. Але розповідь не про наш відпочинок, а про село та красу тих місць.
DSCF3755_wm


Шлях з автовокзалу до залізничного у Богодухові пролягав крізь приватний сектор, тож пам’яток на кшталт церков не зустріли. Лише пережитки минулого.
DSCF3345_wm

DSCF3352_wm

Та місцева гопота =))))))
DSCF3348_wm

Якась незрозуміла будівля
DSCF3349_wm

З Богодухова до Кручика діставалися рейковим автобусом. Я про нього чув вже давно, але жодного разу до цих пір не перетинався. Поки його чекали познімав красоти вокзалу :)

DSCF3359_wm

DSCF2914_wm

DSCF3354_wm

DSCF2917_wm

Порода... не пам’ятаю. Але така є лише у Пилипа Кіркорова, Ірини Білик та у мене (с)
DSCF2929_wm

DSCF2936_wm

А ось і наш автобус
DSCF2940_wm

Кручик відразу зустрічає неймовірною природою. Навіть біля платформи
DSCF2952_wm

DSCF3379_wm

Далі більше
DSCF3389_wm

DSCF3392_wm

Чого ніколи не зустріти у місті - лелека
DSCF3397_wm

Водойма у дворі
DSCF2955_wm

DSCF3502_wm

Звісно село в Україні занепадає, але все одно принад у нього не забрати
DSCF3402_wm

DSCF3406_wm

Ці безкрайні простори...
DSCF3404_wm

Ці маленькі водоймища, які часто звуть калюжами
DSCF2971_wm

DSCF2977_wm

Це просте спілкування з тваринами
DSCF2985_wm

DSCF2987_wm

DSCF2995_wm

DSCF2997_wm

А це місцева річка - Мерла
DSCF2997_wm

Побачили лелеку у польоті, але "птічкостріл" вдягнути не встиг
DSCF3019_wm

А наступного разу на нас вже чекала веселка
DSCF3410_wm

DSCF3417_wm

Ну і головна наша прогулянка вздовж Мерли
DSCF3521_wm

Тут навіть дамба є
DSCF3520_wm

DSCF3525_wm

І жодної душі поруч
DSCF3528_wm

DSCF3530_wm

DSCF3531_wm

DSCF3541_wm

DSCF3553_wm

Кажєтся дождь собіраєтся(с)
DSCF3584_wm

Краса лісу
DSCF3601_wm

DSCF3603_wm

DSCF3605_wm

Деякі представники фауни самі йдуть на спілкування
DSCF3622_wm

DSCF3628_wm

DSCF3632_wm

DSCF3646_wm

DSCF3648_wm

DSCF3655_wm

Ну а справжню красу села ми пізнали, коли на сході сонця вирушили у зворотню дорогу.
DSCF3731_wm

Це просто неймовірне явище для мешканця міста.
DSCF3727_wm

DSCF3733_wm

DSCF3735_wm

DSCF3737_wm

DSCF3740_wm

DSCF3743_wm

DSCF3745_wm

DSCF3747_wm

Сільський кореспондент :))))
DSCF3748_wm

DSCF3753_wm

DSCF3779_wm

DSCF3782_wm

DSCF3796_wm

DSCF3801_wm

DSCF3805_wm

DSCF3807_wm

DSCF3810_wm

DSCF3812_wm

DSCF3831_wm

Ну а доки ми чекаємо на автобус розповім головний секрет про історичність села.
DSCF3846_wm

А історичність Кручика у тому, що у 1770 році Катерина ІІ подарувала його Назару Олександровичу Каразіну у вічне і спадкове володіння. І тут народився Василь Каразін - засновник Харківського національного університету, а ми жили у будинку, що стоїть на місці його садиби.
DSCF3728_wm

Звісно, що усе, що тільки можна, назване на його честь.
DSCF3730_wm

Ось така сумбурна розповідь про доволі цікаве місце. І лише потрапляючи у такі місця розумієш скільки краси навкруги, треба лише покинути межі міста.