Затишне закарпатське містечко Тячів
Originally posted by
vladbespalov at Затишне закарпатське містечко Тячів 
Мандрівка Закарпаттям тривала. Після Рахова, центру Європи та «нищеты и блеска» Солотвино я приїхав до іншого районного центру – Тячева, що прямо лежить на кордоні з Румунією, правда цього мало відчувається тут.
Дякую водію Роману, який дає друге життя старим авто!
1.

Як і попередній водій, він теж був у Чехії, тільки працював. Казав, як наші там збирають бригади з українців і платять їм вдвічі менше, а різницю кладуть собі у кишеню.
Якщо на Галичині люди їдуть на заробітки до Італії, Португалії, Польщі то Закарпаття здебільшого орієнтовано на Чехію.
2.

Може це пов’язано з історією, адже у період між двома світовими війнами, цей край входив до складу Чехословаччини. На карті вона виглядала як кишка.

Карта з сайту www.tyden.cz
Сам Тячів, був другим районним центром. Але сильно контрастував з гірським Раховом. І не тільки через інший клімат (за прогнозом на день поїздки тут було на цілих пять градусів тепліше).

Перше, що кинулось в очі у Тячеві – доглянутість міста. Стометрівка
3.

Католицький костьол Святого Стефана (Іштвана на угорський лад) 1883-1885 років. Названий на честь одного з королів Угорщини. З 1940 по 1988 років був закритий. Цікаво, що годинник на будівлі намальовані.
4.

Інша культова споруда – реформаторська церква у готичному стилі. Є пам’яткою архітектури національного значення.
5.

У 92-му році біля костьолу відкрили погруддя угорського художника Шимона Голоші.
6.

Пам’ятник Лайошу Кошуту.
7.

Найкращий вид для листівки. Між двома церквами – лютеранський парафіяльний будинок або просто фара.
8.

Навпроти нього – затишна кав’ярня з квітами. І це у місті де живе лише 9 тисяч мешканців!
9.

Особливість Тячева ось такі тротуари.
10.

Одразу за костьолами починається ціла алея пам’ятників.
11.

Пам’ятник загиблим тячевцям у двох світових війнах.
12.

Афганцям.
13.

Пам’ятник Вайді. Як пишуть, він був членом ОУН і Героєм Радянського Союзу.
14.

На вулиці Незалежності є кілька будинків, вартих уваги.
15-16.


Велосипед доволі популярний у Тячеві – місто невеличке.
17.

Там де парковки не піар можновладців, а практичність
18.

Неординарний пам’ятник
19.

Тячівське яйце
20.

Закарпаття лідер за народжуваністю в Україні. Якщо тут народжується 16 діточок, то у Києві лише 11, а у Луганську взагалі 9.
21.

Daily Telegraph, Washington Post, Tyachiv News...
22.

Трикутник з лавочок та тячівський бордюр
23.

Ще одна шпиляста церква. Храм Богородиці належить греко-католикам.
24.

Бруківку робили на віки. Ані вибоїни.
25.

Натуральна черепиця. Дотриманням цієї історичної традиції край помітно виділяється серед інших.
26.

Стадіон теж добренький, як для 9-тисячного міста. При чому зайти може будь-хто, навіть я :D
27.

Тячів справив приємне враження, доглянутий, чистий, з милими кафе. Далі за маршрутом був Хуст, куди мене довезла закарпатська родина!

Сонячний день у Мукачевому: Прогулянка по секстаполісу Закарпаття

Мандрівка Закарпаттям тривала. Після Рахова, центру Європи та «нищеты и блеска» Солотвино я приїхав до іншого районного центру – Тячева, що прямо лежить на кордоні з Румунією, правда цього мало відчувається тут.
Дякую водію Роману, який дає друге життя старим авто!
1.

Як і попередній водій, він теж був у Чехії, тільки працював. Казав, як наші там збирають бригади з українців і платять їм вдвічі менше, а різницю кладуть собі у кишеню.
Якщо на Галичині люди їдуть на заробітки до Італії, Португалії, Польщі то Закарпаття здебільшого орієнтовано на Чехію.
2.

Може це пов’язано з історією, адже у період між двома світовими війнами, цей край входив до складу Чехословаччини. На карті вона виглядала як кишка.
Карта з сайту www.tyden.cz
Сам Тячів, був другим районним центром. Але сильно контрастував з гірським Раховом. І не тільки через інший клімат (за прогнозом на день поїздки тут було на цілих пять градусів тепліше).
Перше, що кинулось в очі у Тячеві – доглянутість міста. Стометрівка
3.

Католицький костьол Святого Стефана (Іштвана на угорський лад) 1883-1885 років. Названий на честь одного з королів Угорщини. З 1940 по 1988 років був закритий. Цікаво, що годинник на будівлі намальовані.
4.

Інша культова споруда – реформаторська церква у готичному стилі. Є пам’яткою архітектури національного значення.
5.

У 92-му році біля костьолу відкрили погруддя угорського художника Шимона Голоші.
6.

Пам’ятник Лайошу Кошуту.
7.

Найкращий вид для листівки. Між двома церквами – лютеранський парафіяльний будинок або просто фара.
8.

Навпроти нього – затишна кав’ярня з квітами. І це у місті де живе лише 9 тисяч мешканців!
9.

Особливість Тячева ось такі тротуари.
10.

Одразу за костьолами починається ціла алея пам’ятників.
11.

Пам’ятник загиблим тячевцям у двох світових війнах.
12.

Афганцям.
13.

Пам’ятник Вайді. Як пишуть, він був членом ОУН і Героєм Радянського Союзу.
14.

На вулиці Незалежності є кілька будинків, вартих уваги.
15-16.


Велосипед доволі популярний у Тячеві – місто невеличке.
17.

Там де парковки не піар можновладців, а практичність
18.

Неординарний пам’ятник
19.

Тячівське яйце
20.

Закарпаття лідер за народжуваністю в Україні. Якщо тут народжується 16 діточок, то у Києві лише 11, а у Луганську взагалі 9.
21.

Daily Telegraph, Washington Post, Tyachiv News...
22.

Трикутник з лавочок та тячівський бордюр
23.

Ще одна шпиляста церква. Храм Богородиці належить греко-католикам.
24.

Бруківку робили на віки. Ані вибоїни.
25.

Натуральна черепиця. Дотриманням цієї історичної традиції край помітно виділяється серед інших.
26.

Стадіон теж добренький, як для 9-тисячного міста. При чому зайти може будь-хто, навіть я :D
27.

Тячів справив приємне враження, доглянутий, чистий, з милими кафе. Далі за маршрутом був Хуст, куди мене довезла закарпатська родина!
Сонячний день у Мукачевому: Прогулянка по секстаполісу Закарпаття