ПОДЕРВ`ЯНСЬКИЙ У 25 ФРАГМЕНТАХ

ПОДЕРВ`ЯНСЬКИЙ У 25 ФРАГМЕНТАХ
(вибране зі спілкування з читачками, читачами, шанувальницями і шанувальниками на "Книжковому Арсеналі")
15_stanchak
ЛІТЕРАТУРА
1. Кайф від писання
- Можу сказати, що ніякого кайфу від писання я не отримую. А пишу з двох причин. Одна причина в тому, що в мене інколи бувають такі ідеї, які я точно забуду, якщо їх одразу не записати і не вкласти в якийсь контекст. Друга – я вмію писати. На жаль.
2. Погані слова
- Для мене немає поганих і добрих слів. Усе залежить від контексту. Я взагалі не розумію, що може бути поганого у словах.
3. Ідеал
- Що таке ідеал для літератора?
- Хороше питання. Я би назвав іншим словом – мабуть, це слово буде "досконалість". Я завжди прагну досконалості у речах, які роблю. Чи я того досягав – то вже інша справа. Але іншої мотивації для мене немає.
4. Добре вухо
- Мати добре вухо – це добре, але замало. Мене, наприклад, цікавить, знов-таки, контекст. Наприклад, у тебе зламався унітаз, це повна катастрофа, ти викликаєш сантехніка, а це така цікава людина, яка не тільки вміє зробити унітаз, а ще й умом багата й вона розповідає, поки працює, цікаві історії. Потім ти хочеш з ним поспілкуватися, і виявляється, шо цей сантехнік і Одисей – одне й те саме. Тож коли ти, наприклад, у сантехніку бачиш персонажа Гомера – це вже чогось варте. Це просто треба вміти бачити. А записувати балачки на вокзалі й на базарі – цікаво, так, але це ще не те.
5. Допінг
- Чи допомагає допінг при написанні творів?
- Пробував, не працює. Я десь читав, що Модильяні, коли когось запрошував написати портрет, казав: "Ти пляшку з собою прихопи. Одна-дві пляшки – і портрет готовий". У мене так не виходить.
6. Роман
- Зараз я пишу роман, на який мене спонукав видавець з Чернівців і, на жаль, я погодився. Якщо в трьох словах, то роман цей про пошуки істини.
7. Ненависть
- Як ви ставитесь до пропозиції внести ваші твори до програми середньої школи?
- Негативно. Тому що коли я вчився в середній школі, я ненавидів абсолютно всі уроки літератури. А я не хочу, щоб мене діти ненавиділи. Хай краще люблять.

ПРОВІНЦІЙНІСТЬ
8. Кохання
- Україна завжди хворіла на традиційність і архаїзм. Серед наших найбільших вад – це те, що ми закохані в свою провінційність. Коли я кажу "ми", я не маю на увазі себе. Але це правда – Україна закохана в свою провінційність. І пора з цим щось вже робити.
- Але ж це самоіронія!
- Я не бачу тут ніякої самоіронії. В українця все дуже серйозно.
9. Театр
- Які головні риси провінціалізму? Зайдіть у любий український театр і побачите.
10. Діаспора
- Провінційність, перш за все, в тобі. Якщо ти звалиш за кордон, нічого не зміниться. Я мав таку нагоду – жив у Чикаго і спостерігав там українську діаспору. Ну і що з того, що вони живуть у Чикаго? Це абсолютно страшні люди. У мене в селі є хата, так мої сусіди у порівнянні з ними – професори Сорбонни. Так що куди би ти не звалив, ти всі свої вади повезеш з собою.
11. Читання
- Чи є в наших умовах шанси послабити провінційність, якщо вона вже мало не в гени вросла?
- Шанс завжди є. Треба над цим працювати. Перш за все, я би порадив багато читати. До 35 років прочитати дохуя.
12. Вірність традиціям
- Чи не вважаєте ви, що, якщо Україна позбудеться провінційності, то зникнуть українські традиції, а отже, зникне українська нація?
- Ну чому. На цей випадок у нас є наша чиказька діаспора! (загальний регіт)

НЕВДОВОЛЕННЯ
13. Еміграція
- Світ належить нам усім. Ти не маєш померти там, де народився. Є Париж, Нью-Йорк і багато інших міст. Шукати собі десь застосування – це нормально. Провінційність якраз є вже в самому запитанні. Світ глобалізований, тож ти живеш там, де твоя робота, от і все, й тут нема нічого. Тому треба любити Україну, а жити там, де тобі зручніше. Нічого я тут такого не вбачаю.
14. Київ
- Я в Києві народився, жив тут і, на жаль, змушений констатувати, що люблю його все менше і менше. Не знаю, чому. Місто не стало мегаполісом, а стало чимось незатишним для мене. Я піймав себе на тому, що я все менше гуляю, що мені не хочеться гуляти Києвом.
15. Вічне українське невдоволення
- Це якраз добре. Тому що рисою нашого національного характеру є завжди ненавидіти владу. Якою би вона не була. І я не вважаю, що це погано. Це набагато краще, ніж її любити.

РОСІЯ
16. Заборона російського теле- і кіно продукту
- Давайте подумаємо. Я проти того, щоб цим займалось Міністерство культури, тому що, якщо воно більше ні на що не здатне, треба підпалити його з чотирьох сторін. Якщо цим займається СБУ – там є такі чиновники, які сидять вже роками, то це їхня справа, і я не маю до цього ніякого відношення. Мені як людині, яка займається мистецтвом, глибоко огидні всякі заборони. Але якщо чиновник, який дивиться на цю ситуацію, виходить з інтересів держави, то, що ж поробиш, може, щось треба й забороняти.
17. Занепад
- В сучасній російській культурі я не бачу нічого такого, що варто було не те, що забороняти, а просто друкувати, возити – воно не варте того. Взагалі ця культура вже пережила свої найвищі злети і вже давно не продукує ніяких сенсів. Ні в кіні, ні в театрі, ні в літературі, ні в живописі. Можливо, якісь окремі сплески ще є, але занепад очевидний. Як і занепад самої держави.
18. "Кацапи"
– Якби ви писали "Кацапів" зараз, якого персонажа ви б додали?
- П'єса "Кацапи" вже написана, і тут уже нічого не можна ні відняти, ні додати. Вони такі індивідуально невизначені , там "кацап" – то така колективна підсвідомість. І кацапи теж провінційні. Хоча в Україні часто здається, що ні, що Москва - це щось таке. Але вони глибоко провінційні.
19. Путін
- Не підкажете, коли здохне Путін?
- По-перше, не знаю. А по-друге, я не вважаю, що справа в Путіні. Тому що в Росії окрема людина, навіть така, як Путін, там нічого не міняє. Стане хтось інший – може виявитися ще гіршим.

ОСОБИСТЕ
20. Володарі думок
- Я не дуже прислухаюся до думок у сучасному медійному просторі. Я думаю, що треба менше прислухатися до різних думок.
21. Власні вади.
- Все дуже просто. Я страшенно лінива людина. Це головна моя вада. А бореться з нею моя совість. Вона каже буквально таке: "От ти мудак. Ти нічого не робиш. Ану вставай, іди в майстерню, пиши, роби щось". А я кажу: "Від'їбися" Ну і потім лінощі перемагають. Так я вад майже не маю.
22. Білий аркуш
- Робити так, як ти робив раніше, взагалі нецікаво. Цікаво починати кожен раз з білого аркушу.
23. Стосунки з Богом
- Мені не треба вірити в повітря, щоб ним дихати.
24. Право вибору
- Не думаю, що взагалі людина щось "має" робити. Людина нікому нічого не винна. І якщо хтось навіть до 55 років не зробив нічого – то його вибір. І не треба кидати в нього каміння. Кожен живе індивідуально і кожне життя цінне.
25. Обурення
- Що вас обурює?
- Та нічого мене не обурює. Я вже звик до всього.

Дмитро Десятерик, «День»
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…