Майдан та « Ніч на ногах » (Франція)

Originally posted by pas_de_souci at Майдан та « Ніч на ногах » (Франція)
Maidan vs  nuit débout

Майдан та « ніч на ногах »

Ось уже 23 дні в центрі Парижу триває маніфестація «ніч на ногах». Чи близькі українцям прагнення французів?
Якщо класифікувати обидва мітинги як події, що мають політичне забарвлення, то Майдан це швидше «повстанням проти свавілля влади », а Ніч на ногах «анархістський мітинг». Якщо розглядати ці події з точки зору типового для французького політичного життя поділу на лівих і правих, то їх учасники опиняться по різні боки барикад. Але як очевидець обох, я хочу показати, що ці два види протесту мають спільні риси.



Фото каналу France3


Майдан Ніч на ногах
каталізатор Побиття протестувальників в ніч на 30 листопада Проект нового закону про працю  Ель-Комрі (міністр праці у Франції), який передбачає зменшення гарантій працівників і зменшення впливу профспілок.
Фактично зараз у Франції працівника не можна звільнити без попередження, не доплачувати за понаднормові, платити менше, ніж встановлено профспілкою і т.д. Нове законодавство дозволило б це робити з окремим категоріями працівників (наприклад молоді спеціалісти).
Також присутнє соціальне напруження після терактів. Почастішали поліцейські перевірки районів компактного проживання емігрантів, під час яких часто має місце перевищення поліцейськими повноважень (застосування сили).
Причини -          непідписання асоціації з Євросоюзом  - зміна політичної орієнтації країни в останню хвилину;
-          Незадоволеність ситуацією в країні в цілому (корупція, бідність, відсутність соціальних гарантій…)
-          прагнення збудувати справедливе суспільство, зокрема протест проти трудової експлуатації окремих категорій населення та витіснення малих підприємств великими міжнародними корпораціями;
-          проект об’єднання малопопулярних політичних рухів : крайні ліві, зелені, феміністки, ЛГБТ і т.д.
Вимоги -          відставка президента і уряду ;
-          реформи, в першу чергу антикорупційні.
-          Написати нову конституцію (це французька традиція, повна зміна конституції = проголошення нової республіки, зараз у Франції вже 5-та республіка);
-          дати можливість кожній групі (а в ідеалі і людині) заявити про свої потреби і знайти спосіб змінити суспільство, щоб ці потреби були задоволені;
-          повернути громадянам контроль за державою.
Мотивація Кожен може прийти і щось зробити для зміни ситуації в країні. Кожен може прийти і висловити свої ідеї, як покращити життя (працює як групова терапія).
Стратегія Окупувати місце, підготуватись до тривалого протесту, максимально поширити протести, стояти до виконання вимог. Зібратися в групи по напрямках, які б обговорювали потенційні зміни в конституцію та устрій держави, максимально поширити рух, зорганізувати функціонування там чином, щоб в кожному місті люди могли збиратися на публічні обговорення.
Недоліки стратегії Не було визначено стратегію дій у випадку виконання вимог протестувальників. Наразі немає чітко визначеної мети протесту і тактики втілення запропонованих змін.
Перебіг маніфестацій -європейський період  (до побиття студентів) ;
-очікування і укріплення позицій ;
-ескалація конфлікту (після перших вбивств) ;
-розв’язка.
31 березня у Франції проходив великий національний страйк проти нового трудового кодексу, організований об’єднаними профспілками Франції. Представники лівого журналу «Факір» запропонували влаштувати маніфестацію тривалістю в три дні на площі Републік (Республіка) в Парижі з метою обговорення закону про працю і сучасного соціального стану в країні.
Рух набув популярності і почав розростатися і зараз подібні зібрання (хоч і не щоденні) проходять в сотні міст у Франції і в деяких містах інших європейських країн (особливо він поширився в Іспанії).
Маніфестанти умовно продовжують рахувати час березневими днями – в знак продовження страйку. Сьогодні 54 березня (23 квітня).
Сприйняття «офіційних» політиків Негативне, відсутність прапорів партій, несприйняття політиків, які зголосились вести перемовини від імені майдану
Розчарування в сучасній політиці і недовіра як панівні настрої
Негативне, відсутність прапорів партій і несприйняття політиків, які пробують говорити на асамблеях.
Розчарування в сучасній політиці і недовіра як панівні настрої
Політичне спрямування Більш праве, на майдані були активно присутні «Правий сектор» і «Свобода», відомі випадки нападів на лівих активістів, яким заважали агітувати Більш  ліве, французка радикальна комуністична партія має там свій стенд (не та, що популярна), але без прапорів.
Подія була вперше організована активістами лівого журналу «Факір».
18 квітня публічно образили філософа Алана Фінк’єкро, скандально відомого своїми ісламофобськими висловами, (назвали фашистом).
Учасники наголошують на об’єднанні боротьби різних громадських організацій, крім тих, що не є толерантними до інших. Тому націоналісти виключаються.
організація Перше завдання після побиття студентів було захопити площу і підготуватись до протесту, інші завдання були вторинними і зорганізувались пізніше.
Тому спершу з’явились кухня, медична та юридична служби, потім сотні (по принципу земляцтв).
Структура руху була швидше пірамідальною (керівники підрозділів - підлеглі), але елемент обговорення і відкритості (віче) був присутній.
Від самого початку йшлося про відкриту горизонтальну структуру:
Є генеральна асамблея і різні комітети. По представнику з кожного комітету входить в асамблею.
Інформування про структуру Чітка організація склалась не відразу, тому в окремі моменти зрозуміти бракувало інформації про те, як можна ефективно допомогти не вистачало. Одного сайту, здається, так і не було створено. Посилання на всі події можна знайти на одному сайті: http://www.nuitdebout.fr/
Заклики «Прийди і протестуй»
«Прийди і зробити канапки»
«Прийди і допоможи фізично»
«Прийди і прийми участь в обговоренні», а потім вже «Допоможи фізично»
(до речі, вони трохи від цього страждають, бо кількість волонтерів зменшується)
Дислокація Повне захоплення простору, палатки на місцях, основне завдання – утримати місце
Хода до прокуратури, адміністрації президента.
Автомайдан до маєтків посадовців.
З часом майдани створюються в різних містах України.
Простір захоплено частково. Поставлені тенти організація, інформація, юридична допомога, а також ставлять тенти для окремих організацій, які приймають участь.
Маніфестанти мають дозвіл лишатися тільки до півночі, на практиці це означає, що між першою і другою, коли відходять останні метро, поліція намагається демонтувати тенти.  Через це вже сталося кілька серйозних сутичок між поліцією та мітингарями.
Протестувальники також проводять мітинги в інших місцях Парижу, зокрема була хода на площу Сталінград, де знаходиться табір біженців, щоб солідаризуватись з біженцями і завадити поліції зачистити табір.
Також присутні спроби «диких маніфестацій» (незадекларованих) і блокади окремих закладів:
-          деяких банків – протест проти несправедливого розподілу коштів (антикапіталістичний);
-          Макдональдсів – проти поганих умов праці;
-          в 19-му вчора захопили покинуте приміщення ліцею Жан Жорес, щоб надати притулок біженцям.
Мета – створити якнайбільше площадок для обговорень. В Парижі асамблеї проводяться в різних кварталах (переважно в північних та східних, де живе бідніше населення та богема).
На них може бути від 30 до 1000 людей.
Підрозділи та їх розташування Майдан було окуповано стихійно і центри окремих підрозділів були розташовані  стихійно (нагадує структуру середньовічного міста, яке розгорталось навколо площі ринку).
-          Відкритий університет майдану,
-          Бібліотека
-          Кухня
-          Захоплені будівлі Київради та Будинку профспілок
-          Поділ на сотні за географічною ознакою
-          Один з комітетів був створений активістами при міністерстві культури з метою обговорення, що можна змінити в країні.
-          Майдан дав потужний стимул інтелектуальному життю і розвитку свободи слова. Були утворені інтелектуальні асоціації, які існують і досі.
На площі Републік в центрі знаходиться сцена, перед якою сидять люди (зараз квітень місяць, в Парижі тепло)
Навкруги неї стенди різних організацій.
Тих, що утворились в процесі маніфестацій.
-конституційний комітет (обговорюють проекти нової конституції);
-юридичний: розказують чому їм не подобається новий трудовий кодекс і обговорюють можливі зміни
- Комітет демократії
- Платка логістики
- Палатка, де годують, переважно бездомних, вони теж мають свій комітет ;
- На вході стоїть палатка інформація, де роздають інформлистки, щодо того, які комітети діють сьогодні і які рішення було прийнято в комітетах вчора.
Обговорення в комітетах можна також продовжувати віртуально.

Стенди організацій, яка долучились (вони різні в різні дні):
-          Асоціація глухих Франції
-          Асоціація із захисту прав тварин
-          Екологічна асоціація
-          Феміністична асоціація
-          компартія
-          Асоціація вихідців з Африки
-          Палестинці ;
-          курди
-          І т.д.
Українського стенду поки немає. Бо я ніяк не зберуся з силами L
Позиція жінок Це те, чим я на майдані була незадоволена. «Жінко прибери», або «нагодуй чоловіка», який протестує. Жінок на місце конфлікту не допускалися.
Серйозно? 21 століття надворі.
Хоча вже після перемоги майдану, була організована жіноча сотня (і наскільки я знаю там без лівих феміністок не обійшлося J )
Активно діє феміністичний комітет, який слідкує за тим, щоб жінки були рівно представлені в представницьких органах мітингарів. На останньому засіданні обговорювалось, як діяти у випадку сексиських випадів та як зробити безпечним перебування жінок під час нічних протестів.
труднощі Пресинг з боку правоохоронців, захоплення активістів поза зоною мітингу. Більшість учасників насправді не лишається на всю ніч і поліція постійно намагається припинити мітинг. Одна з найжорстокіших сутичок сталася в ніч з 41 на 42 березня ( 10- 11 квітня). Поліція намагалась зламати апаратуру.
Марші, які відбуваються з площі переважно не задекларовані , іноді під час них поліція заарештовує активістів

В цілому, Ніч на ногах наразі має менше учасників, ніж майдан. Але вона виглядає більш організованою і прозорою в плані структури. Перевагою таких рухів є відчуття єднання, яке переживають учасники і яке дуже надихає. Насправді це важливий момент суспільного і політичного життя, коли відчуття зневіри і цинізму в оцінці політики перетворюється на переконання, що можна щось змінити. Вимога «почути кожного» і переконання «я крапля в океані» були потужними рушіями Майдану і вони є визначальними і для Ночі на ногах. Проте по закінченню Майдану мала місце десолідаризація і повторна зневіра переважної більшості громадян. Хоча були втілені окремі ініціативи щодо зміни на краще життя на місцях. Я вважаю, що це було пов’язано з тим, що від початку не було поставлено за мету ні досягнути консенсусу між різними категоріями населення, ні продовжити ініціативи започатковані на Майдані. Енергія протесту такого розмаху насправді досить легко акумулюється і використовується окремим політичними партіями, що ми і бачили в 2004 році у випадку з Ющенком.
 Перевагою Ночі на ногах є орієнтація на місцеву самоорганізацію. Консенсусу легше досягти в маленьких групах і втілити в діях на місцях. Часто в приклад ставлять супротив жителів міста Нотр-Дам-де-Ланд проекту побудови там великого аеропорту (він займе багато родючих земель, де зараз працюють фермери).  Недоліком Ночі на ногах є залучення незначної кількості населення,  оскільки невідомо, чи зможуть учасники втілити свої проекти.
Разом з тим, Майдан і Ніч на ногах – це протести, які здійснюються шляхом захоплення публічного простору і апеляцією до максимально широкого кола населення. Хоча основний кістяк протесту все ж складають маргінали – найбідніші і найменш соціально захищені прошарки.

Я вважаю, що нам  чому повчитися один в одного, зокрема в плані організації протестів.

Ірина Листопад
Ukraine Action, Paris
http://ukraineaction.org/