ne_znaiko (ne_znaiko) wrote in ua,
ne_znaiko
ne_znaiko
ua

Особливий Святий Миколай

Оригинал взят у ne_znaiko в Особливий Святий Миколай
 За кілька днів до очікуваного всіма дітьми свята Миколая керівниця дитячої театральної студії повідомила батькам,  що отримала запрошення показати благодійну виставу в дитячому будинку. Юні актори і їхні батьки погодилися, і напередодні свята ми вирушили до Богодухівського дитячого будинку - інтернату.



  Вихованці інтернату - діти-інвіліди з вадами розумового розвитку. По приїзді вихователі запросили нас до бібліотеки, де нагодували і дали кілька попереджень.




  Пояснили, що діти, які мешкають тут, дуже чутливі, вони прагнуть спілкування і дуже цікавляться новими людьми, можливо захотять поговорити. Також вони, особливо маленькі,  дуже потребують тактильного контакту, тому, можуть торкатися і обійматися, це треба сприймати спокійно.
  Ступень захворення у всіх різний, деякі майже зовсім не відрізняються від звичайних дітей, в інших ця різниця помітна. Є такі, хто не розуміє різниці між своїми і чужими речами, тому гості повинні відповідально ставитися до своїх речей.
    Також ми дізналися, що наша вистава - частка святкового концерту, запрошені ще інші колективи, і самі вихованці теж підготували кілька номерів. Весь персонал спілкувався дуже привітно. Поки наші артисти репетирували, одна вихователька радо погодилася провести екскурсію інтернатом і розповісти про його життя.

  Один корпус інтернату житловий, другий навчальний, вони поєднані критим переходом. В житловому знаходяться спальні:





В кімнатах живуть від одного до чоритьох дітей.





Ігрові кімнати:










  Ще тут є окремі кімнати з великими шафами для зберігання речей і, звісно, душові.

  Всього в інтернаті мешкає сто дітей. Близько тридцяти з них живуть тут постійно. Інші приїздять на п`ять днів на тиждень, тому що мають прийомні родини або мешкають в дитячому будинку родинного типу. Вони навчаються тут, бо звичайні дитячі заклади і школи відмовляються їх брати. До того ж родина з багатьма дітьми просто фізично не встигає надавати спеціалізовану педагогічну допомогу, якої потребують ці діти.
  Тут колектив з п`ятидесяти осіб професійно допомагає таким дітям адаптуватуся і соціалізуватися. Вони привчаються до самообслуговування і роблять успіхи в навчанні. Вони навчаються за спеціальними програмами, їздять з вихователями на екскурсії і на літній відпочинок. Нам показували, як малюють діти, які зовсім не розуміли, що таке олівці, прибувши сюди вже в шкільному віці.

  На зворотньому шляху до учбового корпусу ми зазираємо до їдальні, де вже почали накривати столи до обіду.



   Вихователька  показували взалі все, про що б ми не питали, навіть відчинила двері класу. Це був перший або другий клас, один хлопчик зірвався в місця і підбіг до виховательки з обіймами і поцілунками. Інші посміхалися і відчувалося, що всі тут поводяться як в родині. Між іншим, старші діти доглядають менших, а менші активно користуюються цим.
  Вони мають додаткові заняття, телевізори, комп`ютери, іграшки. Вікна розмальовані дітьми під керівництвом вчителя малювання.





  Дитячі роботи: вишивання, орігамі, бісер:





Вчителька і вихованці в очікуванні свого виступу



  В коридорі перед входом до сцени утворилася черга, де всі знайомилися і спілкувалися. Маленькій хлопчик безперервно сипав питаннями. Хто вона? Русалонька? А чому вона так вдягнена? А що вона робитеме? Співатиме? А це принц? Він також виступатиме? А ти виступатимеш? А це хто?
Тут з`явилися ті, без кого не починався концерт - повз чекаючих артистів до залу пройшла делігація поважних персон, вочевидь спонсори, депутати і з ними священник в червоній високій шапці. Звісно, вона має назву, якесь особливе слово, і ще одне для одягу, побачивши який, пригадується тільки слово "мантія".  Хлопчик на мить замовк, проводжаючи  поглядом священника, і запитав: А це святий Миколай?

  Місцеві діти змішалися з тими, хто приїхав в гості, активно розмовляли, розповідали про себе. Фото на пам`ять: гості і хазяї.



  А потім була вистава і такі гучні оплески, яких наші юні актори ще ніколи не чули.

  Звичайно, щоб не робилося для особливих дітей, цього ніколи не буде забагато. Звичайно, невиліковні хвороби такими і лишаться. Але тут на власні очі можна побачити, як відбувається процес  соціалізації, як діти долають відстань до звичайного життя і наближаються до нього. Їм важко, але в цому закладі розумієш, що це можливо. І не тільки святі роблять дива, а і звичайні люди, педагоги, більшість з яких працють тут незмінно багато років, перетворюючи гурт дітей на родину.

Tags: Детский вопрос, Детское время, Дитяче питання
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments