Братислава: Компактне старе місто, баби, фільм Євротур та чехословак
Originally posted by
vladbespalov at Братислава: Компактне старе місто, баби, фільм Євротур та чехословак 
Братислава, звісно, не є у списку must visit для мандрівників. Власне відносно великим місто нинішня столиця Словаччини стала лише після Другої світової війни. У ХІХ сторіччі тут мешкало не більше 50 тисяч, що і відбилося на розмірі старого міста. Для порівняння зараз населення Братислави складає вдесятеро більше – майже півмільйона осіб.
Дістався я сюди автостопом з чеського міста Брно, де в той час навчався. Це був моя друга поїздка і тому я ще «зелений» зупиняв машини просто на швидкісній трасі, що заборонено.
1.

Втім, вже через пару хвилин мене взяв словацький водій вантажного бусику.
– Ти що здурів? Тут стояти? А якби поліція приїхала б? Добре, що я тебе підібрав! – промовив той, розбавляючи свою словацьку вкрапленнями слів «до прделе» та «на говно».
На той час я вже трохи говорив чеською, а словацька до неї була дуже подібна.
За якийсь час ми вїхали в Slovensko, саме так зветься країна по-їхньому. Відкриті кордони. Ніби чехи і словаки і досі одна держава.
2.

Втім, тут вже свої закони і правила
3.

Трошки більше ніж за годину ми дісталися Братислави. Опинилися ми в спальному районі. Панельні будинки скрізь утеплювали. Видно було що країна розвивається. Експерти навіть кажуть, що Словаччина одна з найперспективніших країн Європи.
З вікна бусу побачив один із символів міста. Замок такий собі, особливо якщо порівняти з іншими крутезними словацькими фортецями.
4.

Братислава стоїть майже на кордоні і місто плавно переходить в Австрію.

Так вулиця Копчанська продовжується вулицею Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзе.
До 1936 року сюди з Відня навіть їздив міський трамвай, бо австрійська столиця знаходиться лише за 40 кілометрів. Дістатися автобусом можна за 1,5 години (врахуйте міські пробки). Проїхатися з Братислави до Відня можна майже безкоштовно – лише за 1 євро! Про те, як це зробити читайте тут >>>

В Братиславі суперкомпактне, але тим не менш, цікаве старе місто.
5.

Як і в інший країнах Нової Європи, тут все блищить після реконструкцій: відремонтовані фасади, тротуари, мінімум реклами.
6.

Є і атмосферні вузькі вулички
7.

Гуляючи по місту не раз питався дорогу. Словаки здалися мені більш привітними та подібними до нас. Один дідусь мене навіть відпускати не хотів.
– А ти наших баб бачив? Які вони гарні! – твердив він. Слово «баба» я не перефразовував - він його казав точно.
Оригінальний костел Святого Мартіна. Словаки католики навідміну від чехів одна з найбільш релігійних націй у Європі.
8.

Ще один костел.
9.

І ще.
10.

І ще, і ще… Ну годі вже!
11.

Звичайно, не Прага, але охайно і акуратно.
12.

Головна площа. Словаки не стали ламати голову і так її і назвали - Hlavné námestie.
13.

Ратуша.
14.

Національний театр - Slovenské Národné Divadlo. Для порівняння чеською то буде звучати як Slovenské národní divadlo. Знайдіть різницю!
15.

Площа перед театром, де продають сувеніри. Одні з них мені здалися дуже подібними до тих, які з легкістю можна купити на Закарпатті.
16-17.


Взагалі усіляких етнічних штук у Словаччині було помітно на порядок більше, ніж у Чехії. Все таки вдається взнаки, що тут більше сільського населення та релігії.
Типова європейська вуличка.
18.

Афіша
19.

Старе місто
20.

Є і такі оригінальні будинки
21.

Адміністрація Президента. Паркан у три метри. І нічого, ніхто не приходить не зрізає і не робить з того шоу.
22.

Президентський район
23.

Аби урізноманітнити це засилля одних лише будинків – оригінальні пам’ятники
24-25.


Братиславу на лівий та правий беріг розділяє Дунай. По ньому також можна дістатися до Відня. Уздовж річки – Набережна а на ній кілька цікавих будинків.
26-27.


Щось соціалістичне
28.

З архітектури тої доби виділю будівлю словацького радіо
29.

А чи пам’ятаєте ви фільм Євротур, де Братиславу зображували як суцільний посткомуністичний треш? Так ось, на щось подібне можна натрапити і буквально у пари хвилинах від центру.
30-33.




Поруч із суцільними руїнами та занедбаністю район хмарочосів – як віддзеркалення економіки що швидко зростає.
Вразили дороги. Ні, не їхній стан, а ширина і швидкість. Подивишся і за нашими мірками подумаєш, що живе тут пару мільйонів, а не якісь 400-500 тисяч.
34.

Сподобався міський транспорт. Тролейбуси, трамваї та автобуси витримані в одному стилі.
Чеський автобус Tedom – підтримують своїх «старших братів».
35.

Трамвай ще напевно чехословацький.
36.

Тролейбус і теж чехословацький.
37.

Система оплати – купуєш квиток за 0,7 євро (тоді) в автоматі чи кіоску і компостуєш у салоні. Немає дрібних – шукай. Це тобі не Україна, де сідаєш і тебе вже обслуговує кондуктор.
Друзі розповідали, як захотіли проїхати зайцями у трамваї, але за пару зупинок до залізничного вокзалу на них натрапили контролери. Ті погрожували що в них відберуть візу через таке. Залякування, думаю. Чи хтось має інше?
До речі, я писав про те, Як наші їздять зайцями у Європі: Власний досвід та розповіді друзів
До речі, з 2009 року словаки відмовилися від своєї крони, яка була трохи дешевша за чеську і перейшли на євро. Вони стали у цій темі першими з країн колишнього соцтабору.
Що ж до оглядових майданчиків, то найкращий вид на місто відкривається із замкової гори.
38-39.


Новобудови. Щось типу Вознесенки у Києві
40.

Місто як на долоні
41.

Міст Словацького повстання. На даху в тарілці НЛО є ресторан з оглядовим майданчиком.
42.

Ще два мости
43.

Черепиці старого міста. Спробуйте порахувати шпилі костелів.
44.

Автобус – легендарний Ікарус на другому поверсі автовокзалу.
45.

Але звісно, на ньому я не поїхав а вертався автостопом. Їхав зі справжнім чехословакам – батько у хлопця словак, а мати – чешка.

Братислава, звісно, не є у списку must visit для мандрівників. Власне відносно великим місто нинішня столиця Словаччини стала лише після Другої світової війни. У ХІХ сторіччі тут мешкало не більше 50 тисяч, що і відбилося на розмірі старого міста. Для порівняння зараз населення Братислави складає вдесятеро більше – майже півмільйона осіб.
Дістався я сюди автостопом з чеського міста Брно, де в той час навчався. Це був моя друга поїздка і тому я ще «зелений» зупиняв машини просто на швидкісній трасі, що заборонено.
1.

Втім, вже через пару хвилин мене взяв словацький водій вантажного бусику.
– Ти що здурів? Тут стояти? А якби поліція приїхала б? Добре, що я тебе підібрав! – промовив той, розбавляючи свою словацьку вкрапленнями слів «до прделе» та «на говно».
На той час я вже трохи говорив чеською, а словацька до неї була дуже подібна.
За якийсь час ми вїхали в Slovensko, саме так зветься країна по-їхньому. Відкриті кордони. Ніби чехи і словаки і досі одна держава.
2.

Втім, тут вже свої закони і правила
3.

Трошки більше ніж за годину ми дісталися Братислави. Опинилися ми в спальному районі. Панельні будинки скрізь утеплювали. Видно було що країна розвивається. Експерти навіть кажуть, що Словаччина одна з найперспективніших країн Європи.
З вікна бусу побачив один із символів міста. Замок такий собі, особливо якщо порівняти з іншими крутезними словацькими фортецями.
4.

Братислава стоїть майже на кордоні і місто плавно переходить в Австрію.
Так вулиця Копчанська продовжується вулицею Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзе.
До 1936 року сюди з Відня навіть їздив міський трамвай, бо австрійська столиця знаходиться лише за 40 кілометрів. Дістатися автобусом можна за 1,5 години (врахуйте міські пробки). Проїхатися з Братислави до Відня можна майже безкоштовно – лише за 1 євро! Про те, як це зробити читайте тут >>>

В Братиславі суперкомпактне, але тим не менш, цікаве старе місто.
5.

Як і в інший країнах Нової Європи, тут все блищить після реконструкцій: відремонтовані фасади, тротуари, мінімум реклами.
6.

Є і атмосферні вузькі вулички
7.

Гуляючи по місту не раз питався дорогу. Словаки здалися мені більш привітними та подібними до нас. Один дідусь мене навіть відпускати не хотів.
– А ти наших баб бачив? Які вони гарні! – твердив він. Слово «баба» я не перефразовував - він його казав точно.
Оригінальний костел Святого Мартіна. Словаки католики навідміну від чехів одна з найбільш релігійних націй у Європі.
8.

Ще один костел.
9.

І ще.
10.

І ще, і ще… Ну годі вже!
11.

Звичайно, не Прага, але охайно і акуратно.
12.

Головна площа. Словаки не стали ламати голову і так її і назвали - Hlavné námestie.
13.

Ратуша.
14.

Національний театр - Slovenské Národné Divadlo. Для порівняння чеською то буде звучати як Slovenské národní divadlo. Знайдіть різницю!
15.

Площа перед театром, де продають сувеніри. Одні з них мені здалися дуже подібними до тих, які з легкістю можна купити на Закарпатті.
16-17.


Взагалі усіляких етнічних штук у Словаччині було помітно на порядок більше, ніж у Чехії. Все таки вдається взнаки, що тут більше сільського населення та релігії.
Типова європейська вуличка.
18.

Афіша
19.

Старе місто
20.

Є і такі оригінальні будинки
21.

Адміністрація Президента. Паркан у три метри. І нічого, ніхто не приходить не зрізає і не робить з того шоу.
22.

Президентський район
23.

Аби урізноманітнити це засилля одних лише будинків – оригінальні пам’ятники
24-25.


Братиславу на лівий та правий беріг розділяє Дунай. По ньому також можна дістатися до Відня. Уздовж річки – Набережна а на ній кілька цікавих будинків.
26-27.


Щось соціалістичне
28.

З архітектури тої доби виділю будівлю словацького радіо
29.

А чи пам’ятаєте ви фільм Євротур, де Братиславу зображували як суцільний посткомуністичний треш? Так ось, на щось подібне можна натрапити і буквально у пари хвилинах від центру.
30-33.

Поруч із суцільними руїнами та занедбаністю район хмарочосів – як віддзеркалення економіки що швидко зростає.
Вразили дороги. Ні, не їхній стан, а ширина і швидкість. Подивишся і за нашими мірками подумаєш, що живе тут пару мільйонів, а не якісь 400-500 тисяч.
34.

Сподобався міський транспорт. Тролейбуси, трамваї та автобуси витримані в одному стилі.
Чеський автобус Tedom – підтримують своїх «старших братів».
35.

Трамвай ще напевно чехословацький.
36.

Тролейбус і теж чехословацький.
37.

Система оплати – купуєш квиток за 0,7 євро (тоді) в автоматі чи кіоску і компостуєш у салоні. Немає дрібних – шукай. Це тобі не Україна, де сідаєш і тебе вже обслуговує кондуктор.
Друзі розповідали, як захотіли проїхати зайцями у трамваї, але за пару зупинок до залізничного вокзалу на них натрапили контролери. Ті погрожували що в них відберуть візу через таке. Залякування, думаю. Чи хтось має інше?
До речі, я писав про те, Як наші їздять зайцями у Європі: Власний досвід та розповіді друзів
До речі, з 2009 року словаки відмовилися від своєї крони, яка була трохи дешевша за чеську і перейшли на євро. Вони стали у цій темі першими з країн колишнього соцтабору.
Що ж до оглядових майданчиків, то найкращий вид на місто відкривається із замкової гори.
38-39.


Новобудови. Щось типу Вознесенки у Києві
40.

Місто як на долоні
41.

Міст Словацького повстання. На даху в тарілці НЛО є ресторан з оглядовим майданчиком.
42.

Ще два мости
43.

Черепиці старого міста. Спробуйте порахувати шпилі костелів.
44.

Автобус – легендарний Ікарус на другому поверсі автовокзалу.
45.

Але звісно, на ньому я не поїхав а вертався автостопом. Їхав зі справжнім чехословакам – батько у хлопця словак, а мати – чешка.
