vladbespalov (vladbespalov) wrote in ua,
vladbespalov
vladbespalov
ua

Мандрівка на Дністер: старі костели, загублені серед лісів водоспади та колишня польська митниця

Originally posted by vladbespalov at Мандрівка на Дністер: старі костели, загублені серед лісів водоспади та колишня польська митниця
Dnister region.jpg
Фото: Oleksandr Hrytsiv

Вперше за останній час пощастило подорожувати машиною. Їхали у багату на природу і архітектуру місцевість – південну частину Тернопільського краю та суміжні землі. Користуючись такою можливістю, склали маршрут мандрівки, включно до маленьких цікавинок, заради яких так і не поїдеш і гайда!

Першими на нашому шляху стали Микулинці. Ціни в магазині на пивзаводі не набагато різняться від тернопільських.
Далі наша машина пострибала на старій бруківці у містечку Теребовля, проїхала повз закинутий м’ясокомбінат у місті з лячною назвою Чортків та на розвилці взяла курс ліворуч.

Скоро наше око радував неготичний костел Святої Анни у селі Озеряни. Цегляна будівля авторства львівського архітектора Адольфа Куна збудована у 1875 році і зараз використовується вірянами.
1.
Dnister_(1).jpg

Проїхали ще 10 кілометрів і опинилися у райцентрі – 11-тисячному місті Борщів. Назва походить зовсім не від борщу, а від трави борщовик. Втім це не заважає проводити тут гастрономічний фестиваль «Борщ Їв» з масовим приготуванням та послідуючим поїданням гарячої страви.

Найбільш визначною пам’яткою містечка є український дім, а нині – краєзнавчий музей. В експозиції характерні для цих районів вишиванки з чорним візерунком. Ззовні будівля ну дуже подібна до московських церков.
2.
Dnister_(3).jpg

Ну що, за місцевий спиртзавод? Він то працює, то знов зупиняється.
3.
Dnister_(2).jpg

Наступною точкою нашої мандрівки стале село Кривче. Навколо нього десятки печер. Найбільш відомої з них є Кришталева. Всередину так просто не потрапиш – вхід під замком, а пройти можна лише з досвідченим інструктором та у спеціальному одязі, тож варто домовляти заздалегідь.

У Кривчому є і надземні цікавинки – збереглися дві башти колишньої фортеці.
4.
Dnister_(7).jpg

Проїхавши пару кілометрів побачили аутентичну станцію з не менш колоритною назвою «Іване-Пусте». Це просто таки мрія для любителів залізниць! З Тернополя сюди на дизелі тарахтіти цілих 4 години!
5.
Dnister_(6).jpg

Промайнувши нічим не примітну Мельницю-Подільську та здолавши ґрунтовку виїхали на берег. Тут стало зрозуміло, що Дністер це не лише салат. Річка після кількох тижнів спеки сильно пересохла.
6.
Dnister_(5).jpg

Як і більшість сіл на Західній Україні тут живуть за рахунок натурального господарства. Подивіться які тьолочки!
7.
Dnister_(4).jpg

Найближчий міст знаходиться за пару десятків кілометрів, тому на допомогу автомобілістам – міжобласна переправа.

– Скільки коштує пасажирам без машини? Ви просто хочемо подивитися туди/назад? – запитали ми.
– Нічого, – відповів нам капітан.


Ми стрибнули на «борт корабля» який пливе за рахунок течії, розм’ялися на чернівецький землі і відплили назад.
8.
IMG_1139.jpg

Десь в Європі вже будують надсучасні мости, розв’язки, а в нас все так колоритно і душевно.

За годинку ми дісталися кінцевого пункту призначення на той день – села у назви котрого так і відчуваються старослов’янські нотки – Дзвенигород.

Туристична база зустріла нас чарівним заходом. Дивишся собі на річку і відчуваєш цю доісторичну красу коли протягом століть бурхлива ріка пробивала собі русло крізь скелі.
9.
IMG_1557.jpg

Час подуріти
10.
IMG_1567.jpg

Ранок був не менш прекрасним. Димка над великим Дністром та суцільна тиша – що може бути кращим після напруженого робочого тижня?
11.
IMG_1591.jpg

Ранкова зарядка
12.
IMG_1597.jpg

Природа надихнула нас
13.
IMG_1606.jpg

Місцева школа колись була, напевно, маєтком пана, де у саду по вечорах робили світські чаювання.
14.
IMG_1276.jpg

Нижче і ближче до Дністра є два водоспади. Вони не такі розкручені і великі як Червоногородський, навіть назви не мають, проте тут можна спокійно насолодитися ним, адже навколо ані душі.
15-16.
IMG_1318.jpg

IMG_1295.jpg

Наступного дня ми помандрували на схід. Унікальне село Окопи затиснене між двома річками – Збручем і Дністром та лежить на півострові.

okopy.jpg

До Другої світової війни вода розділяла ці території між трьома державами: Польщею (власне, самі Окопи), Російською імперією (сучасна Хмельницька область) та Румунією (Чернівецька область).

За легендою тутешній півень співав одразу на три країни. Зараз про це нагадує металева скульптура.
17.
IMG_1378.jpg

З тих часів збереглася польська митниця, представлена львівською та кам’янецькою брамою. Як і всі прикордонні села в Окопах жили заможні люди: митники, контрабандисти, чиновники…
18.
IMG_1367.jpg

Величезні літери вітають вас на Хмельниччини. З мосту можна побачити як Збруч впадає у Дністер.
19.
IMG_1396.jpg

У хмельницькому селі Жванець, що лежить на перехресті доріг між Чернівцями, Борщовим та Кам’янцем є замок і костел. Перший ми не шукали, адже від гордого назви «фортеця» лишилися лише руїни, а ось католицький храм виглядав привабливо. Цікаво, що на Хмельниччині набагато більше поляків, ніж у західнішій Тернопільщині. Тут живе друга за чисельністю територіальна громада в Україні – 23 тисячі.
20.
DSC_0730.jpg

Далі був Кам’янець-Подільський – унікальне поєднання середньовічної архітектури та несамовитих каньйонів.

З ново поміченого тут – даблдеккер, перетворений на кав’ярну. Офіціантка казала, що пригнали його аж з Британії, а поїхати він може хоч завтра - треба лише щось маленьке замінити. Ціни тут демократичні – кава коштує 10 гривень.
21-22.
IMG_1514.jpg

IMG_1542.jpg

Нарешті вдалося знайти оглядовий майданчик – за кілька гривень нам відкрили дзвіницю вірменської церкви! З неї відкривається добрий вид на центр та можна побачити маленьку православну церкву (теж відкриття цієї поїздки).
23.
DSC_0758.jpg

Ну і на завершення не банальний вид на Хотинську фортецю з іншого берегу – села Брага. Звідси замок, який величаво стоїть над Дністром здається не округлим і не таким маленьким, а має гострі форми.
24.
IMG_1614.jpg

За чудові фото дякуємо Oleksandr Hrytsiv та Alex lastbreath Tremere

Файне місто Тернопіль очима туриста
Розділені Збручем: галицький Підволочиськ та подільський Волочиськ
Чортків - суміш Бельгії та Польщі
Південний оазис Тернопільщини: червона земля, містичні вежі та найвищий водоспад України
Tags: Мандри, Погляд мандрівника
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments