seencleyr_113 (seencleyr_113) wrote in ua,
seencleyr_113
seencleyr_113
ua

Як пройти класичний Карпатський маршрут за півтори дні?


Що вам спадає на думку, коли чуєте слово Карпати в контексті походу?
Якщо відкинути найбільш популярне не походне місце - Буковель, то наступним місцем скоріш за все буде найвища точка України, а саме гора Говерла.
ЇЇ відвідують як і екскурсійні толпи, так і туристи ну і звичайно найвижчі чини держави. Її вершина міститься не в одній маршрутній нитці. Ну і насправді підйомів на неї більше ніж один. Тому варіацій хоч відбавляй. Але якщо у вас є лише два дні і на додаток ви хочете потрапити на потяг в середині другого дня, то варіантів у вас не так то і багато:


Основними точками нашого маршруту були:

  • с. Кваси (вивались з потягу)

  • г. Шешул (траверс)

  • г. Петрос (2020м)

  • г. Говерла (2061м)

  • НСБ "Заросляк" і далі бусіком до Ворохти.

Дати: 25-26 липня 2015
Відстань: ~26км
Набір висоти: ~2035м

Насправді повна відстань звучить смішною цифрою 26км, але приймаючи до уваги, що сумарний набір висоти ~1500м за перший день + необхідність дійти якомого ближче під Говерлу (17-20км), то задача стає не такою вже й легкою. Класичний варіант цього маршруту ділять на три дні, але "За кого ви нас вважаєте??".
Кожна задача підбирається під наявну команду і навпаки і саме через це ми вже їдемо в потязі до Квасів :)
Перша складність була - спека. Спочатку сауна в потязі (це щоб ми трішки акліматизувались), потім сонце і відкриті ділянки переходів.
Хтось звик пересиджувати самі спекотні години в офісі під кондиціонером, хтось просто погано переносить спеку. Якби не достатня кількість джерел по дорозі, то йти було б складніше. Я відношусь до першої категорії, тому фотографій до обіду не було - тіло звикало до умов і йому було не до клац-клац.
Хоча по факту в першій половині маршрута (доки ми не вийшли на фінішну пряму в напрямі Петросу), то особливостей майже не було: нас зупинив лісник і ознайомив з тарифами перебування у заповідній зоні; ми зустріли безногу ящірку - веретільницю ламка; і трішки перекусили чорникою.
І лише на обідньому привалі (а може саме черз чудодійну силу обіду) почались цікавості: нашу їжу з нами розділили невеликий табун коней, які були геть не проти попозувати перед об'єктивами.

Хтось щасливий з набитим животом відпочиває:

Безлюдні краєвиди радіють око, а тінь - тіло. Іншу групу, що йшла нам на зустріч, раділо те, що вони зустріли людей. "Нарешті! Живі люди!" і купа емоцій :)

Після обідній підйом на Петрос був помірним - сонце вже не припікало, бо налетіли тучі і на горизонті вже були помітні дощові полоси, а також блискавки. Дорога ж була автомобільна, з невеликим кутом підйому, тож ми просто йшли і милувались краєвидами, під голосне своє ж пихтіння:

***

Хто має добру фізичну форму, той на привалі посміхається

Або ж симулює :)

Інколи крізь хмари пробивалось сонце, залишаючи і свій слід на фотографіях:

але дощ все плотніше обходив хребет і прямував прямо на нас:

Тож пару фотографій на вершині і ми бігом (у прямому сенсі слова) побігли вниз. Дощовики, приготовлені ще після обіду, в повній готовності

***

***

Через деякий час глина під ногами добряче намокла і спускатись стало все важче. Сильний вітер пробрав деяких до кісточок і як тільки величний Петрос вже був за нами, ми прийняли рішення зупинитись прямо під ним - біля річечки. Нас влаштовувала і відстань яка залишалась на завтра (ми не виконали план "Максимум" лише на один перехід) і наявність хоча б якоїсь води ку можна набрати

***

Ну а не менш суттєвою причиною був чудовий вид із намету:

Підйом у нас був ранній (5-та година ранку), нам ще потрібно було поснідати, покорити Говерлу і заскочити о 12й у бусік, а ще наваляти мудакам які співали до 2ї ранку. Час планувався так, що о 7й ми вийдемо на маршрут і в нас буде десь пів години щоб погуляти по Говерлі.

Тож всі чудово спарвившись з ранковими обов'язками вже були готові продовжувати маршрут

Попереду була майже пряма дорога і розмови на довільні теми

І вже через два переходи ми свіженькі стоїмо під Говерлою

Ще один "ривок" і ми на вершині. Пам'ятні фото для тих в кого це вперше:

Говерла як завжди обійняла нас хмарками, через які хоча б інколи було видно навколишній краєвид. Тож особливо не погуляєш і можна було рушати вниз, бо й шлях виявився на порядок довшим ніж ми очікували. Але команда дуже пунктуально, рівно о 12й була в назначеному місці :)

***

***
Ось так і завершився нас черговий похід.
Tags: Карпати, Мандри
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments