Балтійський Ґданськ: Прусські будиночки, янтарний стадіон, Лех Валенса та елегантні лебеді

Виявляється, у Польщі теж є море. При чому Балтійське, не в Литві чи Естонії, як це зазвичай вважають, а саме в наших західних сусідів. Я виконав свою давню мрію в рамках туру навколо Польщі та відправився до Гданська!


Їхав нічним Polski Bus (нічних поїздів у Польщі пару штук та і за спальне місце в них слід віддати великі гроші). При перших своїх кроках у Гданську я із заспаними очима розглядав стару прусську архітектуру - будинки тут дуже відрізнялися від варшавських. Це, наприклад, залізничний вокзал. Який знаходиться біля станції Polski Bus.
1.


Житло і гарну компанію шукав по кауч-серфінгу, але врешті-решт зупинився у хлопця знайомої польки, яка навчається в Україні. Томек, саме так його звали, зустрів мене, немов старого друга – приїхав вже о 4:30 ранку на автовокзал, нагодував та виділив мені окрему кімнату!

За кілька годин Томек поїхав на роботу, а я стрибнув у автобус і почав пізнавати місто!
Історичний центр починається чи закінчується, як вам краще вважати, одразу за залізничним вокзалом. Ґданськ до 1920 року був пруським Данцигом, у міжвоєнний період – «вільним містом» під контролем Ліги Націй (аналог теперішнього ООН), але фактично правити тут продовжували німці. Більше історичних деталей знайдете в Андрія Бондаренка.

У місті цілих три ратуші. У Ратушу старого міста можна зайти безкоштовно.
2.


Кахель із малюнками
3.


Ратуша головного міста.
4.


Всередині класні фотки також у Андрія. Ну і остання - Нова ратуша.

Найбільш помпезною вулицею у Гданську є Довга або Długa. Deptak – саме так поляки звуть пішохідні зони. Тут збереглися найкращі історичні будівлі.

5.


Починається вона з брами
6.


На фасадах домінує морська тематика
7-8.




Зверніть увагу - 1953 рік. Ґданськ у роки Другої світової був сильно зруйнований – більше 90%, але полякам вдалося відновити частину будівель майже у первозданному вигляді.
9.


Цікаві і периферійні вулиці на яких не так багато туричів. Масивний Маріацький костел. В Середньовіччі був найбільшим цегляним храмом.
10.


За 7 злотих (якщо Ви студент – то вдвічі дешевше) Вас пустять на оглядовий майданчик, звідки відкривається найкращий вид на старе місто.
11.


Вдалечині – верфі
12.


Є тут і острови, розділені каналами. Праворуч – острів Оловянка. Купа пряничних будиночків.
13.


Побачивши це фото вперше, чи ви б сказали що це Польща?
14.


Верфі трохи ближче
15-16.




На головній площі міста Długi Targ – статуя Нептуна. З ним всі роблять селфі.
17.


На Довгій багато ресторанчиків, але ціни в них суттєво вищі ніж, скажімо у Любліні чи навіть Варшаві. І ще одна особливість – у Ґданську я майже не чув українську. Чомусь це місто непопулярне ані серед заробітчан, ані серед туристів.
На цьому «довгі назви» не закінчуються. Є ще Довга Набережна.

Праворуч кран «журав», який зараз служить музейним експонатом. По каналу курсують туристичні кораблі. Також з тутешнього пірсу можна поплавати на річному трамвайчику (10 злотих в один бік).
18.


Канал Мотлави та острів Шпіхлерів
19.


Подалі між метушливих відомих туристичних стежок загубилася, напевно, найбільш містична вуличка старого Ґданська – Маріацька.

Фотографії не передадуть весь колорит цього місця. Чого лише вартують такі ґанки!
20.


Риба тут завжди в моді
21.


Вінтажні бутики
22.


Одначе чесно кажучи комерція дісталася і сюди. Вулиця стає ринком бурштину. Власне, саме це каміння надихнуло архітекторів проект гданського стадіону – конструкція нагадує бурштин.
23.


Правда арена знаходиться далеченько від центру і туди слід добряче їхати.
Острови – справжня родзинка міста.
24.


Острів Шпіхлерів
25.


Загубившись, можна натрапити на таку красу
26.


Острів Оловянка: тиша та жодної душі
27.


Канали є і у старому місті. Нагадало Амстердам
28.


Що ж до пляжів, то в центрі їх нема – треба виїжджати на околиці у бік Сопоту. Їхати десь із півгодини. Пісочок, чистота, урни, біотуалети та навіть безкоштовний Wi-Fi
29.


У морі я трохи окунувся, Балтійське, як-не-як. Вразили лебеді, вони тут серед туристів безтурботно почуваються і навіть ніжаться на пляжі. Майже ручні – люблять позувати на камеру.
30.


Є пірс (поляки звуть його molo).
31.


Дідусі ріжуться
32.


Є у Ґданську і знакове місце – маяк Latarna Morska. Саме звідси 1 вересня 1939 року о 4:45 німці зробили перший постріл у Другій Світовій і вбили польських військових. Десь тут проходив кордон.
33.


На протилежному боці встановили пам’ятний знак Westerplatte. Зараз тут тиша та спокій. Неспішно пливуть човники, а навкруги кілька аутентичних маяків (праворуч).
34.


Ще одна велика історична подія відбулася у Ґданську – рух Леха Валенси Solidarność. Саме на тутешній судоверфі у 1980 році із страйку проти підвищення цін фактично почався крах режиму. Який у Польщі завершився лише через 9 років.
35-36.




Район прилеглий до судноверфі не віднесеш до елітного
37.


Вже у новітній історії неподалік за кошти ЄС збудували музеї – Європейський Центр Солідарність. Будівля зроблена у стилі іржі.
38.


Імітація судноверфі
39.


Польська міліція – наша і досі на подібних машинах їздить
40.


Експозицію я не бачив, а от на «зелений дах» піднявся – це безкоштовно. Офісні робітники виходять сюди покурити.
41.


Крізь щілину можна розгледіти судноверфі
42.


Ще одним безкоштовним оглядовим майданчиком є пагорб за залізничним вокзалом. Краще приходити сюди під вечір, бо сонце буде падати прямо на місто, а не Вам в об’єктив.
43.


Місто активно розвивається. Про це свідчить будівництво, яке тут можна зустріти на кожному кроці, і це не вілли заможних поляків чи німців, а нові трамвайні лінії чи друга залізнична колія (разом зі станціями) до Гдині.
44.


Багато хто побував у Ґданську називають його найцікавішим містом Польщі, але, чомусь поки що він не є популярним серед українців. А подивитися тут є на що! Якщо ще додати курортний Сопот та портову Гдиню, які разом утворюють агломерацію Trójmiasto, то такого різноманіття ви ніде більше у Польщі не знайдете!