Для мене все почалось ось з цього оголошення на дверях нашого під"їзду.
1. Вгорі не увійшло в кадр: "Вивчайте англійську мову з американцями!"
Реєструватись можна на сайті, я не встигла на кілька годин, але прийшла за вказаною адресою, без проблем пройшла співбесіду і мене зареєстрували за 15-20 хвилин до початку першого уроку.
Спочатку я заповнила анкету, де сама оцінила свій рівень, як не набагато вище нульового, потім дві співбесіди, в результаті яких я потрапила в групу таких, як я. Ми себе жартома назвали "дитсадок", бо, виявляється, є ще "ясельна група", де знання нульові, або близькі до них. Всього шість рівнів.
Після співбесіди нас розподілили в різні групи, навчаємось в класах по 10-15 чоловік з одним викладачем. Викладачі - не філологи, а просто носії мови, які пройшли спеціальну підготовку. Нашу групу веде Шерол - вчителька математики з Арканзасу. Дуже терпляча, професійна і позитивна.
Навчання проводиться в три сесії (кому коли зручно, я обрала з 19 до 21 год.), а є ще вранці, о 10-й і вдень о 14.30. Лише в одній нашій сесії навчається більше двохсот чоловік, повен зал, на другий день ще люди прийшли, для них поставили ряд стільців.
Всього десять уроків. Я пройшла вже сім. Росту над собою. Лексика, в основному, мені знайома, але росту у вимові і в побудові речень. Після перших занять можна переходити в слабкішу або сильнішу групу. Я все-таки вирішила не проситись в сильнішу, поки не навчусь слова, які я знаю, зліпляти до купи.
Оскільки це організовано церквою "Спасіння", я побоювалась, що будуть багато грузити про релігію, але все дуже в розумних межах і стимулює до роздумів.
Американці не навчають нас граматики, а лише розмовної мови.
Уявіть, як це цікаво і корисно, коли викладач не знає вашої мови. (Звичайно, використовує картинки, фото і фліпчарт (дошку).
Спочатку півгодини з нами розмовляє Майкл Готт, керівник проекту, з допомогою юної перекладачки Ксюші, такої ж позитивної, як американці.
Співаємо пісні. В залі більше двохсот слухачів, в основному, молодшого студентського віку, але відсотків з десять людей за сорок і за п"ятдесят років. І всі дружно і натхненно співають, і там, де треба, роблять типу "два притопа, три прихлопа". Потім рівно годину триває навчання в групах. Потім знову всі разом, нам ставить вимову Джен (та, що в чорному костюмі), з нами спілкується Майкл і знову співаємо пісні.
До речі, Майкл вперше побував в Україні в 1967 році, студентом. Він добрий оратор, вміє зацікавити, внести інтригу і позитив. До того ж , його промова - це практика англійської, говорить чітко, не поспішно, я встигаю багато зрозуміти до того, як пояснить перекладач.
Ця команда була в Києві під час трагічних подій на Майдані, викладали англійську в одному кілометрі від Майдану, а Майкл був запрошений на сцену, виступав, наскільки я зрозуміла з відео, на великодньому віче.
Вони дуже нас підтримують, розуміють, які в нас зараз важкі часи, і вважають, що Україна стає все більш західною країною, а отже нам потрібна англійська і для кар"єри, і для подорожей, тому вони хочуть нам допомогти. Це все на волонтерських засадах. Їхня мотвація "Ми любимо Ісуса і любимо людей".
Я захоплююсь їхнім менеджментом. Все організовано дуже чітко і продумано.
2. Співоча частина наших викладачів. Наша "тічерка" - та, що в рожевій блузі. А той чоловік, що справа, дуже гарно заспівує пісню в стилі кантрі, а ми підспівуємо. Зліва на задньому плані - перекладач.
Хто хоче покращити свої знання з англійської або отримати базові, рекомендую. Заходьте на сайт, що на першому фото, там є розклад занять в Житомирі і Луцьку, і реєструйтеся.
Community Info