Минулого тижня натрапив на світлини кварцового кар’єру, тож недовго думаючи вирішили поїхати подивитися та наробити собі світлин. Кар’єр знаходиться недалеко від міста, у селищі Новоселівка, Нововодолажського району і є власністю ГЗК. Але за декілька років ситуація змінилася і замість насолоди від мальовничих краєвидів ми отримали непогану пішохідні прогулянку.

Як зазвичай такі куточки мають багато дивних споруд, речей, вивісок тощо. Ось наприклад зупинка у бік "газону".

Річка Вільхувка не у найкращому стані.

Головною принадою периферії зазвичай є церква. Тут вона на другому місці.

Давно Циклоп не зустрічав дзеркал.

Біля цих дзеркал і почалось знайомства з аборигенами. Спитали, як дістатися кар’єру. Нам сказали вертати оглоблі додому та ще щось намагався сказати про то, що маю видалити знімки. Йому доступною мовою пояснили, що не треба так поводитися з туристами :)

Виявилось, що дзеркала ті знаходяться метрах у 100 від ГЗК. Біля якого охорона нам теж сказала, що нам треба повертатися. Але ми не дуже уважно слухали.

Але ми зрозуміли, що територія охороняється і нам скоріш за все не вдасться нічого там познімати. Виявилось, що більш менш зрозумілих орієнтирів, за які не можна заходити немає, і ми таки пішли вздовж кар’єру і трохи познімали.

Місце звісно дивовижне, але повністю на жаль насолодитися не вдалося.

Вантажівка поїхала за кварцом.

Тож до поки не дійшли до охоронця, який під палючим сонцем стояв у формі посеред поля, роздивлялися, а потім пішли насолоджуватися вже селищем :/

Мені моя небожа теж малювала торти на день народження :) одного разу навіть за кількістю років. Як у "Карлсоні": "А можна, щоб було сім тортів і одна маленька свічка?"

Хтось у бору сховав причеп

Згори подивилися на другий кар’єр

та на сам ГЗК


Коли готувався до поїздки (зазвичай в це входить лише перегляд мапи, щоб знати куди йти), то побачив, як мені здалося три кар’єри. Тож на наше питання: "Де третій кар’єр?" охоронець нас відправив за пагорб. А насправді там лише два кар’єри та між ними два маленьких болітця.

Знак втомився

Знак у колекцію на вулиці, що єднає два населених пункти

Далі дивні речі з Нової Водолаги.
Цікаво чи зможе іноземець це промовити =)

Методи боротьби з летючими пацюками

Куди ж без фресок

Люди ніщо - пам’ятники все :)

Просто два гарних українських слова (за композицію мої вибачення, бо бавився зйомкою на фікс).

Скло виявляється підлягає ремонту

Нічний клуб мабуть :))))

Просто світлина з купою сміття у кадрі :)

Рубрика "Дивні сусіди"


Здається чимось схожа на новоселівську

По-багатому(с)

Вивіска, якої не зовсім зрозумів

В мене така іграшкова була, тільки жовта =)

Пропустивши електричку на іншу ми вирішили чекати біля водоймища попиваючи пуер

Мода жовто-синіх мостів дійшла і до цих місць

Два заповзятливих чоловіки, що шукають народні скарби, визвали неабиякий ажіотаж у місцевих мешканців

Їжак нам вказав шлях до станції

Дорогою до якої зустріли ще один дивний експонат

Дуже схожа на полтавську

Електричка, яка повезла нас до нової пригоди вже у межах міста, але про неї, як зазвичай згодом.


Як зазвичай такі куточки мають багато дивних споруд, речей, вивісок тощо. Ось наприклад зупинка у бік "газону".

Річка Вільхувка не у найкращому стані.

Головною принадою периферії зазвичай є церква. Тут вона на другому місці.

Давно Циклоп не зустрічав дзеркал.

Біля цих дзеркал і почалось знайомства з аборигенами. Спитали, як дістатися кар’єру. Нам сказали вертати оглоблі додому та ще щось намагався сказати про то, що маю видалити знімки. Йому доступною мовою пояснили, що не треба так поводитися з туристами :)

Виявилось, що дзеркала ті знаходяться метрах у 100 від ГЗК. Біля якого охорона нам теж сказала, що нам треба повертатися. Але ми не дуже уважно слухали.

Але ми зрозуміли, що територія охороняється і нам скоріш за все не вдасться нічого там познімати. Виявилось, що більш менш зрозумілих орієнтирів, за які не можна заходити немає, і ми таки пішли вздовж кар’єру і трохи познімали.

Місце звісно дивовижне, але повністю на жаль насолодитися не вдалося.

Вантажівка поїхала за кварцом.

Тож до поки не дійшли до охоронця, який під палючим сонцем стояв у формі посеред поля, роздивлялися, а потім пішли насолоджуватися вже селищем :/

Мені моя небожа теж малювала торти на день народження :) одного разу навіть за кількістю років. Як у "Карлсоні": "А можна, щоб було сім тортів і одна маленька свічка?"

Хтось у бору сховав причеп

Згори подивилися на другий кар’єр

та на сам ГЗК


Коли готувався до поїздки (зазвичай в це входить лише перегляд мапи, щоб знати куди йти), то побачив, як мені здалося три кар’єри. Тож на наше питання: "Де третій кар’єр?" охоронець нас відправив за пагорб. А насправді там лише два кар’єри та між ними два маленьких болітця.

Знак втомився

Знак у колекцію на вулиці, що єднає два населених пункти

Далі дивні речі з Нової Водолаги.
Цікаво чи зможе іноземець це промовити =)

Методи боротьби з летючими пацюками

Куди ж без фресок

Люди ніщо - пам’ятники все :)

Просто два гарних українських слова (за композицію мої вибачення, бо бавився зйомкою на фікс).

Скло виявляється підлягає ремонту

Нічний клуб мабуть :))))

Просто світлина з купою сміття у кадрі :)

Рубрика "Дивні сусіди"


Здається чимось схожа на новоселівську

По-багатому(с)

Вивіска, якої не зовсім зрозумів

В мене така іграшкова була, тільки жовта =)

Пропустивши електричку на іншу ми вирішили чекати біля водоймища попиваючи пуер

Мода жовто-синіх мостів дійшла і до цих місць

Два заповзятливих чоловіки, що шукають народні скарби, визвали неабиякий ажіотаж у місцевих мешканців

Їжак нам вказав шлях до станції

Дорогою до якої зустріли ще один дивний експонат

Дуже схожа на полтавську

Електричка, яка повезла нас до нової пригоди вже у межах міста, але про неї, як зазвичай згодом.

Community Info