3axapko (3axapko) wrote in ua,
3axapko
3axapko
ua

Як я подався в поліцейські



Гарний, дописаний і зредагований варіянт - тут, на ІНСАЙДЕРІ.

А чорновик традиційно в ЖЖ )

19 січня МВС України оголосило про початок реформи ДАІ.
У зв'язку з цим було відкрили набір претендентів
на навчання у новій патрульній поліції м. Києва.
За словами першого заступника міністра внутрішніх справ Еки Згуладзе,
до першого туру, за менш ніж 10 днів, анкети подали 17 тисяч кандидатів.
37% з них – жінки.
«Серед кандидатів люди з кількома вищими освітами
та люди з ідеалами», - говорить грузинка.
Один з таких, з двома освітами і з ідеалами, – я.

Претендентом може стати кожен, кому від 21 до 35 років,
без судимостей, з повною середньою, чи вищою освітою,
фізичним та моральним здоров’ям.
Для цього на сайті МВС потрібно заповнити стандартну анкету:
ПІБ, паспортні дані, освіта.
До всього потрібно вказати наявність водійських прав
і відповісти на питання «Чи працювали Ви і ваші близькі родичі в МВС,
на якій посаді і чому звільнились?».
Зараз набирають лише в патрульну службу Києва.
Проте кілька моїх друзів (охоронець, безробітний і будівельник)
з Черкас порадили й мені:
«Ти ж хочеш змінювати систему, то йди! Буде як в Грузії. Зарплата 6-8 тисяч».
І я заповнив анкету. За кілька днів отримав лист від МВС із запрошенням на перший етап відбору -
тестування загальних навичок, комп’ютерне тестування на вміння логічно мислити.
«Для проходження тесту просимо з’явитися
27 січня 2015 року о 8:30 за адресою: м. Київ, вул Кудряшова 8,
Навчально-науковий інститут права та психології».
Також нагадали, що відбір кандидатів передбачає
проходження медичної комісії, здачу нормативів фізичної підготовки,
перевірку навичок керування автомобілем, психологічний тест та співбесіду.
Далі мою мотивацію трошки згасили:
«Навчання відібраних кандидатів передбачає
їх щоденну присутність з 9:00 до 18:00, крім вихідних днів,
протягом двох з половиною місяців
(орієнтовно березень - травень 2015 року).
Тривалість навчання може змінитися в разі необхідності.
Всі етапи відбору та навчання будуть проходити в м. Києві.
МВС України не бере на себе зобов’язання
із забезпечення проживання та проїзду для мешканців інших міст та селищ».
Три місяці своїм коштом прожити в Києві задля такого навчання
трошки складно, хоч ніби й обіцяють стипендію в 2000 грн.
Але то все потім. На перший вирішив їхати.

О 8.00 біля брами Інституту вже з десяток таких, як я.
27 січня  перший день тестування і ми перша група.
Кілька дівчат. Хлопці 25-30 років.
- Бачте, нам не треба вчитись, - жартує Микола з Київської області,
киваючи на студентів, які поспішають на пари. Він теж приїхав на тестування.
Доєднуюсь до гурту.
- Чого ж потягнуло в міліцію? - кидаю питання.
Чоловіки віджартовуються:
- Романтика. Наша служба і апасна і трудна,- говорить Микола.
Киян мало. Переважно люди з області.
Таня приїхала з Тернополя. Навчається в університеті МВС.
- В майбутній професії я вже розчарувалась, але може це якась зміна.
Подружка намовила мене подати анкету, бо сама подавала.
І от я тут. Пройду тести - буду вирішувати.
Бо треба ж у Києві бути.
Але сподіваюсь, що таке створюватимуть і в Тернополі, то якось переведуть.

О 8.30 заводять в браму, заходимо і ми.
Нас вишиковують, перевіряють прізвища.
Курує цим директор інституту,
який перед тим всіх студентів, які запізнились,
криком відправив гуляти до наступної пари. 13 осіб,
серед яких я і троє дівчат, ведуть в одну аудиторію.
7 в іншу.

«Ніщо не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.
(Мігель де Сервантес)» - 
напис на одному з табло в коридорі інституту
якраз доречний для нинішніх міліціонерів.

Аудиторія – комп’ютерний клас. Двоє викладачів.
- Кому нада водічкі, то у мєня єсть. Грівна стаканчік.
Атлічнікам – полстаканчіка. Но за 50 копєєк, - напевно жартує старший з них.
У кожного кандидата перевіряють,
потім дають логін і пароль для входження на сайт з тестом.
- Сумки під стіл. Телефони на стіл. Не переживайте.
Це буде щось на зразок IQ-тесту. Почнемо о 9.30.
Тест на логічне мислення і увагу. Час - пітори години.
Складається 60 питань поділених чотири блоки.
Один з блоків - математичний. Правильна відповідь – 1 бал.
«Ви увійшли як Захар Сергійович Колісніченко» - залогінився я.
- Всьо, вашлі. Тогда пожалуйста. Не перемовляєтесь. Тест індивідуальний!
До кожного блоку питань є інструкція.
Вже читаючи її, почав підсміюватись від того,
що уявив як би її читав нинішній стереотипний ППСник і що б про неї сказав.
А вже про питання й поготів.
Я як не старався їх запам’ятати зараз жодного не згадаю.
Але схожі на ті, що в класичних тестах на здатність логічно мислити,
які є у всемережжі.
Питання часом абсурдні, але так задумано.
Викладач слідкує як я вирішую тест.
Вони їх теж бачать вперше.
- Интересный, - констатує. - Може комусь треба ручку і листочок? -
чомусь посеред тесту надумав запитати він.
- Певно що не варто, бо тест має на меті,
аби ми вирішували про себе, в голові, - заперечив я.
- Особливо математичний блок.
Викладач не звернув уваги і роздав всім аркуші та ручки.
Одразу всі заходились записувати обчислення.
Я заперечив ще раз, проте марно.
Теж взяв аркуш і переписав на нього кілька питань з кожного етапу тесту,
бо дослівно їх нізащо не запам’ятати,
а розповісти дуже хочеться.
Через 50 хвилин перший,
чи пак навіть найперший,
кандидат звітує про виконання.
Результат має одразу.
Його назагал не оголошують.
З виразу обличчя хлопці я розумію, що результат «не дуже».
Потім дівчина біля мене завершує.
На 47 – підглянув я.
47 з 60. Непогано.
Тоді виходить із задоволениим обличчям ще один хлопець:
в прасованих брюках та лакованих туфлях, рожевим комірцем з-під светра.
Я впорався за годину. 51 бал.
- О, нєплохо, - каже викладач.
- А если б не спешил, проверил, то можэт было бы лутше.
Я погоджуюсь і зізнатись, то результатом не задоволений.
Забираю аркуш з переписаними питаннями,
але викладачі протестують.
- Міліцейская тайна. Нєльзя! Досвіданія.
Что дальше мы не знаем. С Вами свяжутса.
Блукаю коридорами інституту,
аж поки мене зголошується провести чоловік в шкірянці з хутром на комірі.
- І як? - запитують жіночки на гардеробі.
- Не знаю. 51 з 60, але нічого не казали.
- Ну ви перші. Першопроходці.
І сьогодні ще чотири групи і так весь тиждень.
А чого в міліцію?
- Бо не довіряю їм як слід, - пояснюю. -
Тож сам вирішив піти туди і зсередини міняти,
а не критикувати тільки.
- Ну удачі.
При брамі інституту вже чекають з наступної групи.
Їм на 10.30. Знову кілька жінок.
Олег з Дніпропетровської області запитує як все минуло.
Розповідаю і цікавлюсь чому він тут:
- Та захотілось щоб було як в Грузії.
Бо в нас уже невиносімо. Корумпіровано всьо.
До того ж зарплата хороша. Престиж. На пенсію раніше.
- Будеш переїжджати як пройдеш відбір?
- На навчанні в сестри поживу. Потім в гуртожиток.
Але то ще дожити треба.
З тесту виходить Микола, з яким ми розмовляли напередодні.
Він набрав 43 бали.
- Кажуть, що вище середнього – харашо.
А було і 28, і 30. На математичних я швидко пішов.
А на перших не вкурив. Не поняв шо куда і почьом.
Сидю і не можу одбить.
А потом вкінці уже мозок почав працювати.
Тра було шоколадку якусь з’їсти. Як я поняв, то я не попав.
Бо претендентів тисячі, а бал невисокий. І набор наче до 5 лютого.
- Може і мій бал не помогти,- кажу.
Тетяна з Тернополя теж набирає 43 бали.
Буду чекати чи подзвонять.
Теоретично: попереду ще три тести.


Tags: Міліція з народом???, репортаж
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments