desyateryk (d_desyateryk) wrote in ua,
desyateryk
d_desyateryk
ua

ПОТРІБНІ СЛОВА

ПОТРІБНІ СЛОВА

Все може стати звичкою й рутиною. Навіть неприємні й страшні речі.

Спочатку з’явиться імунітет до криків «усе пропало» (уже з’явився), до закликів іти штурмувати й палити, до гр-р-різних заяв сепаратистів про те, що ось просто завтра вони щось захоплять або чогось там не дозволять. Окупований Крим, на жаль, стане таким самим звичним фактом, як і донбаське Сомалі. Через лінію розмежування ще перестрілюватимуться, і люди ще гинутимуть, але чомусь здається, що це потроху вщухне до рівня замороженого конфлікту. Звісно, розмови про весняний наступ росіян можуть і справдитися, але навряд чи цей гіпотетичний наступ щось змінить у той чи той бік.

Політична конкуренція триватиме вже без крайнощів на кшталт спроб встановлення диктатури або нових революцій, але з поступовим вичищенням нашого чиновного смітника через фільтри відставок, скандалів і виборів, і з більш результативною, сподіватимемося, роботою уряду.

Можливо, ці прогнози ділетанські і не мають під собою жодних підстав, але в головному я впевнений: ми вступили в геть нову епоху, котра на наших очах втрачає свою новизну.

Що ж тоді лишиться поза буднями?

Власне, мистецтво. Та галузь людської діяльності, в якій регулярні повстання не просто можливі, а й життєво необхідні. Окрім того, робота в мистецтва така: переробляти Історію в історії, кожна з яких набуває окремої цінності й значення – за умов, звісно, обдарованості автора. Мистецтво дає мову тому, що мови не має.

Це завдання не публіцистики – вона лише описує той чи той момент, і не хроніки – вона архівує події. Мистецтво – єдиний культурний механізм, здатний упоратися з цим колосальним матеріалом – революція, війна та зміни в свідомості, ними спричинені.

Адже тепер – вже не раз про це сказано – в нас є новий герой – той, що переміг несправедливість; є нова ситуація, в якій діє цей герой; і, як наслідок - є дуже широке віяло драматургічних конфліктів, здатних вдихнути правду в будь-який сюжет. Варіації можуть бути які завгодно: комедійні або трагічні, психологічно витончені чи патетичні. Чим далі від нас будуть події Майдану й початку війни, тим більше творча енергія, що насичувала суспільство в ті дні, перетікатиме до спільноти митців. Головне – аби самі митці були до того готові.

І в нас є літератори, художники, кінорежисери, здатні створити прозу, поезію, графіку, живопис, інсталяції, перформанси, фільми, звернені до нового, сучасного глядача, до його страхів і гордості, його суму та сподівань.

Щоб, коли тимчасово окуповані території повернуться в склад України – нам було що сказати тим, хто схоче лишитися тут. Щоб у нас знайшлися саме вірні, потрібні слова.

Дмитро Десятерик, «День»
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments