desyateryk (d_desyateryk) wrote in ua,
desyateryk
d_desyateryk
ua

У СИТУАЦІЇ ПРОЛОГУ: КІЛЬКА ДУМОК НЕ ПО ТЕМІ

У СИТУАЦІЇ ПРОЛОГУ: КІЛЬКА ДУМОК НЕ ПО ТЕМІ

В Києві, в Центрі культури та мистецтв Київського політехнічного інституту, відбулася прем’єра опери «Коріолан». Режисер постановки - Владислав Троїцький, керівник театру-студії «Дах» і фестивалю «Гогольфест».

У журналістській практиці так трапляється: намір написати певний текст у певному жанрі вже в процесі роботи зазнає настільки суттєвої трансформації, що отримуєш геть не той результат, що передбачався.

Так і в цьому випадку. Почавши писати про виставу, я зрозумів, що мені йдеться не про конкретний спектакль, а про контекст спектаклю.

Звісно, що велика література актуальна завжди, але чим актуальний саме «Коріолан»?

«Коріолан» - історична трагедія Шекспіра про напівлегендарного римського воєначальника часів Республіки Гнея Марція Коріолана, створена в 1607-1608 роках. Ставлять і екранізують цю п’єсу доволі рідко. Остання екранізація здійснена в 2011 році відомим британським актором і режисером Рейфом Файнсом. Про постановки в Україні нічого не відомо.

Хто такий Коріолан? Славетний полководець, котрий виграє війни для Риму. Конкретно – в повсталого племені вольсків. Він повертається з тріумфом, однак публічне життя, а тим паче політичні інтриги для нього – двобій, в якому він перемогти не здатний, бо не вміє лицемірити і завжди каже те, що думає. Спочатку Марція хочуть вшанувати посадою консула, але через його безкомпромісність усе закінчується вигнанням героя.

І тоді він очолює армію вольсків, рушає на Рим, майже бере столицю – й лише прохання дружини та матері змушують його відступити. Цього вже йому не вибачають вольски – і вбивають.

Цю історію в повним правом можна назвати політичною драмою, однак «Коріолан» допускає багато прочитань. Наразі ж скидається на те, що найважливіший мотив – непоступливість, котра приводить героя до загибелі. Питання більш ніж злободенне для нас. У нас вистачає правдорубів, але дуже мало людей, готових не просто викривати і таврувати, а ще й слідувати власним принципам. Не схилятися ані перед гаманцем, ані перед мечем. І перспективи в них не набагато кращі, аніж у часи Римської республіки.

У фойє Центру мистецтв проходила виставка світлин, зроблених найкращими українськими документальними фотографами Максимом Дондюком, Максимом Левіним і Олександром Глядєловим у зоні АТО. Оці хлопці на фото – поранені, в затишші між боями або в бою, поглинені військовою долею – якраз не вибачать ані брехні, ані корупції. І якщо постане питання – кому вірити, за ким іти – за ними чи за брехливими й злодійкуватими політиками – народ довго не роздумуватиме. Всі перетворяться на бунтівних вольсків, а свій Коріолан у нас завжди знайдеться. І тоді останній Майдан знову виявиться прологом до набагато масштабніших подій.

Ось такі зауваги не за темою.

Дмитро Десятерик, «День»
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments