Орест (forko) wrote in ua,
Орест
forko
ua

Інспірація

Originally posted by 3axapko at Інспірація


Від часів всіляких інтірєсних чатів і форумовок,
поготів з появою соцмереж,
а саме ЖЖ і фейсбуку (з огляду на публіку)
в життя поступово ввійшла така цікава,
дечим навіть сакральна процедура...
чи пак нє.. не процедура...
таїнство...
Розвіртуалення.
Розвіртуал, какґрітса.
Тобто зустріч в реальності після "спілкування" в той, чи інший спосіб у мережі.
Ну там в коментарях, в повідомленнях,
чи й просто після "читати один одного ночами".
У мене з дужою частиною вас так і було,
а з не меншою ще буде.
Сеї п'ятниці якраз і сталось одне з таких розвіртуалень.
Нє.
Не одне з таких.
Бо у сього - найдавніша історія.

В недалекому 2011-тому,
чи й 2010-тому мене шото замкнуло на автостопі.
Ну от знаєте як буває...
Типу шось захотів різко, почав гуглити активно,
"прицінюватись", шось собі планувати, уявляти...
Наприклад прочитав шось про мотоцикли,
чи побував на байкер-шоу -
надихнувся...
Почав дізнаватись більше, ціни там і все таке.
Чи подивився відео з ґопро і думаєш от би собі!
Чи подивився ролик там із роупджампом
і сам захотів стрибнути (у мене з роупом так і було).
Чи часто буває прочитав шото мотиваційне накшталт "начять новую жизнь"
і даже годину так і живеш.
Ну то я до чого, шо часто так буває "загорання",
яке або гасне наранок (частіше),
або ж переростає в шось.
У мене так було зі страйкболм, з роупджампом (як я казав)...
Ну і не тільки.
Отже, тоді я зацікавився автостопом.
Просто шото хотів почитати автостопні розповіді.
Почитав.
Почитав і захотів ще почитати.
А потім ще і ще. Ну цікаво ж.
І так гугли-інтернети закономірно вивели на ЖЖ Богдана Логвиненка.
(Зараз він його не веде),
а потім ще кілька його блогів.
Фб тоді ше не мав
я принаймні.
І от я начитавсь і думаю:
"Та шо його читати - тра їхати кудись".
Нескоро, але я таки поїхав.
І то, шо я наразі частенько стоплю - то відтоді.
І зокрема через то, шо начитавсь Богданових постів.
Потім же.
Я подумав:
От я начитавсь і почав шото робити, то тра "віддавати"
і завів свій блоґ. Щоб фіксувати. І щоб мотивувати.
Повірте, шо мені не одна людина дякувала не тільки за цікаве чтиво,
а й за мотивацію.
а дехто з читачів потім зі мною і їздили в якісь мандри,
а зараз самі, чи й ще когось з собою беруть.
І то класно.
Власне, дякую Богданові за мотивацію.
У травні 2012-го я якось випадково натрапив на Богданову сторінку у Вк.
Ми перекинулись кількома словами про музику, роботу, журнал Країна,
в який Богдан дописував, а я в ньому працював, в Черкастькій редакції.
Він саме був у Польщі і організовував тури для музик з Чехії, Польщі й України.
Я якось його вже знав... Ну от так буває...
Блогера можна знати. Не добре, але можна. Тим паче хорошого, відкритого.
Активного. Різнобічного.
Не знаю наразі, чи то мінус чи плюс.
Тоді я ще написав, що "колись розвіртуалимось".
В мене якраз визрівала зацікавленість до Польщі. Мови, музики, літератури.То я і збирався тоді.
Бляха, досі не поїхав.
Досі лінуюсь робити візу (((
Він дав мені свій польський номер.
Тоді ми говорили ще про концерти.
Шоб організувати в черкасах для гуртів Богдана.
Пізніше, коли ми вже спілкувались у фб,
то я й пробував організувати концерти в Черкасах.
Запаски.
Але шото мені це кілька разів не вдалось.
Ну так. Погано бігав.
Але тут тра знати і Черкаси.
І шось ми ше списувались щодо всякого різного.
А було, шо я ледь не втрапив у авантюру через Богдана.
Можливо, цілком можливо, шо нефігово б змінив вектор життя.
Бо теж одного часу, за майже посередництва Богдана,
хотів їхати в Азію організовувати тури, як це зараз робить Богдан.
Тоді "Служба пригод" якраз шукала "людину" для цього.
Ну і ми, загалом, не мало "перетинались" у фейсбуці.
Як то часто буває.
Було діло, шо я навіть снивсь чось Богданові )))
Двічі.
він мені писав про то зі смайлами.
Це при тому, шо ми ж жодного разу не бачились.
Другий раз оце в четвер було ))
І от ми зустрілись. У п'ятницю ввечері.
На метро "Золоті ворота".
Отак якось раптом навіть ))
Пішли в Ярославну на Валу. Взяли пиріжків там із журавлиною.
Сіли потринділи. Реально як давні знайомі.
Про всяке.
Я подякував йому наживо за інспірацію.
І то гарно.
Ще звидимся.
Такшо, друзі...
розвіртуалюйтесь.
Мережі мережами.
А життя цікавіше.
А, да...
За ці вихідні я побачивсь ше з масою класних людей.
І розвіртуалився теж.
І познайомився.
тра просто виходити з хати.
З міста.
З країни.
Іноді хоча б )

Tags: Блогеры в реале, блогери-письменники, ностальгия, ностальгія
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments