Про реформи

Враховуючи, що, здається, вже всі зрозуміли, що реформ нема і найближчим часом не передбачається, зауважу тільки одне.

Єдина і головна реформа, яка повинна бути - це судова. Ані відловлювання хабарників, ані скарги на чиновників, ані крики про депутатів-зрадників, ані заяви на злочинців-міліціонерів не дадуть жодного результату. Бо зрештою все це після певних процедур опиняється в суді. Якщо суд прогнилий, корумпований, наповнений зрадниками і ворогами власній державі, можете хоч сто разів оголошувати реформи, хоч триста разів їх починати - нічого не зміниться.

Нема сенсу звільняти всіх міліціонерів і набирати чесних, якщо всі, кого вони впіймають, будуть відкуплятися в корумпованому суді. Нема сенсу обирати патріотичних депутатів, якщо їхні закони будуть скасовуватися суддями-зрадниками. Нема сенсу наймати гарних чиновників, якщо їх будуть звільняти через зв'язки ворогів держави в судах.

Зміниться судова гілка влади - рано чи пізно зміниться країна, навіть якщо більше нічого не робити. Не зміниться судова система - всі спроби щось змінити будуть розлітатися горохом об стінку.

"Правосуддя є основою всіх суспільних чеснот"(с)Поль Анрі Гольбах

Для зміни судової гілки влади є два шляхи - еволюційний і революційний.

Еволюційний - це зміна судової системи на виборну, коли саме суспільство обрізає гнилі гілки судової системи. Та є одне "але" - для такого шляху потрібне суспільство, яке не мало досвіду життя під тоталітарною владою, чи принаймні такий досвід був нетривалий і тому самому суспільству некомфортно жити без правосуддя. Воно дуже швидко видалить гнилі судові гілки, що лишились від тоталітаризму і анархії перехідного періоду після його краху та обере замість них зі свого середовища прийнятних людей.

У нас я для такого випадку жодних передумов не бачу. Щоб це зрозуміти - достатньо подивитися на результати останніх мажоритарних виборів. Навіть якщо українцям дати право обирати собі суддів - вони оберуть тих, хто більше дасть гречки чи побудує дитячих майданчиків. Або ще простіше - на якого суддю будуть "виходи" у найбільшої кількості людей, щоб "парєшать".

Другий - революційний. Його суть підказує наш ворог Росія, яка так намагається законсервувати свою гнилу судову систему, в котрій вже жодного рішення не виноситься по правді, що навіть збирається припинити визнавати рішення міжнародних судів, а також досить успішна практика відстоювання українцями своїх прав в європейському суді з прав людини.

Ця суть - відмова від верховного судового суверенітету.

Верховний суд має бути розпущено, а замість нього останньою апеляційною ланкою судової системи має офіційно і узаконено виступати або суд іншої держави, яка відома чесністю своєї судової системи - як-от Великобританія, в яку бігають вирішувати судові суперечки всі олігархи пострадянського простору, США чи Канада, чи будь-яка інша країна з відповідними характеристиками, або спеціально створений міжнародний судовий орган - можливо навіть з професійних суддів інших країн, які є членами української діаспори. Українським він не може бути однозначно - чесне правосуддя штука дорога, судді з інших країн працювати задарма в Україну не підуть, а як доводить досвід Наєма українське суспільство живцем з'їсть найнепідкупнішого суддю, коли довідається розмір його зарплатні.

При цьому таке рішення не потребує особливих зусиль - достатньо змінити восьмий розділ Конституції України, що потребує голосів двох третин депутатського складу. І, звісно, має бути виправлено певні закони України, які стосуються судової гілки влади, та задекларовано правило про те, що суддя, три рішення яких було скасовано таким найвищим органом судової влади, звільняється з роботи і довічно позбавляється права працювати в судовій системі.

Це найпростіший і найефективніший варіант початку кардинальних змін в країні. Іншого шляху зробити це без великої крові я не бачу.

І часу на це лишилось дуже мало. Як казав незабутній Каха Бендукідзе - "або ви проведете реформи, або вам їх проведе Путін".