Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Ефект бумеранга

Originally posted by ihorhulyk at Ефект бумеранга
2
Не можна боротися з явищем, яке толеруєш сам. Не можна ставити спектаклі зі зміями перед тими, хто боїться плазунів. Акуратність у політиці, особливо вітчизняній, сповненій інтриг і підступів, – вельми важлива. Бо за її відсутності й справді добрими намірами можна вимостити дорогу до пекла.
Але політики – нерозважливі люди, коли йдеться про перспективи осідлання влади. Особливо, коли влада – ось вона, сягни рукою, і схопиш, однак різні процедури, голосування, консенсуси не дають цього зробити. Тоді за п’ять хвилин державці починають гарячкувати і припускатися помилок, яких воліли б взагалі уникнути.
Й справді, – викрити корупцію у новій країні, – чи не шляхетна ціль. Без сумніву. Довести те, про що говорять не один рік, що, коли вірити Президентові, є його головним мотивом сьогодні. Не просто ще раз розказати про факти, але показати механізм того, як це відбувається, головних дійових осіб, спробувати покарати їх належним чином. Чи не добрий урок для спільноти, чи не спроба продемонструвати бажання виконати те, що обіцялося?
Але є одна проблема. Борці за чистоту чиновницьких лав можуть нарватися на ефект бумеранга, а, оскільки, їхні опоненти не є, скажемо так, надто делікатними особами, то «люстраторам», мабуть таки, слід бути готовими відмиватися від власноруч завареної каші, бризки з якої потраплять на їхні білосніжні светерики.
Нинішній український політикум через різні причини, у тому числі й ментальні, – вибухово небезпечна суміш, така собі «санта-барбара», тільки значно масштабніша, скандальніша і до того ж криміналізована. Чимало постатей, яким би дуже хотілося виглядати поважними і благородними, ладні віддати за це чи не всі свої статки. Але їхній дотеперішній шлях сповнений зрад і колаборації, угодовства і стукацтва, підлоти і брехні. Я навіть не хочу тут аналізувати, скільки різнобарвних партквитків тримали у нагрудних кишенях довгожителі української політики, оскільки наш читач, можливо, вже й не пригадає назв штучно зліплених структур, диванних гуртків на догоду політичним амбіціям, задля втілення чиїхось інтересів, чи для перемоги того чи іншого «боса».
І треба бути наївним, щоб легковажно міркувати: всі про все забули, заклопотані іншими, нагальнішими справами. Треба бути або викінченим оптимістом, або ж не менш невиправним циніком, щоб у просякнутому корупцією суспільстві видавати себе за альтруїстичного борця зі злом. І варто пам’ятати, що у ворожих штабах є сейфи з товстенними папками компромату, що оскаржені у спробі підкупу й не задаватимуть собі труду, щоб виправдатися, а просто вилиють на голови своїх кривдників казани нечистот.
Проблема навіть не у тому, що комусь несподівано для себе, доведеться відмивати свою репутацію. Проблема в тому, що це вже буде репутація не окремої партсили, а структур, представники яких потраплять у владу. Автори експерименту не враховували цієї обставини, а ще того аспекту, що морально вони ставлять себе в рівень з опонентами, яких хочуть принизити і дифамувати. Виявилося, що Бенджамін Франклін мав рацію, коли казав, що в річках і поганих урядах зверху плаває найлегше.
Ігор Гулик. Ілюстрація: atnews.org
Эффект бумеранга
Нельзя бороться с явлением, которое терпишь сам. Нельзя ставить спектакли со змеями перед теми, кто боится пресмыкающихся. Аккуратность в политике, особенно отечественной, преисполненной интриг и козней, - весьма важна. Поскольку при ее отсутствии действительно добрыми намерениями можно вымостить дорогу в ад.
Но политики - безрассудные люди, когда речь идет о перспективах завоевания власти. Особенно, когда власть - вот она, ее можно достать рукой, вот-вот и схватишь, однако различные процедуры, голосования, консенсусы не позволяют это сделать. Тогда без пяти минут властители начинают горячиться и допускать ошибки, которых предпочли бы вообще избежать.
И действительно, - разоблачить коррупцию в новой стране, - не благородная ли цель? Несомненно. Доказать то, о чем говорят не один год, что, если верить президенту, является его главным мотивом сегодня. Не просто еще раз рассказать о фактах, но показать механизм того, как это происходит, главных действующих лиц, попробовать наказать их должным образом. Разве не хороший урок для общества, не попытка ли продемонстрировать желание выполнить то, что обещалось?
Но есть одна проблема. Борцы за чистоту чиновничьих рядов могут нарваться на эффект бумеранга, а, поскольку, их оппоненты не отличаются, скажем так, избыточной деликатностью, то «люстраторам», пожалуй, следует быть готовыми отмываться от собственноручно заваренной каши, брызги из которой попадут на их белоснежные кофточки. Украинская политика - взрывоопасная смесь, такая себе «санта-барбара», только значительно масштабнее, скандальней, - и ко всему криминализирована. Многие фигуры, которым очень хотелось бы выглядеть солидными и благородными, готовы отдать за это чуть ли не все свое состояние. Но их прежний путь полон измен и коллаборации, соглашательства и стукачества, подлости и лжи. Я даже не хочу здесь анализировать, сколько разноцветных партбилетов держали в нагрудных карманах долгожители украинской политики, поскольку наш читатель, возможно, уже и не вспомнит названий искусственно склеенных структур, диванных кружков в угоду политическим амбициям, ради воплощения чьих-то интересов, или для победы того или другой «босса».
И надо быть наивным, чтобы легкомысленно рассуждать: все обо всем забыли, все озабочены другими, более насущными делами. Надо быть или законченным оптимистом, или же не менее неисправимым циником, чтобы в пропитанном коррупцией обществе выдавать себя за альтруистического борца со злом. И стоит помнить, что во враждебных штабах есть сейфы с толстенными папками компромата, что для обвиненных в попытках подкупа и коррупции даже не составит труда оправдаться. Они просто выльют на головы своих обидчиков ведра нечистот.
Проблема даже не в том, что кому-то неожиданно для себя придется отмывать собственную репутацию. Проблема в том, что это уже будет репутация не отдельной партсилы, а структур, представители которых так или иначе попадут во власть. Авторы эксперимента не учитывали этого обстоятельства, а еще того аспекта, что морально они ставят себя в уровень с оппонентами, которых хотят унизить и диффамировать. Оказывается, что Бенджамин Франклин был прав, когда говорил, что в реках и плохих правительствах сверху плавает то, что полегче.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments