Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

У заручниках

Originally posted by ihorhulyk at У заручниках
Originally posted by ihorhulyk at У заручниках
1
«Кажуть, що позбувшись зубів, людина здобуває більшу свободу для язика», – Єжи Лєц таки заслуговує на звання майстра не тільки короткої фрази, але й на титул провидця для українських політиків. Насправді, нині дисидентами стають ті, хто, перебуваючи у владі і достоту користуючись її преференціями, добряче «дістав по зубах» від конкурентів. Відтак чоловік стає велемовним і радикальним, як, до прикладу, Тягнибок, а що рішучим, – то тільки до порівняння з нинішнім прем’єром.
Наївні експерти, які пророкують черговий поділ країни після дочасних виборів. Країну вже поділено-переділено, вже давно позабивано межеві мітки, давно окреслено зони впливу. Гра маргіналів, які свого часу «позбулися зубів», акурат полягає в застосуванні страшилок і малюванні апокаліптичних сценаріїв. Але ж країна досі якось виживала без них, рідних, а їхні намагання долучитися до процесу, заброньованого «на трьох», вельми меркантильне, аби не сказати захланне.
Те, що коаліційна угода вже (ще до початку серйозних обговорень) стала предметом не тільки торгу, але й межевою лінією між двома переможцями дочасних виборів, - тривожний дзвінок. Це я до того, що протистояння, особиста неприязнь і сверблячка зробити «каку» одне одному, характерні для стосунків двох найзнаковіших українських владних фігур вже не раз і не двічі спричиняли справжній поділ держави. Пересічний українець сприймав усі їхні бздури з подивом і розчаруванням, однак нині він став заручником реальної боротьби реальних сил.
Питання, чи мають ці сили право брати народ у заручники? В інших обставинах, читай – в іншій країні, вони б давно пасли корів на сільських вигонах, бо тамтешній виборець не вибачає пустопорожніх обіцянок, а тим паче – неприхованого бажання пошити його в дурні.
Актуальну ситуацію годі пояснити радянською спадщиною апатії і правового невігластва. Перші постсовкові роки, коли учорашні комсомолята усілися у крісла «менеджерів» і власників новопосталих фірм, коли за допомогою колишніх впливів та знайомств осідлали хлібні місцини в державних структурах, даються тепер взнаки. І корупція, і «кумівство», і практика полагодження проблем руками «своїх людей» родом саме звідти. А народ як тоді, так і тепер – у заручниках. Тоді, – бо мусив якось виживати, тепер – бо живе у вже роздерибаненій країні.
Ігор Гулик. Ілюстрація: Алєксей Мєрінов
В заложниках
"Говорят, что потеряв зубы, человек обретает большую свободу для языка», - Ежи Лец таки заслуживает звания мастера не только короткой фразы, но и титула провидца для украинских политиков. На самом деле, сейчас диссидентами становятся те, кто, находясь во власти и уж точно пользуясь ее преференциями, изрядно «получил по зубам» от конкурентов. Поэтому человек становится велеречивым и радикальным, как, к примеру, Тягнибок, а что решительным, - то только по сравнению с нынешним премьером.
Наивные эксперты пророчат очередной раздел страны после досрочных выборов. Страну уже поделено-переделено, уже давно застолблено межевыми метками, давно очерчено зоны влияния. Игра маргиналов, которые в свое время «лишились зубов», аккурат заключается в использовании страшилок и написании апокалиптических сценариев. Но страна как-то выживала и без них, родимых, а их попытки присоединиться к процессу, забронированному «на троих», выглядят весьма меркантильно, чтобы не сказать по-гобсековски.
То, что коалиционное соглашение уже (еще до начала серьезных обсуждений) стало предметом не только торга, но и разделительной чертой между двумя победителями досрочных выборов, - тревожный звонок. Это я к тому, что противостояние, личная неприязнь и зуд сделать «плохо» друг другу, характерные для отношений двух самых знаковых украинских властных фигур, уже не раз и не два вызывали настоящее разделение государства. Простой украинцец воспринимал все эти бздуры с удивлением и разочарованием, однако сейчас он стал заложником реальной борьбы реальных сил.
Вопрос, имеют ли эти силы право брать народ в заложники? В других обстоятельствах, читай - в другой стране, они бы давно пасли коров на сельских полях, поскольку тамошний избиратель не прощает пустых обещаний, а тем более - неприкрытого желания оставить его в дураках.
Актуальную ситуацию невозможно объяснить советским наследием апатии и правового невежества. Первые постсовковые годы, когда вчерашние комсомолята уселись в кресла «менеджеров» и владельцев вновь возникших фирм, когда с помощью давнишних влияний и знакомств оседлали хлебные места в государственных структурах, даются теперь знать. И коррупция, и «кумовство», и практика исправление проблем руками «своих людей» родом именно оттуда. Народ как тогда, так и теперь - в заложниках. Тогда, - потому что должен был как-то выживать, теперь - потому что живет в уже раздерибаненной стране.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments