Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Проблема системи

Originally posted by ihorhulyk at Проблема системи
2
Те, що відбувається сьогодні, це не проблема персон – це проблема системи, – рефрен передвиборчих виступів чи не всіх кандидатів у владу, серед них і яскравих представників тієї ж таки системи, на яку прозоро натякають. Спочатку ці натяки, нагадаю, стосувалися перспектив зміни механізму виборів, – локальної проблеми, яку, врешті, чомусь всі дуже швидко і твердо забули.
Забув і президент – великий прихильник ідеї, однак за часів, коли ще не був президентом. Тепер він явно не договорює, бо якщо серйозно вести мову про реформацію державного устрою, то слід, перш за все, відповісти на очевидне запитання: чому в Україні заклики до змін правил гри, гасла, що спонукають до суспільних катаклізмів починають лунати акурат під чергові елекції? І чи не достатньо сумного досвіду конституційної реформи 2004-го, низки змін виборчого законодавства на потребу моменту, аби нарешті припинити невиправдану і шкідливу практику писання законів на коліні, під вигуки невдоволеної юрби на майдані?
Відтак спільнота має нарешті сформувати інструменти, за допомогою яких вона б реально могла спонукати парламент і решту гілок влади негайно втілювати у життя життєво необхідні зміни, тим паче, задекларовані у передвиборчих програмах вчорашніх кандидатів. Зробити це – означає покласти край перебування владців у зоні комфорту, коли вони просто послуговуються здобутками попередників, йдуть проторованими ними шляхами і використовують здобутий подоланими опонентами адмінресурс. Треба нарешті, аби наші державці не „ловили день”, не пили запаленими губами з ріки на ймення фарт”. Треба, щоб вони одразу „відчули у річковій воді важкий присмак піску” (Станістав Бєлковскій. Катехизм опозиції).
Можливо, сказане далі дещо відгонитиме соціалізмом, але, однак, системи, що постали на руїнах тоталітарного режиму, мають, по-моєму, використовувати звичний для спільноти інструментарій. Френсіс Фукуяма у „Кінці історії” зауважує, що „корені економічної нерівності – не у правовій і соціальній структурі нашого суспільства, яке залишається фундаментально егалітарним і помірковано перерозподільчим; справа, радше, у культурних і соціальних характеристиках груп, які його формують, що дісталися їм у спадок від минулого”.
Позбавити „еліту” і „контреліту” (хоча в Україні вони складають симбіоз сіамських близнюків) цього спадку минулого, – означає зупинити процес постійного тасування владної колоди. Досі маємо таке: відсидівшись певний час на „лаві запасних”, упорядкувавши бізнес, здобутий під час причетності до „небожителів”, той чи інший діяч знову повертається у „вищу лігу”. Хай під іншими прапорами, хай у цілком ідеологічно чужу команду. Аби відтак, через певний час, знову пірнути в тінь.
Ось про яку систему, перш за все, мали б вести мову зазіхачі на парламентськімандати Та, далебі, їх переймають геть інші проблеми. Комфорт на виборах, а далі – комфорт при владі.
Ігор Гулик. Ілюстрація: smolnarod.ru
Проблема системы
То, что происходит сегодня, это не проблема личностей - это проблема системы, - рефрен предвыборных выступлений чуть ли не всех кандидатов во власть, в том числе и ярких представителей той же системы, на которую они прозрачно намекают. Сначала эти намеки, напомню, касались перспектив изменения механизма выборов, - локальной проблемы, которую, впрочем, почему-то все очень быстро и твердо забыли.
Забыл и президент - большой сторонник идеи, однако во времена, когда еще не был президентом. Теперь он явно не договаривает, поскольку если серьезно говорить о реформации государственного устройства, то следует, прежде всего, ответить на очевидный вопрос: почему в Украине призывы к изменениям правил игры, лозунги, побуждающие к общественным катаклизмам начинают звучать ровно под очередные элекции? И разве не достаточно печального опыта конституционной реформы 2004-го, ряда изменений избирательного законодательства на потребность момента, чтобы наконец прекратить неоправданную и вредную практику написания законов на колене, под возгласы недовольной толпы на Майдане?
Поэтому общество должно наконец сформировать инструменты, с помощью которых оно бы реально могло побуждать парламент и остальные ветви власти немедленно воплощать в жизнь нужные, тем более, - задекларированные в предвыборных программах вчерашних кандидатов вещи. Сделать это - значит положить конец пребывания власть имущих в зоне комфорта, когда они просто пользуются достижениями предшественников, идут по проторенному ими пути и используют взлелеянный побежденными оппонентами админресурс. Надо наконец, чтобы наши правители не «ловили день", не пили запекшимися губами из реки по имени фарт". Надо, чтобы они сразу "почувствовали в речной воде тяжелый привкус песка" (Станистав Белковский. Катехизис оппозиции).
Возможно, сказанное далее будет немного разить социализмом, но, однако, системы, возникшие на развалинах тоталитарного режима, должны, по-моему, использовать привычный для сообщества инструментарий. Фрэнсис Фукуяма в "Концы истории" отмечает, что "корни экономического неравенства - не в правовой и социальной структуре общества, которое остается фундаментально эгалитарным и умеренно перераспределительным; дело скорее в культурных и социальных характеристиках групп, его формирующих, доставшиеся им в наследство от прошлого".
Лишить "элиту" и "контрэлиту" (хотя в Украине они составляют симбиоз сиамских близнецов) этого наследия прошлого - значит остановить процесс постоянного тасование властной колоды. До сих пор видим такое: отсидевшись некоторое время на "скамейке запасных", упорядочив бизнес, полученный во время причастности к "небожителям", тот или иной деятель вновь возвращается в "высшую лигу". Пусть под другими флагами, пусть в совершенно идеологически чужую команду. Чтобы затем, через некоторое время, снова нырнуть в тень.
Вот о какой системе, прежде всего, должны говорить претенденты на парламентские мандаты Но, право, их тревожат другие проблемы. Комфорт на выборах, а дальше - комфорт при власти.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments