Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Керована анархія

Originally posted by ihorhulyk at Керована анархія
1
Ті, хто найбільше переконує нас у тому, що влада в Україні системна та ефективна, мабуть, не хочуть бачити реального стану речей. Вони просто змушені так говорити, оскільки уособлюють цю владу, кволу, безпринципну, розшарпану поміж кланами, – для того, аби закамуфлювати власне безсилля і невігластво.
З іншого боку, маємо також наразі безсистемні, але доволі симтоматичні сигнали про абсолютне безвладдя, якому слід негайно покласти край, – не важливо, чи то шляхом нової „революції” (точніше – контрреволюції), чи позірно демократичними процедурами виборів „сильної руки”.
Посеред цими двома крайнощами лежить цілий пласт настроєвих, ідеологічних і просто побутових вражень про здатність українців до самоорганізації, про те, що влада для посполитого – лише перепона на шляху до реалізації нормального життя. Аргументи, до речі, лежать на поверхні; цілком випадково довелося вичитати в одного канадського автора переспів думок наших же політиків, які свого часу переконували, що часи Помаранчевої революції, окрім іншого, характеризувалися небувалим розвоєм господарки, особливо дрібного підприємництва. Кажуть: коли влада не має часу на підприємців, ті лише користають з доброї нагоди...
Але кілька прецедентів на тлі змальованої тут картини все ж змушують ретельно замислитися над тим, як інтерпретується ідея „анархії” різними політичними середовищами, і чи насправді кілька епізодів останніх днів є виявом ініціативності знизу.
«Дивний заколот» Нацгвардії (перепрошую – вевешників), ще дивніші Покровські вправи, акція з перекриттям львівського перехрестя у центрі міста батьками бійців третього тербатальйону... Усі ці порухи так званого «громадянського суспільства» відгонять, радше, недобрим духом кволого реваншу. Для підтвердження не слід шукати особливих аргументів. Варто лише глянути на послужні списки «путчистів», погортати фотодосьє з Інститутської 1 грудня минулого року і порівняти його з кадрами позавчорашніх заворушень або просто поштовхатися поміж вдаваних пацифістів на площі Митній.
Кілька питань: ці акції – чи могли вони бути реалізованими без сприяння зацікавлених осіб, які, по-перше, забезпечили протестантів ресурсом і „реманентом”, по-друге, лобіювали дозвіл на тривале перебування у центрі столиці? Чи не користуються вони патронатом у середовищі певних політичних сил, не здатних після Майдану взяти потрібну кількість парламентських мандатів? Чи мають ці сили комунікацію із північним сусідом-агресором? Відповіді, як на мене, очевидні. Як і подивування тим, що досі міліція не може знайти цих майже очевидних „патронів”.
Отже, доводиться визнати, що кандидати починають не з найліпшого – з нагнітання пристрастей і створення ілюзії анархії в країні. Але ще класик анархізму Пйотр Кропоткін висловився доволі прозоро: „Якщо ми не бажаємо, щоб нами керували, то чи означає це, що ми самі не бажаємо керувати?”. Наразі невеличкими групами невдоволених громадян. А потім?..
Ігор Гулик. Ілюстрація: uapress.info
Управляемая анархия
Те, кто больше всех убеждает нас в том, что власть в Украине системная и эффективная, вероятно, не хотят видеть реального положения вещей. Они просто вынуждены так говорить, поскольку олицетворяют эту власть, слабую, беспринципную, растерзанную между кланами, - для того, чтобы закамуфлировать собственное бессилие и невежество.
С другой стороны, имеем также пока бессистемные, но довольно симтоматические сигналы об абсолютном безвластии, которому следует немедленно положить конец, - не важно, либо путем новой "революции" (точнее - контрреволюции), или внешне демократическими процедурами выборов "сильной руки".
Среди двумя крайностями лежит целый пласт настроенческих, идеологических и просто бытовых впечатлений о способности украинцев к самоорганизации, о том, что власть для посполитого - лишь препятствие на пути к реализации нормальной жизни. Аргументы, кстати, лежат на поверхности; совершенно случайно пришлось вычитать у одного канадского автора перепев мыслей наших же политиков, которые в свое время убеждали, что времена Оранжевой революции, помимо прочего, характеризовались небывалым подъемом экономики, особенно мелкого предпринимательства. Говорят: когда власти не хватает времени на предпринимателей, те только пользуются этому случаю...
Но несколько прецедентов на фоне нарисованной здесь картины все же заставляют тщательно задуматься над тем, как интерпретируется идея "анархии" различными политическими силами, и действительно ли несколько эпизодов последних дней является проявлением инициативности снизу.
«Странный мятеж» Нацгвардии (извиняюсь - вэвэшников), еще более странные Покровские упражнения, акция с перекрытием львовского перекрестка в центре города родителями бойцов третьего тербатальона... Все эти движения так называемого «гражданского общества» пахнутскорее недобрым духом слабого реванша. Для подтверждения не следует искать особенных аргументов. Стоит только взглянуть на послужные списки «путчистов», полистать фотодосье с Институтской за 1 декабря прошлого года и сравнить его с кадрами позавчерашних беспорядков или просто потолкаться среди мнимых пацифистов на площади Мытной.
Несколько вопросов: эти акции - могли ли они быть реализованы без содействия заинтересованных лиц, которые, во-первых, обеспечили протестантов ресурсом и "инвентарем", во-вторых, лоббировали разрешение на длительное пребывание в центре столицы? Не пользуются ли они патронатом в среде определенных политических сил, не способных после Майдана взять нужное количество парламентских мандатов? Ответы, как по мне, очевидны. Как и удивление тем, что до сих пор милиция не может найти этих почти очевидных "патронов".
Итак, приходится признать, что кандидаты начинают не с лучшего - с нагнетания страстей и создания иллюзии анархии в стране. Но еще классик анархизма Петр Кропоткин высказался довольно прозрачно: "Если мы не хотим, чтобы нами руководили, то означает ли это, что мы сами не хотим управлять?". Сейчас небольшими группами недовольных граждан. А потом?..
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments