desyateryk (d_desyateryk) wrote in ua,
desyateryk
d_desyateryk
ua

ГАРМОНІЗАЦІЯ

ГАРМОНІЗАЦІЯ

Отже, зараз перемир’я.

Звісно, стріляти продовжують, сутички то під Донецьком, то під Маріуполем не припиняються, але людей гине на порядок менше – хоча втіхи від того, звісно, мало. Бої по всьому фронту можуть поновитися будь-якої миті. А поки встановилася бодай віддалена подоба тиші, хочеться поміркувати про війну і мир, точніше, про себе у цій гарячковій присутності війни і миру.

Думаю, останнім часом хоча б дехто з моїх давніх, ще по хіпівський юності, друзів неодноразово відчував внутрішній дисонанс. У нас були гарні ідеали, один з найважливіших – відраза до війни, пацифізм, оце знамените «займайтеся коханням, а не війною». Однак за ці дев’ять місяців в Україні спочатку уряду воював з власним народом, потім ми всі отримали війну вже по повному розряду, зі вторгненням іноземних військ. Тож треба приймати якийсь бік. Робити вигляд, що нічого не відбувається і що ти над бійкою, не вийде. І як бути старому пацифісту?

Пригадую випадок ще з довговолосих часів. Якось уночі втрапили ми з друзями в халепу. Подробиці опускаю, одним словом, на нас напали троє гопників. Звичайна така, дрібна, але агресивна гопота. І в певну мить мені довелося з ними битися. Просто вхопити добрячого дрючка (точніше, вирвати його з рук одного з покидьків) і лупцювати наліво і направо. Не скажу, що досяг великого успіху, але трохи нахабства з тих істот збив, і в підсумку вся пригода закінчилася добре.

Вже повернувшись додому, побачив, що всі садна і подряпини в мене на спині (ну так вони зазвичай тільки ззаду бити сміливі), а також, що моя футболка розідрана майже в клоччя. Хороша футболка була, біла. З написом «мир» трьома мовами: «Мир Peace Paix».

Ті, хто урядував у нас до 21 лютого, ті, хто влаштував кривавий заколот на Сході, ті, хто захопив наші міста, ті, хто стріляє всупереч перемир*ю, і ті, хто віддає накази про це - така сама гопота, тільки з інакшим рівнем озброєності і влади. Головне, що вони хочуть забрати в нас – це не території. Це – наша свобода. Бо свобода – справжня свобода, а не сваволя - шпану бісить. При свободі шпана живе убого або взагалі не виживає.

Власне за свободу ми, патлаті, і виступали. Намагалися навчити її суспільство, котре вільним ніколи не було. Не знаю, чи навчили, але принаймні спробували.

Так що дивлюся я на теперішні події, пишу про них гнівні, патетичні або навіть войовничі відгуки, й інколи думаю, що колись же був я хіпі. А потім згадую, чому саме я ним був, і все стає на місце.

Дмитро Десятерик, «День»
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments