Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Новий старт піару

Originally posted by ihorhulyk at Новий старт піару
00486619
Прозріти може лише той сліпий,
що вдивляється у пітьму
Яков Кротов

Тішуся, що АТО дала Україні не тільки нових бойових командирів, як про це пише Юрій Луценко, а й нових стратегів в особі того ж таки Юрія Віталійовича. Свої стратегеми він виклав у блозі, назвавши їх претензійно «Новий старт». Аби читач не довго міркував, з чим має справу, скажу, що йдеться про безсоромну і навіть не замасковану апологію «мінського протоколу».
Автор, по-перше, забуває, з ким укладено угоду про перемир’я. Нормальні політики вивчають ще на початках своєї кар’єри, чого варті домовленості з Московією. Особливо, із чинним нині очільником ерефії. Так от, «мінський папірець» у Кремлі викинули, щойно отримавши його депешею з Білорусі. Натомість, «на виконання режиму припинення вогню» розпочали інтенсивний обстріл Маріуполя і масові постачання в Лугандон танково-гаубичної гуманітарки. Цікаво, що стратег Луценко писав свого пропагандистського опуса, вже будучи в курсі подій на південно-східному фронті.
По-друге, екс-міністр внутрішніх справ даремно апелює до досвіду Хорватії і вирішення нею проблеми Сербської Країни. Хіба би знав щось таке, про що мовчать міжнародні інституції і світова павутина. Бо наскільки мені відомо, Пан Гі Мун не давав вказівки розмістити на теренах Лугандону оонівський контингент миротворців, як це було в ситуації РСК (UNPROFOR). Присутність там блакитних шоломів унеможливлювала мілітаризацію невизнаної республіки, а також суттєво впливала на тамтешню адміністрацію у царині більш-менш цивілізованого поводження із залишками хорватського населення. Чи може пан Луценко сказати, що у випадку ДНР-ЛНР буде щось схоже? Я вже не кажу про особливу активність німців на хорватському фронті, країна досі живе, орієнтуючись на підтримку та інвестиції з ФРН. На щастя Загреба, у період їхніх національно-визвольних змагань у Берліні правила не Ангела Меркель.
Узагалі, якось так синхронно в українських ЗМІ з’явилися кілька історичних алюзій для «мінського протоколу». Хорватський варіант, як бачимо, кульгає. «Хасав’юртський», по-моєму, теж, оскільки, як і у випадку Сербської Країни, він завершився черговим витком воєнного протистояння. І, на жаль, успішним для нинішнього агресора.
Акурат у день, коли Луценко розродився своїм оптимістичним баченням всесвітньої історії і перспективи України у такому контексті, Тарас Прохасько, як на мене, опублікував дуже правдивий, а від того, - гіркий текст. Він, зокрема, пише: "Що б не розповідали просвітяни про багатющу історію України, історія української держави є надзвичайно убогою. Історія у сенсі досвіду і навчання. Історія у тому сенсі, що її робимо ми, а не те, що роблять з нами. Реальна історія української держави навіть у сенсі тривання є сміхотворною – чверть століття, до того ж проведених у напівпритомному стані".
Є у Луценка ще одна аналогія – він бачить (уявіть собі вже, буцімто питання вирішене) співіснування України і сепаратистського анклаву за зразком ФРН та НДР. Мовляв, отримавши гроші від Заходу (план Маршалла для України) ми станемо настільки взірцевими, що лугандонські ватники «самі потянутся» під крило Києва. «І коли наш рівень життя стане привабливим навіть для отруєних Кремлем донеччан, ми відкриємо двері для всіх, хто визнає цілісну унітарну європейську Україну», - захоплено вигукує Юрій Віталійович. Хіба би він сам особисто стояв на брамі. Бо якщо там пильнуватимуть родини полеглих в АТО, боюся, що ідилія Луценка завершиться зле...
Що я вам скажу, панове? Те, що проводити вибори під час війни в Україні вкрай небезпечно. Що на догоду своєму бажанню повернутися у владу, політики не озиратимуться ні на країну, ні на війну, ні на долі тих, хто гине в цій війні.
Повторю написане раніше: «мінський протокол» - це фактична капітуляція офіційного Києва у Донбаській кампанії. Це те, чого прагнув Путін: зафіксувати тут фронт до весни, а зараз спробувати взяти Маріуполь, аби взимку мати спокій з Кримом. Вдамся тепер і я до аналогій. так званий район з особливим статусом (це пропонує для "Новоросії" документ за підписом Кучми) - це ТРИ Придністров'я за площею, це велетенські (правда, частково зруйновані) підприємства, серед них - і ВПК.
Ті, хто звинувачує лише Порошенка, мусять пам’ятати, що співавторами ганебної угоди були і Меркель, і Баррозу, і Олланд, і Расмуссен, меншою мірою – США. Їм не вперше ділити світовий пиріг, супроводжуючи процес жалобними вигуками на кштал «стурбованості» і «співчуття». Схожим чином вони вчинили і з Грузією, а у Вельсі 2014-го остаточно поховали тбіліські мрії про НАТО.
Гадаю, про все це Порошенко має сказати своєму виборцю сам. Бо лідер його партії годен тільки стрясати повітря популістськими бульбашками.
Ігор Гулик. Ілюстрація: gro-za.pp.ua
P.S. Наочний приклад Луценкової тріпології. Його заяву про постачання зброї до України миттєво спростували офіційні речники Норвегії. Відтак до них долучилися офіційні особи Польщі, США та Італії.
Новый старт пиара
"Прозреть может лишь тот слепой,
который вглядывается во тьму"
Яков Кротов

Радуюсь, что АТО дала Украине не только новых боевых командиров, как об этом пишет Юрий Луценко, но и новых стратегов в лице того же Юрия Витальевича. Свои стратегемы он изложил в блоге, назвав их претензионно «Новый старт». Чтобы читатель долго не размышлял, с чем имеет дело, скажу, что речь идет о бесстыдной и даже не маскированной апологии «минского протокола».
Автор, во-первых, забывает, с кем заключено соглашение о перемирии. Нормальные политики изучают еще в начале своей карьеры, чего стоят договоренности с Московией. Особенно, с действующим ныне главой эрэфии. Так вот, «минскую бумажку» в Кремле выбросили, только получив его депешей из Беларуси. Зато «на выполнение режима прекращения огня» начали интенсивный обстрел Мариуполя и массовые поставки в Лугандон танково-гаубичной гуманитарки. Интересно, что стратег Луценко писал свой пропагандистский опус, уже будучи в курсе событий на юго-восточном фронте.
Во-вторых, экс-министр внутренних дел зря апеллирует к опыту Хорватии и решения ею проблемы Сербской Краины. Разве что знает нечто такое, о чем молчат международные институты и всемирная сеть. Но, как мне известно, Пан Ги Мун не давал указания разместить на территории Лугандона ооновский контингент миротворцев, как это было в ситуации РСК (UNPROFOR). Присутствие там голубых касок сделало невозможной милитаризацию непризнанной республики, а также существенно влияло на тамошнюю администрацию в области более или менее цивилизованного обращения с остатками хорватского населения. Может господин Луценко сказать, что в случае ДНР-ЛНР будет нечто похожее? Я уже не говорю об особой активности немцев на хорватском фронте, страна до сих пор живет, ориентируясь на поддержку и инвестиции из ФРГ. К счастью Загреба, в период их национально-освободительной борьбы в Берлине правила не Ангела Меркель.
Вообще, как-то так синхронно в украинских СМИ появились несколько исторических аллюзий для «минского протокола». Хорватский вариант, как видим, хромает. «Хасавьюртський», по-моему, тоже, поскольку, как и в случае Сербской Краины, он завершился очередным витком военного противостояния. И, к ​​сожалению, успешным для нынешнего агрессора.
Аккурат в день, когда Луценко розродился своим оптимистическим видением всемирной истории и перспективы Украини в таком контексте, Тарас Прохасько, как по мне, опубликовал очень правдивый, а от того, - горький текст. Он, в частности, пишет: "Что бы не рассказывали "просвитяне" об богатейшей истории Украины, история украинского государства есть чрезвычайно убогой. История в смысле опыта и образования. История в том смысле, что ее делаем мы, а не то, что делают с нами. Реальная история украинського государства даже в смысле продолжительности есть смехотворной – четверть столетия, к тому же проведенная в полуобморочном состоянии".
Есть у Луценко еще одна аналогия - он видит (представьте себе уже, будто вопрос решен) сосуществования Украины и сепаратистского анклава по образцу ФРГ и ГДР. Мол, получив деньги от Запада (план Маршалла для Украины) мы станем настолько образцовыми, что лугандонские ватники «сами потянутся» под крыло Киева. «И когда наш уровень жизни станет привлекательным даже для отравленных Кремлем дончан, мы откроем двери для всех, кто признает целостную унитарную европейскую Украину», - восторженно восклицает Юрий Витальевич. Разве что он сам лично будет стоять на воротах. Потому что если там окажутся семьи павших в АТО, боюсь, что идиллия Луценко завершится плохо...
Что я вам скажу, господа? То, что проводить выборы во время войны в Украине крайне опасно. Что в угоду своему желанию вернуться во власть, политики не будут оглядываться ни на страну, ни на войну, ни на судьбы тех, кто погибает в этой войне.
Повторю написанное ранее: «минский протокол» - это фактическая капитуляция официального Киева в Донбасской кампании. Это то, к чему стремился Путин: зафиксировать здесь фронт до весны, а сейчас попытаться взять Мариуполь, чтобы зимой не иметь проблем с Крымом. Теперь и я воспользуюсь аналогией. Так назіваемый район с особенным статусом (это продполагает для "Новороссии" документ с прдписью Кучмы) - это ТРИ Приднестровья по площади, это гигантские (правда, частично уничтоженные) предприятия, среди них - и ВПК.
Те, кто обвиняет только Порошенко, должны помнить, что соавторами позорного соглашения были и Меркель, и Баррозу, и Олланд, и Расмуссен, в меньшей степени - США. Им не впервой делить мировой пирог, сопровождая процесс жалобными возгласами типа «обеспокоенности» и «сочувствия». Похожим образом они поступили и с Грузией, а в Уэльсе в 2014-м окончательно похоронили тбилисские мечты о НАТО.
Думаю, обо всем этом Порошенко должен сказать своему избирателю сам. Потому что партийный босс его партии способен только сотрясать воздух популистскими пузырями.
Игорь Гулык
P.S. Наглядный пример Луценковой трепологии. Его заявление о поставках оружия в Украину мгновенно опровергли официальные лица Норвегии. Потом к ним присоединились Польша, Италия и США.
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments