Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Основний виклик

Originally posted by ihorhulyk at Основний виклик
1
Тепер важко вірити тим, хто свого часу піднімав невдоволених гаслом «Україна без Кучми». Л.Д.К. давно пішов із президентської посади, але чи можемо ми із упевненістю констатувати, що маємо Україну без Кучми? Навпаки, перебуваючи у комфортному затінку, екс-президент так чи інакше втручається у суспільно-політичне життя: за допомогою зятя, у руках якого зосереджено могутній медіа-арсенал, руками учорашніх підлеглих, що ними аж кишить у владних коридорах, зрештою, через посередників, – і руками своїх наступників – недавніх опонентів.
Проблема України полягає акурат у незмінності системи реалізації владних повноважень. Не тих, що чітко-нечітко виписані на папері, а тих, які цілком резонно було б назвати «звичаєвим правом»: правом сильного бути свавільним, правом керівника брати усе, що заманеться. Ось основний виклик, який, у кінцевому підсумку виливається у мимовільне зізнання незабутнього керівника президентського секретаріату Ющенка Віри Ульянченко: «Основним викликом перед Україною є існування самої України, існування демократії в Україні».
Іноді складається враження, що всі, кому доручено здійснювати українську владу, намагаються робити це від протилежного, мовби випробовуючи на міць власний народ і надто вже незрілу державність. «Нумо спробуймо ще й так!» – звучить рефреном поміж рядками президентських указів, розпоряджень уряду, проектів Верховної Ради. Причому, це не експеримент заради експерименту, це банальне бажання насолити супернику, підірвати його авторитет, відкусити шмат його електорального поля. Якби ж то експерименти ставилися задля обрання найправильнішого шляху, – слів немає, було б важко, але, принаймні, була б надія на позитив.
Бо, за великим рахунком, "для українців це (держава - Авт.) засіб розвитку людського капіталу", - пише Павєл Казарін, і продовжує: "Якщо держмашина служить для дерибану и проїдання, то у пічку таку держмашину. Якщо держава потрібна лише для колективного «януковича», то, значить, цю державу треба перезібрати. Ось саме цим Україна зараз і займається. А завдяки позиції Кремля увесь цей процес набув рис національно-визвольної боротьби.
З дня на день чекаємо нове бачення майбутньої Конституції, обіцяної вже давненько. Вже навіть готові до його всенародного обговорення. Чудово. Але, скажіть-но, чи не здається вам, що цей жест буде зроблено акурат напередодні старту виборчого парламентського марафону. І чому саме під час політичних дебатів і сварок пересічний громадянин має мізкувати над тим, що написане, якщо вірити Яценюку і К, певно із рік тому? Якщо це програма, з якою «Батьківщина» чи Порошенко з УДАРом (чи з ким там?) вирішили податися до ВР, то навіщо вбирати її у шати проекту Основного Закону. Ось так з’ясовується, що Конституція – лише банальна забавка у руках політтехнологів, звідси й нігілістське ставлення і до неї, і до решти законів з боку загалу.
Основним викликом для України досі була її влада – невміла, вайлувата, зарозуміла і далека від потреб тих, на чиї гроші вона існує. Позначена чорними мітками кумівства, корупції, злодійства та обману. Скомпрометована перед світом і в очах власних громадян.
Нова команда продовжить «традиції»?
Ігор Гулик Ілюстрація: news.spilno.tv">news.spilno.tv
Главный вызов
Теперь трудно верить тем, кто в свое время поднимал недовольных лозунгом «Украина без Кучмы». Л.Д.К. давно ушел из президентской должности, но можем ли мы с уверенностью констатировать, что есть Украина без Кучмы? Наоборот, находясь в комфортном тени, экс-президент так или иначе вмешивается в общественно-политическую жизнь: с помощью зятя, в руках которого сосредоточен мощный медиа-арсенал, руками вчерашних подчиненных, которыми кишмя кишит в коридорах, в конце концов, через посредников, - и руками своих преемников - недавних оппонентов.
Проблема Украины заключается аккурат в неизменности системы реализации властных полномочий. Не тех, что четко-нечетко выписаны на бумаге, а тех, которые вполне резонно было бы назвать «обычным правом»: правом сильного быть произвольным, правом руководителя брать все, что заблагорассудится. Вот главный вызов, который, в конечном итоге выливается в невольное признание незабывенного руководителя президентского секретариата Ющенко Веры Ульянченко: «Основным вызовом для Украины является существование самой Украины, существование демократии в Украине».
Иногда складывается впечатление, что все, кому поручено осуществлять украинскую власть, пытаются делать это от противного, словно испытывая на прочность свой народ и слишком незрелую государственность. «Давайте попробуем еще так» - звучит рефреном между строками президентских указов, распоряжений правительства, проектов Верховной Рады. Причем, это не эксперимент ради эксперимента, это банальное желание насолить сопернику, подорвать его авторитет, откусить кусок его электорального поля. Если бы эксперименты ставились для избрания самого правильного пути, - слов нет, было бы трудно, но, по крайней мере, была бы надежда на позитив. Потому что, по большому счету, "для украинцев это средство развития человеческого капитала", - пишет Павел Казарин, и продолжает: "Если госмашина служит для дерибана и проедания, то в топку такую госмашину. Если государство нужно лишь для коллективного «януковича», то, значит, это государство нужно пересобрать. Вот именно этим Украина сейчас и занимается. А благодаря позиции Кремля весь этот процесс приобрел очертания национально-освободительной борьбы".
Со дня на день ждем нового видения будущей Конституции, обещанной уже давненько. Уже даже готовы к его всенародному обсуждению. Прекрасно. Но, скажите-ка, не кажется ли вам, что этот жест будет сделан аккурат накануне старта избирательного парламентского марафона. И почему именно во время политических дебатов и ссор простой гражданин соображать над тем, что написано, если верить Яценюку и К, вероятно с год назад? Если это программа, с которой «Батькивщина» или Порошенко с УДАРом (или с кем там?) решили отправиться в ВР, то зачем наряжать ее в одежды проекта Основного Закона. Вот так выясняется, что Конституция - лишь банальная игрушка в руках политтехнологов, отсюда и нигилистское отношение и к ней, и к остальным законам со стороны общества.
Основным вызовом для Украины до сих пор была ее власть - неумелая, неуклюжая, высокомерная и далекая от потребностей тех, на чьи деньги она существует. Обозначенная черными метками кумовства, коррупции, воровства и обмана. Скомпрометированная перед миром и в глазах собственных граждан.
Новая команда продолжит «традиции»?
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments