Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Влада і вольності

Originally posted by ihorhulyk at Влада і вольності
1
Для команди, яка недавно опанувала владу в Україні, видається, немає більшої внутрішньої проблеми (звісно, попри війну на Сході і перемовини із Заходом), аніж узгоджувати свої дії із чинними законами. Власне, ніхто не пробує переконувати, що вони досконалі, витончені й абсолютно прикладні. Але які вже є… Змінити їх можна, дотримуючись процедури, а не стрімголов ламати все і вся.
Ніхто, до того ж не заперечує, що якою б не була нова влада, її проста присутність на олімпі передбачає зміни. Так вже влаштована людська природа, що ми навіть у найбездарнішому керівництві схильні спочатку вбачати потенції до удосконалення того, що маємо. Інакше навіщо змінювати тих, хто біля керма?
Те, що наразі демонструє Порошенко і його «нова команда», можна трактувати двояко. Зрештою, визнані фахівці з європейських університетів теж не хибують однозначністю. Для них, як, зрештою, в Україні, добре видно явну неготовність учорашніх обіцяльників уповні виконати свої передвиборчі гасла. І це – природно, оскільки кандидат передбачає один статус, а глава держави – значно вищий рівень відповідальності. Це – ще більш природно, бо працюють «нові» в умовах війни, фактично на руїнах держави з усіма її атрибутами – армією, спецслужбами, правоохоронною системою – до чого особливо приклалися Янукович і його кремлівські патрони. Але... «Іде війна. Але це не привід відкладати радикальні зміни. Якщо ми будемо займатися лише війною і не проведемо реформи - Путін виграє. Бо навіть відбивши атаки терористів стара Україна не стане країною українців», - наголошує Юрій Луценко.
З іншого боку, – тепер маємо цілковиту «вольницю», самодіяльність, яку, до слова, засудив свого часу Пилип Орлик. Його «конституція» («Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу») передбачала: «…Задля загального блага вершаться приватні і громадські ради, і навіть самі самодержці, особисто присутні на них і головуючі, не противляться піддати свої рішення розсуду і схваленню своїх міністрів і радників, то чому ж би тоді й серед вільної нації не дотримуватися такого-от благотворного ладу?... Однак дехто з гетьманів Війська Запорозького захоплювали собі необмежену владу, геть потоптавши рівність і звичаї, і свавільно встановлювали отой закон: «Так хочу-так повеліваю».
Ця поквапливість і, я б сказав, правова неохайність, свавілля (принагідно зацитую тут Вольтера, сучасника Орлика: «Свобода полягає у тому, щоб залежати тільки від законів), можуть стати першими підвалинами для майбутнього фіаско «нової команди». Роздратування їхнього ж електорату голослів’ям обіцянок, зрозуміла невдоволеність кадровими «вибриками» тих, хто голосував проти, розгубленість середнього класу (хай мало чисельного, зате здатного до самоорганізації) перед планами шокових економічних реформ, а головне – війна, яка щодень забирає не тільки рештки жалюгідного економічного ресурсу, а – і це головне – людські життя. А ще – дивна лояльність до тих, хто власне уможливив російське вторгнення, живив «ідеями» і коштами сепаратистські рухи. Ці люди надалі безкарно і, я б сказав, з викликом, дефілюють столицею, полагоджують особисті справи, почуваються, як сир у маслі. Тут мова не про люстрацію, - закон про неї вже давно охрестили «піаром», - тут мова про невідворотність, а головне, - про справедливість кримінального переслідування і покарання. А для цього, - зауважмо, - стара прокуратура і суди не надаються...
Я не знаю наразі, чим завершиться дискусія довкола типу виборчої системи, рівно ж як нікому не дано передбачити вислід жовтневих елекцій. Маю лише сказати, що ПОП і його соратники перебувають у ситуації, яка не передбачає іншого виходу, лише здобуття переважної більшості у майбутньому парламенті. Інакше... Інакше почнуть діяти геть інші сили і механізми, і не виключено, що ще до кінця року президент гірко шкодуватиме через свою ідею розігнати стару ВР. Не хочу бути песимістом, однак чомусь мені видається, що справа потягне на імпічмент.
Ігор Гулик. Ілюстрація: blog.i.ua
Власть и вольности
Для команды, которая недавно получила власть в Украине, представляется, нет большей внутренней проблемы (конечно, несмотря войну на Востоке и переговоры с Западом), чем согласовывать свои действия с действующими законами. Собственно, никто не пытается убеждать, что они совершенны, изящны и абсолютно прикладные. Но уже какие есть... Изменить их можно, следуя процедуре, а не сломя голову ломать все и вся.
Никто, к тому же не отрицает, что какой бы ни была новая власть, ее простое присутствие на олимпе предусматривает изменения. Так уж устроена человеческая природа, что мы даже в самом бездарном руководстве склонны сначала видеть потенции к совершенствованию того, что имеем. Иначе зачем менять тех, кто у руля?
То, что сейчас демонстрирует Порошенко и его «новая команда», можно трактовать двояко. Впрочем, признанные специалисты из европейских университетов тоже не страдают однозначностью. Для них, как, впрочем, и в Украине, хорошо видно явную неготовность вчерашних обещальников сполна выполнить свои предвыборные лозунги. И это - естественно, поскольку кандидат предусматривает один статус, а глава государства - значительно более высокий уровень ответственности. Это - еще более естественно, потому что работают «новые» в условиях войны, фактически на руинах государства со всеми его атрибутами - армией, спецслужбами, правоохранительной системой - к чему особенно приложились Янукович и его кремлевские патроны. Но... «Идет война. Но это не повод откладывать радикальные изменения. Если мы будем заниматься только войной и не проведем реформы - Путин выиграет. Ведь даже отбив атаки террористов старая Украина не станет страной украинцев», - отмечает Юрий Луценко.
С другой стороны, - теперь имеем полную «вольницу», самодеятельность, которую, к слову, приговорил своего времени Пылып Орлик. Его конституци» («Договор и Установление прав и вольностей Войска Запорожского и всего свободного народа») предусматривала: «...Для общего блага вершатся частные и общественные советы, и даже сами самодержцы, лично присутствуют на них и председательствующие, не противятся подвергнуть свои решения усмотрению и одобрению своих министров и советников, то почему же тогда и среди свободной нации не придерживаться такого вот благотворного строя?... Однако некоторые гетманы Войска Запорожского захватывали себе неограниченную власть, долой поправ равенство и обычаи, и произвольно устанавливали тот закон: «так хочу-так повелеваю».
Эта поспешность и, я бы сказал, правовая неряшливость, произвол (попутно процитирую здесь Вольтера, современника Орлика: «Свобода состоит в том, чтобы зависеть только от законов), могут стать основой для будущего фиаско «новой команды». Раздражение ее же электората голословными обещаниями, понятное недовольство кадровыми «выходками» тех, кто голосовал против, растерянность среднего класса (пусть малочисленного, зато способного к самоорганизации) перед планами шоковых экономических реформ, а главное - война, каждый день съедающая не только остатки жалкого экономического ресурса, а - и это главное - человеческие жизни. А еще - странная лояльность к тем, кто собственно сделал реальным российское вторжение, питал «идеями» и средствами сепаратистские движения. Эти люди и сейчас безнаказанно и, я бы сказал, с вызовом, дефилируют столицей, решают личные дела, чувствуя себя, как сыр в масле. Здесь речь не о люстрации, - закон о ней уже давно окрестили «пиаром», - здесь речь о неотвратимости, а главное, - о справедливости уголовного преследования и наказания. А для этого, - заметим, - старая прокуратура и суды не представляются адекватными...
Я не знаю пока, чем закончится дискуссия вокруг типа избирательной системы, равно как никому не дано предугадать исход октябрьских элекций. Могу лишь сказать, что ПАП и его соратники находятся в ситуации, которая не предусматривает другого выхода, только создание подавляющего большинства в будущем парламенте. Иначе... Иначе начнут действовать другие силы и механизмы, и не исключено, что еще до конца года президент горько пожалеет из-за своей идеи разогнать старую ВР. Не хочу быть пессимистом, но почему мне кажется, что дело потянет на импичмент.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments