Підсумки 14 серпня. Мітинг за люстрацію, доля кінотеатру, кінець Йолки.

Вперше після революції сходив на мітинг під Верховну раду.
Мітинг був на важливу тему: прийняття закону про люстрацію.

Раду охороняв ланцюжок міліції, який при належному натиску легко було б прорвати. Батальйону "Київ", котрий теж наче охороняв Раду, не було.

Звук забезпечував мінівен "Автомайдану". На ньому стояв квартет запальних дівчат, які дуже добре заводили народ різними кричалками і стуканням у барабани.

Також були помічені залізні діжки для грюкання, непідпалені шини, два намети "пересувного Майдану" зі сплячими поруч з ними людьми. Головним номером музичної програми було, звісно, "ла-ла-ла".

Я пішов після того, як Турчинов у залі оголосив, що закон про люстрацію обов*язково проголосують сьогодні.
І таки проголосували: прийняли у першому читанні.

Між тим, "Кінопалац" скоро знову почне працювати як кінотеатр: незрозумілі пожильці нарешті звідти пішли, приміщення опечатане, йде прибирання.
Неприємно вразили таблички, що лишилися від колишніх мешканців : "Вхід заборонено", "Вхід по перепустках" тощо.

А далі, нижче, прибирали барикади на Інститутській і Йолку на Майдані.

Транспаранти з Йолки і саму Йолку обіцяють передати до музею, але, на мене, це музеїфікувати неможливо.

Ввечері вже нічого не лишилося. Порожня площа.

Так дивно....