Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Майже наша Європа

Originally posted by ihorhulyk at Майже наша Європа
1
Ще кілька літ тому один із французьких дослідницьких інститутів оприлюднив дуже оптимістичні для українців результати опитування серед мешканців різних країн європейського континенту. І з’ясувалося, що Україну бажають бачити серед учасників Унії більше, ніж, скажімо, Росію чи, тим паче, Туреччину. Найголовніше, – такі сентименти живлять молоде покоління, 63 відсотки якого не проти, аби Україна якнайхутчіш долучилася до ЄС, а Брюссель не надто упирався перед цим бажанням.
Однак саме в останньому є найбільше застережень та перепон. І продиктовані вони не стільки ситуацією в самій Україні, яку, далебі, важко назвати стабільною, як поставою найбільших сусідів Києва – Москви та Варшави. З першою зрозуміло, – повноцінне приєднання колишньої, життєво важливої у всі часи і за усіх режимів колонії до ЄУ, поставить жирну крапку на будь-яких псевдоінтеграційних спробах, мінімізує російські впливи на український ринок, спонукає до подальшої мілітаризації західних регіонів Федерації (куди вже далі?!) з метою протидії „агресивному блоку НАТО”.
Але, мабуть, євробюрократам більше залежить не на протидії Москви (її можна загнуздати санкціями «надцятого» рівня), як на польському прикладі принципових позицій у середовищі так званих „новоєвропейців”. Брюссель і Страсбург, хоч і не схильні до пом’якшення стосунків з Росією, та все ж намагаються досі, навіть після трагедії з Боїнгом-777, вибудовувати стосунки з Кремлем з урахуванням меркантильних інтересів. І вперта Варшава, – з яких би мотивів вона не робила цього, – з її принциповістю щодо російських питань, часто стає на заваді, як видається єврочиновникам, „конструктивного діалогу”. Пригадаймо бодай рішення Польщі надати свої терени для дислокації американських протиракет. Дискусія з цього делікатного питання, на наш погляд, була дуже показовою, і дала знати Варшаві, що їй варто замислитися не лише над реакцією „ерефії”, але й над фактом присутності в європейській верхівці поодиноких носіїв відверто антиамериканських настроїв. Обережний євробюргер чи пересічний єврорантьє побоюється Росії, але його застереження перед вашингтонською експансією також цілком серйозні.
А якщо Україна повноцінно долучиться до ЄУ, то не варто довго гадати, що вона тільки зміцнить позиції табору новобранців. І йдеться не тільки про чергові проблеми на східному кордоні, який має цілком реальні перспективи перетворитися на нову „залізну завісу”, йдеться ще й про ментальні особливості мешканців колишнього соціалістичного табору, які, на відміну від „староєвропейців”, не заплющуватимуть очей на свавілля колишньої метрополії. Інша річ, що, на мою думку, з Україною Європа набуде природніх рис довершеної системи – з огляду на ринки, цінності і перспективи майбутньої конкуренції і з Америкою, і, як це нині не виглядає парадоксальним, з Азією. Останній чинник дуже важливий, оскільки Україна – велика християнська держава, і всі європейські застереження щодо цивілізаційних пріоритетів, які, почасти, позначилися і на конституції ЄС, матимуть цілком легітимне вирішення.
Тепер, як на мене, Європі залишається одне – розвивати внутрішнє розуміння своїх громадян у потребі завершення споруди власного дому. І ще, але це стосується, радше, політиків, наділених можливостями артикуляції тих чи інших суспільних думок, – „не формулювати речей, котрі вбивають надію”. Це формулювання Андруховича з його відомого виступу під час вручення Ляйпцизької книжкової премії «До європейського порозуміння». Тоді письменника вразили слова Комісара Європейського Союзу з питань розширения Ґюнтера Фергойґена про те, що через 20 років усі європейські країни стануть членами Євросоюзу – за винятком країн-спадкоємниць СРСР, які сьогодні ще не в ЄС.
Хоча, з усього зрозуміло, що навіть сформулювані деякими скептиками речі, не вбивають надії, а, навпаки, – лише зміцнюють її.
Ігор Гулик. Ілюстрація: m.day.kiev.ua
Почти наша Европа
Еще несколько лет назад один из французских исследовательских институтов обнародовал очень оптимистичные для украинцев результаты опроса жителей разных стран европейского континента. И выяснилось, что Украину желают видеть среди участников Унии больше, чем, скажем, Россию или, тем более, Турцию. Самое главное - этот сантимент присущ молодому поколению, 63 процента которого не против, чтобы Украина очень быстро влилась в ЕС, а Брюссель не слишком упорствовал в этом.
Однако именно последнее является предметом оговорок и пересудов. И продиктованы они не столько ситуацией в самой Украине, которую, пожалуй, трудно назвать стабильной, как позицией крупнейших соседей Киева - Москвы и Варшавы. С первой понятно, - полноценное присоединение бывшей, жизненно важной во все времена и при всех режимах колонии к ЕС, поставит жирную точку на любых псевдоинтеграционных попытках, минимизирует российское влияние на украинский рынок, усилит дальнейшую милитаризацию (дальше, кажется, некуда) западных регионов Федерации в целях противодействия "агрессивному блоку НАТО".
Но, пожалуй, евробюрократам больше зависит не на противодействии Москве (ее можно обуздать санкциями «надцатого» уровня), как на польском примере принципиальных позиций в среде так называемых "новоевропейцев". Брюссель и Страсбург, хотя и не склонны к смягчению позиции по России, но все же пытаются еще, даже после трагедии с Боингом-777, выстраивать отношения с Кремлем с учетом меркантильных интересов. И упрямая Варшава, - по каким бы мотивам она не делала этого, - с ее принципиальностью в российским вопросе, часто мешает, как представляется еврочиновникам, "конструктивному диалогу". Вспомним хотя бы решение Польши предоставить свою территорию для дислокации американских противоракет. Дискуссия по этому деликатному вопросу, на наш взгляд, была очень показательной, и дала понять Варшаве, что ей стоит задуматься не только над реакцией "эрэфии", но и над фактом присутствия в европейской верхушке носителей откровенно антиамериканских настроений. Осторожный евробюргер или простой еврорантье опасаются России, но их предостережения перед вашингтонской экспансией также вполне серьезны.
А если Украина полноценно присоединится к ЕС, то не стоит долго размышлять, - она только укрепит позиции лагеря новобранцев. И речь идет не только об очередных проблемах на восточной границе, которая имеет вполне реальные перспективы превратиться в новый "железный занавес". Учтем еще и ментальные особенности жителей бывшего социалистического лагеря, которые, в отличие от "староевропейцев", не будут закрывать глаза на произвол бывшей метрополии. Другое дело, что, по моему, с Украиной Европа приобретет естественные очертания совершенной системы - учитывая рынки, ценности и перспективы будущей конкуренции и с Америкой, и, как это сейчас не выглядит парадоксальным, с Азией. Последний фактор очень важен, поскольку Украина - великое христианское государство, и все европейские предостережения относительно цивилизационных приоритетов, которые, отчасти, сказались и на конституции ЕС, будут иметь вполне легитимное решение.
Теперь, по-моему, Европе остается одно - развивать внутреннее понимание своих граждан в необходимости завершения собственного дома. И еще, но это касается, скорее, политиков, наделенных возможностями артикуляции тех или иных общественных мнений, - «не формулировать вещей, которые убивают надежду". Это Андрухович, его известное выступления на вручении Ляйпцизькой книжной премии «К европейскому взаимопониманию». Писателя явно зацепили слова тогдашнего Комиссара ЕС по вопросам розширения Гюнтера Ферхойгена о том, что через 20 лет все европейские страны станут членами Евросоюза - за исключением стран-бывших членов СССР.
Хотя, всем понятно, что прогнозы, пусть даже сформулированные высокопоставленными скептиками, кстати, не убивают надежду, а, наоборот, - только укрепляют ее.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments