Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Геймери

Originally posted by ihorhulyk at Геймери
1
Учора ЄС нарешті спромігся запровадити проти путінського режиму і його економічних підвалин санкції «третього рівня». Справа, без сумніву, добра, навіть з огляду на кардинальну зміну постави щодо «друга Вови» німецької канцлерихи фрау Меркель. Однак тривалі розмови про «рівні» обмежень чомусь, як на мене, схожі на комп’ютерну гру. З тією лише різницею, що українці, - а саме ті з них, хто воює на Сході чи змушений переховуватися від обстрілів терористичними «Градами» у підвалах Донецька або Луганська, - на жаль, не можуть собі «докупити життів»...
Мене завжди непокоїв прагматизм європейців, - ні, не тому, що ця риса свідчить про певний цинізм у ставленні до реалій. Надто багато вже поставлено на кін в Україні (зрештою, в Україні тільки зараз, а до того була Грузія, та й, зрештою, Балкани), аби дозволити собі рафіновано-меркантильні критерії у стосунках з, по суті, новим фюрером, з майже неадекватом і його найближчим оточенням. Я можу зрозуміти політиків, - що у Берліні, що у Страсбурзі, що в Римі, - всі вони дбають про електоральні пасовиська. І, звісно, коли отари виборців замерзатимуть узимку від «недалекоглядної» позиції їхніх урядів (що ототожнена іноді із непристойною позою перед Кремлем), то декому із діячів доведеться розпрощатися із насидженими фотелями. Але, здається, ця логічна пастка вирішується дуже простим робом: варто запитати пересічного німецького бюргера чи швейцарського банкіра про його бачення дилеми – комфорт чи Третя світова, і, мабуть, відповідь була б однозначною. Росія ж обирає другий варіант, судячи хоча б з реакції на рішення Гаазького третейського суду у справі ЮКОСа.
Геймерський підхід до українсько-російського конфлікту демонструє й Америка. Хоча кого-кого, а Вашингтон навряд чи можна запідозрити в особливих сантиментах до нинішнього господаря кремлівських палат. США все ж менш залежні від російських енергоносіїв. Однак прагматика згаданого штибу притаманна і американцям. Оце тільки вчора світ дізнався про черговий рівень, який вимушено продемонстрували за океаном. Маю на увазі звинувачення з уст Обами у тому, що Росія нехтує угодою Горбачова-Рейгана 1987 року про відмову від ракет середньої і малої дальності. У Білому домі, виявляється, знали, що Москва випробовує новий тип ракет уже понад п’ять років, але мовчали аж донині.
Ви скажете: політика... Звісно, воно так і є. Але, погодьтеся, вести мову про високу політику (з принципами, цінностями та іншими аксесуарами) можна між цивілізованими країнами, а не з, перепрошую, мавпами з гранатами. Такі забави справді схожі на мережеві поєдинки геймерів, однак, знову ж таки, результат тут обліковується не втраченими бонусами чи «рівнями», а реальними втратами людських життів. Я не проти того, аби на Сході України завтра ж все вщухло, але, по-моєму, учора містер Керрі таки перегнув палицю, заявивши про готовність українців до «серйозного та змістовного діалогу з підтримуваними Росією сепаратистами за міжнародною участю». Чи всі українці справді готові до розмов із садистами, чи тільки Клімкін та Порошенко? Цього державний секретар США не уточнив. Як і того, якою лексикою спілкуватися, до прикладу, зі Стрєлковим-Гіркіним: мовою Гааги (враховуючи його участь у боснійській різанині) чи мовою дипломатичних реверансів?
Кажуть, що опоненти, - особливо непримиренні, - з часом схильні набувати рис одне одного. Вивчивши супротивника, його слабину і його переваги, вони іноді уподібнюються до нього, пробують мислити його категоріями, аби передбачити черговий підступ. Боюся, що у нашому випадку це є найнебезпечнішим. Стрєлок та його покровителі давно займаються реконструкціями, ба більше, - вони вже багато літ втілюють ці невинні забави у реальність. Тому геймерство з його «рівнями» і можливостями «відіграти» все навспак у стосунках з головорізами може завершитися дуже сумним фіналом. І справжнім, не віртуальним.
Ігор Гулик. Ілюстрація: sunhome.ru
Геймеры
Вчера ЕС наконец-то смог ввести против путинского режима и его экономических основ санкции «третьего уровня». Дело, несомненно, стоящее, даже учитывая кардинальное изменение позиции по отношению к «другу Вове» немецкой канцлерши фрау Меркель. Однако длительные разговоры о «уровнях» ограничений почему-то мне кажутся похожими на компьютерную игру. С той лишь разницей, что украинцы, - а именно те из них, кто воюет на Востоке или вынужден скрываться от обстрелов террористическими «Градами» в подвалах Донецка или Луганска, - к сожалению, не могут себе «прикупить жизней»...
Меня всегда беспокоил прагматизм европейцев, - нет, не потому, что эта черта свидетельствует об определенном цинизме в отношении к реалиям. Слишком много уже поставлено на кон в Украине (в конце концов, в Украине только сейчас, а до того была Грузия, и, впрочем, Балканы), чтобы позволить себе рафинированно-меркантильные критерии в отношениях с, по сути, новым фюрером, с почти неадекватом и его ближайшим окружением. Я могу понять политиков, - что в Берлине, что в Страсбурге, что в Риме, - все они заботятся об электоральных пастбищах. И, конечно, когда стада избирателей станут замерзать зимой от «недальновидной» позиции своих правительств (иногда тождественной с неприличной позой перед Кремлем), то некоторым из деятелей придется распрощаться с насиженными креслами. Но, кажется, эта логическая ловушка решается очень простым способом: стоит спросить простого немецкого бюргера или швейцарского банкира о его видении дилеммы - комфорт или Третья мировая, и, пожалуй, ответ был бы однозначным. Россия же выбирает второй вариант, судя, хотя бы, по реакции на решение Гаагского третейского суда по делу ЮКОСа.
Геймерский подход к украинско-российскому конфликту демонстрирует и Америка. Хотя кого-кого, а Вашингтон вряд ли можно заподозрить в особых сантиментах к нынешнему хозяину кремлевских палат. США все же менее зависимы от российских энергоносителей. Однако прагматика упомянутого рода присуща и американцам. Вот только вчера мир узнал об очередном уровне, вынужденно продемонстрированном за океаном. Имею в виду обвинения из уст Обамы в том, что Россия пренебрегает соглашением Горбачева-Рейгана 1987 года об отказе от ракет средней и малой дальности. В Белом доме, оказывается, знали, что Москва испытывает новый тип ракет уже более пяти лет, но молчали до сего дня.
Вы скажете: политика... Конечно, так оно и есть. Но, согласитесь, говорить о высокой политике (с принципами, ценностями и другими аксессуарами) можно между цивилизованными странами, а не с, извините, обезьянами с гранатами. Такие забавы действительно похожи на сетевые поединки геймеров, однако, опять же, результат здесь учитывается не утраченными бонусами или «уровнями», а реальными потерями человеческих жизней. Я не против того, чтобы на Востоке Украины завтра все утихло, но, по-моему, вчера мистер Керри все же перегнул палку, заявив о готовности украинцев к «серьезному и содержательному диалогу с поддерживаемыми Россией сепаратистами с международным участием». Все ли украинцы действительно готовы к разговорам с садистами, или только Климкин и Порошенко? Этого государственный секретарь США не уточнил. А также того, какой лексикой общаться, к примеру, со Стрелковым-Гиркиним: на языке Гааги (учитывая его участие в боснийской резне) или на языке дипломатических реверансов?
Говорят, что оппоненты, - особенно непримиримые, - со временем склонны приобретать черты друг друга. Изучив противника, его слабину и его преимущества, они иногда уподобляются ему, пытаются мыслить его категориями, чтобы предсказать очередной подвох. Боюсь, что в нашем случае это опасно. Стрелок и его покровители давно занимаются реконструкциями, более того, - они уже много лет воплощают эти невинные забавы в реальность. Поэтому геймерство с его «уровнями» и возможностями «отыграть» все вспять в отношениях с головорезами может завершиться очень печальным финалом. Настоящим, не виртуальным.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments