Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Специфічна демократія

Originally posted by ihorhulyk at Специфічна демократія
1

Свого часу Артур Шопенгауер зі сумом констатував, що „проповідувати мораль легко, обгрунтувати її важко”. Той же випадок і з демократією, особливо, коли йдеться про країни, які бажають створити видимість належності до табору вільних країн. Тут вважають за потрібне пояснювати певну корекцію демократичних основ „особливостями національного темпераменту”, „вродженими плямами комунізму”, „вимогами моменту” тощо.
Ми мали вже прецедент Росії, з її „керованою”, „суверенною” демократією, причому речниками та адептами таких новоутворів були персони не тільки із одіозного оточення Владіміра Путіна. Як не дивно, останнім часом, мабуть, у зв’язку із дріжджевим зростанням рейтингу президента, здобреному Кісєльовим та К, до табору „інтерпретаторів” поняття демократії приєдналася значна частина тих, хто ще зовсім недавно виходив із протестами на так звані „марші незгодних”. І це, погодьтеся, сумно... Валєрія Новодворская взагалі малює катастрофічну картину з таким розвитком "демократії по-російськи": "Ми розуміємо, що далі наш асортимент правлячих хунт, диктатур та автократій складатиметься із злодюг (які миліші за кровопивців) і тих же кровопивців". Цю ж "специфіку", точніше, - нікчемність обивателя перед всесиллям влади, зауважив навіть Дугін, якого уважають духовним наставником Путіна, хоч без огляду на такий статус обраного, звільнили з Московського університету: «Влада і є влада, в Росії вона головує над законом. Оскільки я загалом проти цього не заперечую, то не заперечую навіть у цьому конкретному випадку, коли свавілля зачіпає мене особисто... Що ж, це Росія, і владна вертикаль – це те, що я приймаю і підтримую. Включаючи випадки, коли це виглядає, як би сказати м'якше – не дуже".
Щодо України, то перші спроби окреслити демократію як цілком суверенний, некосмополітичний чи глобальний продукт «національного виробника» сягають часів Президента Леоніда Кучми. Саме він пояснював спроби зміцнення виконавчої вертикалі влади, утиски свободи слова, а також інші метаморфози, зокрема не надто коректний у розумінні права референдум’2000, потребою моменту, ментальністю українців, та врешті-решт тим, що шлях до „справжнього народовладдя” ховається далеко за видноколом.
Якщо наступника Л.Д.К. Ющенка усі вважали рафінованим демократом, то, вочевидь, така характеристика давалася або авансом, або містила у собі значну частку умовності. Віктор Андрійович та його Секретаріат легко списували непорозуміння між парламентом та урядом (досить часто поза межами правового поля) на.... демократію. Мовляв, кожен ладен діяти і думати, як заманеться. У висліді саме „демократ” Ющенко остаточно дискредитував демократію як таку в очах пересічного громадянина, вкрай дезорієнтованого непевністю ситуації в країні. Але нових епітетів, до честі колишнього гаранта Конституції, поняття народовладдя не набуло...
Вочевидь, і Віктор Янукович був не проти побавитися в улюблену його попередниками „гру в бісер”. Його філіппіки про „умовність” (!?) свободи слова, і взагалі про те, що „в нас створилась якась специфічна демократія”, до болю скидалися на риторику Путіна. Якщо хтось хотів тоді на конкретиці довести те, що Київ цілком і повністю обрав російську модель, то таких заяв цілком достатньо.
...Демократія Януковича стала аж надто специфічною після побиття студентів на Майдані, а піком правничої складової цього дивного покручу «народовладдя» стали диктаторські закони 16 січня.
Саме тоді, у гарячі дні революції, українці засвоїли ще один, як на мене, непересічний урок. Насправді ідея „специфічності демократії” виникає тоді, коли владна верхівка не може дати собі ради із високими стандартами такої моделі управління або ж коли інстинктивно діє за звичними лекалами, обираючи легший шлях. Але демократія, погодьтеся, у тому не винна...
Ігор Гулик. Ілюстрація: perevodika.ru
Специфическая демократия
В свое время Артур Шопенгауэр с грустью констатировал, что "проповедовать мораль легко, обосновать ее трудно". Тот же случай и с демократией, особенно, когда речь идет о странах, правительства которых желают создать видимость приверженности к лагерю свободных стран. Там считают нужным объяснять определенную коррекцию демократических основ "особенностями национального характера", "врожденными пятнами коммунизма", "требованиями момента" и т.п.
Мы уже имели прецедент России, с ее "управляемой", "суверенной" демократией, причем спикерами и адептами таких образчиков "новояза" были персоны не только из одиозного окружения Владимира Путина. Как ни странно, в последнее время, видимо, в связи с дрожжевым ростом рейтинга президента, сдобренным Киселевым и К, к лагерю "интерпретаторов" понятия демократии присоединилась значительная часть тех, кто еще совсем недавно выходил с протестами на так называемые "марши несогласных". И это, согласитесь, грустно... Валерия Новодворская вообще рисует катастрофическую картину с таким развитием "демократии по-русски": "Мы понимаем, что дальше наш ассортимент правящих хунт, диктатур и автократий будет состоять из ворюг (которые милей, чем кровопийцы) и этих самых кровопийц". Эту же "специфику", точнее, - ничтожность обывателя перед всесилием власти, заметил даже Дугин, а его считают духовным гуру Путина, хотя, без оглядки на такой статус избранного, уволили из Московского университета: «Власть и есть власть, в России она главенствует над законом. Поскольку я вообще этого не отрицаю, то не имею ничего против даже в этом конкретном случае, когда произвол касается меня лично... Что ж, это Россия, и властная вертикаль – это то, что я принимаю и поддерживаю. Включая случаи, когда это выглядит, как бы сказать мягче – не очень".
Относительно Украины, то первые попытки очертить демократию как вполне суверенный, некосмополитичный или глобальный продукт «национального производителя» достигают времен президента Леонида Кучмы. Именно он объяснял попытки укрепления исполнительной вертикали власти, ущемление свободы слова, а также другие метаморфозы, в частности, не слишком корректный с точки зрения права референдум'2000, потребностью момента, ментальностью украинцев, в конце концов, тем, что путь к "настоящему народовластию" заканчивается далеко за горизонтом.
Если преемника Л.Д.К. Ющенко все считали рафинированным демократом, то, очевидно, такая характеристика давалась или авансом, или содержала в себе значительную долю условности. Виктор Андреевич и его Секретариат легко списывали раздоры между парламентом и правительством (довольно часто вне правового поля) на.... демократию. Мол, каждый вправе действовать и думать, как ему заблагорассудится. Как результат - именно "демократ" Ющенко окончательно дискредитировал демократию как таковую в глазах простогогражданина, крайне дезориентированного, мягко говоря, странной ситуацией в стране. Но новых эпитетов, к чести бывшего гаранта Конституции, понятие народовластия не получило...
Очевидно, и Виктор Янукович был не прочь поиграть в любимую его предшественниками "игру в бисер". Его филиппики об "условности" (!?) свободы слова, и вообще о том, что "у нас создалась какая-то специфическая демократия", до боли напоминали риторику Путина. Если кто-то хотел тогда на конкретике доказать, что Киев целиком и полностью выбрал российскую модель, то таких заявлений было больше чем достаточно.
...Демократия Януковича стала слишком специфической после избиения студентов на Майдане, а пиком юридической составляющей этого удивительного мутанта «народовластия» были диктаторские законы 16 января.
Именно тогда, в горячие дни революции, украинцы усвоили еще один, на мой взгляд, незаурядный урок. На самом деле идея "специфичности демократии" возникает тогда, когда властная верхушка не может справиться с высокими стандартами такой модели управления, или когда инстинктивно действует по привычным лекалам, выбирая легкий путь. Но демократия, согласитесь, в этом не виновата...
Игорь Гулик
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments