Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Старі лекала

Originally posted by ihorhulyk at Старі лекала
1
Ілюстрація: photo.i.ua

Якщо досі хтось у Києві дуже остерігався проартикулювати вголос слово «війна», коли йдеться про міждержавні стосунки України та РФ, то тепер вони мали б втямити усю лицемірність минулої риторики. Маю на увазі не численні свідчення про участь громадян сусідньої держави у терористичних актах на Сході, про підготовку планів діяльності бойовиків ДНР-ЛНР-«Новоросії» у ГРУ та ФСБ, і навіть не про майже безперервний потік геббельсівської пропаганди, який ллється з ефіру офіційних рупорів Кремля.
Йдеться про гуманітарний вимір цих відносин, а саме про рішення Слєдствєнного комітєта РФ допитати усіх українців, які перебувають на території Росії. Офіційно це пояснюють розслідуванням кримінальної справи "про застосування заборонених засобів і методів ведення війни, вбивстві при обтяжуючих обставинах" в Україні. Громадян України запитують про діяльність Ігоря Коломойського і Арсена Авакова, про те, де розташовані військові частини, а також цікавляться їхньою особистою думкою про уряд України. Наразі слідчі органи "поговорили" вже з чотирма тисячами людей.
Практика, здається, абсолютно несумісна з визнаними світом підходами, однак для Росії – це лише бита колія з досвіду сталінських часів. Ще одне підтвердження тези, яка упродовж багатьох років активно насаджувалася ідеологами Московії, зокрема активістами так званого «Ізборского клуба», про видатні менеджерські якості «вождя всіх часів і народів».
Першою історичною алюзією, яка спадає на думку, є поводження сталінської опричнини із німцями, які мешкали на теренах СРСР. За два місяці після вибуху совєтсько-німецької війни, у серпні 1941 року, було ліквідовано автономну республіку німців Поволжя. Як свідчить навіть російська «Вікіпедія», тоді було депортовано півмільйона представників народу, який лише етнічно можна було пов’язати із реальним військовим супротивником. Всього ж за час конфлікту на Алтай, Казахстан, Сибір, у Комі вивезли щонайменше мільйон радянських німців.
Така ж доля спіткала болгар, угорців, фінів, лише через те, що уряди їхніх країн виявилися союзниками нацистської Німеччини. А про трагедію кримських татар, звинувачених у співпраці з окупантом, гадаю, український читач знає достеменно.
Зрештою, історія має здатність до повторень, як це не сумно визнавати. Кримці вдруге за століття потрапили у пастку чужих уявлень про світ і народи, які його населяють, стали жертвами адептів кривавих практик минулого. Як, утім, і українці.
Тотальне допитування наших земляків Слєдствєнним комітєтом, наголошую, беззаперечно свідчить про визнання Кремлем війни проти України. Кожен із них – заробітчанин, «вахтовик» на газо- нафтових промислах, які живлять газпромівського монстра і московський мілітаризм, науковець, гуманітарій, - тепер розглядається як неблагонадійний з точки зору походження. Я не здивуюся, коли певних «особливо небезпечних» ізолюватимуть в спеціальних таборах, аби убезпечити російське суспільство від потенційних терористів.
А що самі росіяни. А поки що – нічого. За поодинокими випадками, можемо застосувати тут формулу, окреслену тамтешнім публіцистом Алєксєєм Цвєтковим: «Сталін – це показник патологічної відсутності «суспільства», окремого від держави, тобто людей, які розуміють суспільні та державні інтереси як різні, а іноді й протилежні речі».
…І кілька слів про Україну. Точніше, про тих, хто безугавно волає про утиски тут росіян. Ви можете собі уявити ситуацію, коли СБУ чи інша силова структура ризикнула б ухвалити рішення про початок всеукраїнського допиту російськомовних на предмет лояльності до держави? Як на мене, це – із царини несмакової фантастики. Попри всі трагедії і втрати у безглуздому протистоянні на Донбасі, попри цілком зрозуміле бажання помсти як першу людську рефлексію на несправедливість і образу, нам ще не відібрало розум, аби влаштовувати схожі безумства. І саме на цьому тримається моя віра у те, що Росія приречена на крах. І він визріває саме в Україні.
Ігор Гулик
Старые лекала
Если до сих пор кто-то в Киеве очень остерегался проартикулировать вслух слово «война», когда речь идет о межгосударственных отношениях Украины и РФ, то теперь они должны понять все лицемерие вчерашней риторики. Имею в виду не многочисленные свидетельства об участии граждан соседнего государства в террористических актах на Востоке, о подготовке планов деятельности боевиков ДНР-ЛНР-«Новороссии» в ГРУ и ФСБ, и даже не о почти непрерывном потоке геббельсовской пропаганды, который льется из эфира официальных рупоров Кремля.
Речь идет о гуманитарном измерении этих отношений, а именно о решении Следственного комитета РФ допросить всех украинцев, находящихся на территории России. Официально это объясняют расследованием уголовного дела "о применении запрещенных средств и методов ведения войны, убийстве при отягчающих обстоятельствах" в Украине. Граждан Украины спрашивают о деятельности Игоря Коломойского и Арсена Авакова, о том, где расположены военные части, а также интересуются их мнением о правительстве Украины. Пока следственные органы "поговорили" уже с четырьмя тысячами людей.
Практика, кажется, совершенно несовместима с признанными миром подходами, однако для России - это только битый путь из опыта сталинских времен. Еще одно подтверждение тезиса, который на протяжении многих лет активно насаждался идеологами Московии, в частности активистами так называемого «Изборского клуба», о выдающихся менеджерских качествах «вождя всех времен и народов».
Первой исторической иллюстрацией, которая приходит в голову, является поведение сталинской опричнины с немцами, которые жили на территории СССР. За два месяца после начала советско-немецкой войны, в августе 1941 года, было ликвидировано автономную республику немцев Поволжья. Как свидетельствует даже российская «Википедия», тогда было депортировано полмиллиона представителей народа, который только этнически можно было связывать с реальным военным противником. Всего же за время конфликта на Алтай, в Казахстан, Сибирь, Коми вывезли минимум миллион советских немцев.
Такая же судьба постигла болгар, венгров, финнов, только потому, что правительства их стран оказались союзниками нацистской Германии. А о трагедии крымских татар, обвиненных в сотрудничестве с оккупантом, думаю, украинский читатель знает точно.
Что ж, история склонна к повторениям, как это ни печально признавать. Крымчане второй раз за столетие попали в ловушку чужих представлений о мире и народах, его населяющих, стали жертвами адептов кровавых практик прошлого. Как, впрочем, и украинцы.
Тотальный допрос наших земляков Следственним комитетом, подчеркиваю, безусловно свидетельствует о признании Кремлем войны против Украины. Каждый из них - работник, «вахтовик» на газо- нефтяных промыслах, которые обогащают газпромовского монстра и московский милитаризм, ученый, гуманитарий, - теперь рассматривается как неблагонадежный с точки зрения происхождения. Я не удивлюсь, если определенных «особо опасных» будут изолировать в специальных лагерях, чтобы обезопасить общество от потенциальных террористов.
А что сами россияне? А пока - ничего. За редким исключением, можем применить здесь формулу, очерченную тамошним публицистом Алексеем Цветковым: «Сталин - это показатель патологического отсутствия «общества», отдельного от государства, то есть людей, которые понимают общественные и государственные интересы как разные, а иногда и противоположные вещи».
...И несколько слов об Украине. Точнее, о тех, кто беспрерывно взывает о притеснениях здесь русских. Вы можете себе представить ситуацию, когда СБУ или другая силовая структура рискнула бы принять решение о начале всеукраинского допроса русскоязычных на предмет лояльности к государству? Как по мне, это - из области бесвкусной фантастики. Несмотря на все трагедии и потери в бессмысленном противостоянии на Донбассе, несмотря на вполне понятное желание мести как первую человеческую рефлексию на несправедливость и обиду, нам еще не отняло ум, чтобы устраивать похожие кошмары. И именно на этом держится моя вера в то, что Россия обречена на крах. И он вызревает именно в Украине.
Игорь Гулик
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments