Віче після революції, або Як виглядає Майдан зараз.
Віче після революції,
або
Як виглядає Майдан зараз
У неділю, 1 червня, вирішив я сходити на віче. Обіцяли Кличка розіп*яти, ну й узагалі я на віча після 19 січня, здається, не ходив.
Що сказати? Вперше за кілька місяців побачив основну сцену працюючою. Людей було надивовижу багато як для післяреволюційного часу - тисячі 3, може й більше.
На сцені хазяйнували казаки та те, що зараз називається Самообороною. Кличко був. Хоча краще б ні: засвистувати і затюкувати його почали з перших же слів. Треба віддати йому належне: навчився не знічуватись після першого ж "бу" з натовпу. Промову він зміг закінчити більш-менш гладко. Насамкінець із нього взяли обіцянку прийти на Майдан і скласти присягу за козацьким звичаєм. Останнє мені смішно з двох причин: по-перше, я хотів би побачити, як його битимуть по спині та мазатимуть йому голову багном, а, по-друге, у нас уже був один політик, який присягав за козацьким чином, і звали його Віктор Андрійович Ющенко.
(цікавий персонаж - у вишиванці, хакі і з кримським прапором)
А загалом, сходив недарма: познайомився з розкішним котом-мітингувальником,
перестрів старого приятеля - героя кримського полону, кінематографіста Славка Пілунського, котрий як ні в чому не бувало займався своєю фільмувальною роботою.
Над Майданом - там, де колись був екран - тепер щось на кшталт спостережного пункту.
Графіті з цитатою з "Пливе кача".
Народ продовжує письмово вправлятися в виявах дотепності і роздратування.
Частина майданівців зайнялася торгівлею революційними сувенірами: ці чашки продавав хлопчина з оселедцем і в хакі.
Барикади на Грушевського дійсно прибрали, однак лишилися символи спомину.
Пам*ятний знак Михайлові Жизневському.
До речі, місяць тому, 7 травня, випадково став свідком, як сюди приїздив Шушкевич - колишній голова Беларусі, усунутий від влади Лукашенком.
Звісно, що, коли тут стояли ще барикади, можна було побачити деякі цікаві речі.
За колонадою стадіону досі припаркований автобус, перетворений на штаб однієї з сотень.
Але, загалом, ця частина міста нарешті повернулася до нормального життя.
Ця світлина теж зроблена місяць тому. Можна назвати "прощання з барикадами".
або
Як виглядає Майдан зараз
У неділю, 1 червня, вирішив я сходити на віче. Обіцяли Кличка розіп*яти, ну й узагалі я на віча після 19 січня, здається, не ходив.
Що сказати? Вперше за кілька місяців побачив основну сцену працюючою. Людей було надивовижу багато як для післяреволюційного часу - тисячі 3, може й більше.
На сцені хазяйнували казаки та те, що зараз називається Самообороною. Кличко був. Хоча краще б ні: засвистувати і затюкувати його почали з перших же слів. Треба віддати йому належне: навчився не знічуватись після першого ж "бу" з натовпу. Промову він зміг закінчити більш-менш гладко. Насамкінець із нього взяли обіцянку прийти на Майдан і скласти присягу за козацьким звичаєм. Останнє мені смішно з двох причин: по-перше, я хотів би побачити, як його битимуть по спині та мазатимуть йому голову багном, а, по-друге, у нас уже був один політик, який присягав за козацьким чином, і звали його Віктор Андрійович Ющенко.
(цікавий персонаж - у вишиванці, хакі і з кримським прапором)
А загалом, сходив недарма: познайомився з розкішним котом-мітингувальником,
перестрів старого приятеля - героя кримського полону, кінематографіста Славка Пілунського, котрий як ні в чому не бувало займався своєю фільмувальною роботою.
Над Майданом - там, де колись був екран - тепер щось на кшталт спостережного пункту.
Графіті з цитатою з "Пливе кача".
Народ продовжує письмово вправлятися в виявах дотепності і роздратування.
Частина майданівців зайнялася торгівлею революційними сувенірами: ці чашки продавав хлопчина з оселедцем і в хакі.
Барикади на Грушевського дійсно прибрали, однак лишилися символи спомину.
Пам*ятний знак Михайлові Жизневському.
До речі, місяць тому, 7 травня, випадково став свідком, як сюди приїздив Шушкевич - колишній голова Беларусі, усунутий від влади Лукашенком.
Звісно, що, коли тут стояли ще барикади, можна було побачити деякі цікаві речі.
За колонадою стадіону досі припаркований автобус, перетворений на штаб однієї з сотень.
Але, загалом, ця частина міста нарешті повернулася до нормального життя.
Ця світлина теж зроблена місяць тому. Можна назвати "прощання з барикадами".