Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Тихі вибори

Originally posted by ihorhulyk at Тихі вибори
1
Ілюстрація: ura.ru

Якщо тверезо здати собі звіт, що робила країна після листопадового зриву і активної фази Майдану, можна дійти невтішного висновку про те, що вона, воюючи, сварячись, мирячись, там і залишилася. Без Януковича, його «сім’ї», його лакуз і тихих ненависників. Себто, – країна працювала у звичному режимі, час од часу делегуючи представників на головну площу столиці, аби там не припинялося дивне вже тепер дійство під назвою „українська революція”. Те, що це направду була революція, не підлягає сумніву, хоча б тому, що вона дала нам „повелителями таких людей, яких ми не бажали б мати за лакеїв” (П’єр Буаст). Зауважте, навіть не заангажований погляд на осіб, які, мов у калейдоскопі, миготять на вітчизняному політичному подіумі, дає підстави для невтішного висновку про те, що для пересічного українця, навіть за його скромних вимог до влади, є більш ніж скромний асортимент для вибору.
Узявшись за наперед невдячну справу порятунку того, що слід було рятувати ще позавчора, еліти зосередилися на дочасних президентських виборах. Кажучи про „порятунок”, я маю на увазі всі табори владної війни, оскільки, за великим рахунком, переформатування ситуації важить для всіх, - і для правлячої де-факто «Батьківщини», і для її випадкових союзників, а тим паче –для фаворита перегонів. Більше того, попри залучення неймовірної кількості фахівців з усіх усюд, попри розгортання політістерик, які у майбутньому можуть стати стрижнями ідеологічних складових для формування коаліції, учасники дійства, звично для України, все ж сподіваються і на участь фатуму, на чарівну випадковість, на паранормальну корекцію ситуації. Як влучно висловлюються росіяни, сподіваються „на авось”.
Оце „авось” особливо важить для вчорашньої бранки Януковича, а нині, по суті, залаштунковому президенті, прем’єрі та спікері в одному бокалі. „Авоська” Тимошенко переповнена такими продуктами життєдіяльності партії, з якими у порядному товаристві її б не пустили навіть на поріг. Однак не слід забувати, що саме випадкові усмішки фортуни вже не раз допомагали „біло-сердешним” втриматися на поверхні процесу. Останній з них відгонить запахом людської крові: кримський сором, млява АТО, неоднозначні висновки після подій в Одесі увійдуть у майбутні підручники з політології як зразки небаченого досі цинізму, коли йдеться про жадобу влади і методи її здобуття. Дещо згасла істерика довкола «замаху на лідерку» аж ніяк не свідчить про відмову ЮВТ „поюзати” екстремальний випадок ше раз – а раптом вийде! Тоді зблідла рейнджер з’явиться на сцені, оповідаючи байку про жахливий атестат, спланований режимом, але вчасно нейтралізований фаховими німецькими медиками.
У Конфуція є доволі контраверсійна фраза, якою можна виправдати будь-який передвиборчий слоган аутсайдерів: „Коли тобі плюють у спину, значить, ти попереду”. Хай у читача не створюється оманливе враження про небачену для українських виборів тишу. Будь-яка нагода засвітитися, будь-який шанс втопити опонента використовується уповні. Просто технологічно цю кампанію можна зробити „у схроні”, не витрачаючи особливих коштів на теле- та газетну рекламу, на коштовну парканну поліграфію. Для цього достатньо виїхати у «гарячу точку» (наприклад, Маріуполь) і мати канал на YouTube.
„Тиха” кампанія передбачає також тотальне ігнорування виборчого законодавства, у якому не могли передбачити усіх специфічних розкладів нашої політичної реальності.
З іншого боку, позитив „тихих” виборів у тому, що виборець може адекватно реагувати на спроби формувати його рішення. Так, психологічна війна провадиться витонченіше і підступніше, але атмосфера постійного нагнітання страху перед агресією Росії настільки втомила загал, що його рецептори не вловлюють дрібниць, у яких, кажуть, ховається нечистий.
Я не знаю, що має трапитися, аби вразити „маленького українця” до глибини душі.
Правнича війна на всіх фронтах не надто переймає громадян, розуміння яких закону обмежується його порівнянням з деталлю сільського засобу пересування. Суспільна приреченість на безвихідь за позірної перспективи вибору – не надто сприятливе тло для нової якості країни після 25 травня. Майдан триватиме далі. Допоки з нього не підуть скомпрометовані персонажі.
Ігор Гулик
Тихие выборы
Если трезво дать себе отчет, что делала страна после ноябрьского срыва и активной фазы Майдана, можно сделать вывод о том, что она, воюя, ссорясь, мирясь, там и осталась. Без Януковича, его «семьи», его прихлебателей и тихих ненавистников. То есть - страна работала в обычном режиме, время от времени делегируя представителей на главную площадь столицы, чтобы там не прекращалось странное уже теперь действо под названием "украинская революция ". То, что это действительно была революция, не подлежит сомнению, хотя бы потому, что она дала нам "повелителями людей, которых мы не хотели бы иметь за лакеев" (Пьер Буаст). Заметьте, даже не заангажированный взгляд на лица, которые, как в калейдоскопе, мелькают на отечественном политическом подиуме, дает основания для вывода о том, что для простого украинского, даже при его скромных требованиях к власти, остался более чем нищий ассортимент для выбора.
Взявшись за заранее неблагодарное дело спасения того, что следовало спасать еще позавчера, элиты сосредоточились на досрочных президентских выборах. Говоря о "спасении", я имею в виду все лагеря этой внутренней войны, поскольку, по большому счету, переформатирование ситуации важно для всех - и для правящей де-факто «Батькивщины», и для ее случайных союзников, а тем более - для фаворита гонки. Более того, несмотря на привлечение невероятного количества специалистов отовсюду, несмотря на вспышки политистерик, которые в будущем могут стать стержнями идеологических составляющих для формирования коалиции, участники действа, привычно для Украины, все же надеются и на участие "судьбы", на волшебную случайность, на паранормальную коррекцию ситуации. Как метко выражаются русские, надеются "на авось".
Это "авось" особенно важно для вчерашней пленницы Януковича, а сейчас, по сути, закулисном президенте, премьере и спикере в одном бокале. "Авоська" Тимошенко переполнена такими продуктами жизнедеятельности партии, с которыми в порядочном обществе ее бы не пустили даже на порог. Однако не следует забывать, что именно случайные улыбки фортуны уже не раз помогали "бело - сердечным" удержаться на поверхности процесса. Последний из них отдает запахом человеческой крови: крымский позор, вялая АТО, неоднозначные выводы после событий в Одессе войдут в будущие учебники по политологии как образцы невиданного доселе цинизма, когда речь идет о жажде власти и методы ее достижения. Несколько странная истерика вокруг «покушения на лидера » отнюдь не свидетельствует об отказе ЮВТ "поюзать" экстремальный случай еще раз - а вдруг получится! Тогда побледневшая рейнджер появится на сцене, рассказывая басню об ужасном аттентате, спланированном врагами, но вовремя нейтрализованным профессиональными немецкими медиками.
У Конфуция есть довольно контраверсионная фраза, которой можно оправдать любой предвыборный слоган аутсайдеров: "Когда тебе плюют в спину, значит, ты впереди". Пусть у читателя не создается обманчивое впечатление о невиданной для украинских выборов тишине. Любая возможность засветиться, любой шанс утопить оппонента используется в полной мере. Просто технологически эту кампанию можно сделать "в бункере", не тратя особых средств на теле- и газетную рекламу, на ценную заборную полиграфию. Для этого достаточно выехать в «горячую точку» (например, Мариуполь) и иметь канал на YouTube.
"Тихая" кампания предусматривает также тотальное игнорирование избирательного законодательства, в котором не могли предусмотреть всех специфических расписаний нашей политической реальности.
С другой стороны, позитив "тихих" выборов в том, что избиратель может адекватно реагировать на попытки формировать его решения. Да, психологическая война ведется изящнее и коварнее, но атмосфера постоянного нагнетания страха перед агресией Росии настолько утомила общество, что его рецепторы не улавливают мелочей, в которых, говорят, прячется нечистый.
Я не знаю, что еще должно случиться, чтобы поразить "маленького украинца" ​​до глубины души.
Юридическая война на всех фронтах не слишком волнует граждан, их понимание закона ограничивается его сравнением с деталью сельского средства передвижения. Общественная обреченность на тупик при всей внешней перспективе выбора - не слишком благоприятный фон для нового качества страны после 25 мая. Майдан будет продолжаться. Пока из него не уйдут скомпрометированные персонажи.
Игорь Гулик
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment