Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Нелюд

Originally posted by ihorhulyk at Нелюд
10300661_706424339400526_1797844257900696799_n
Ілюстрація: Юрій Журавель

«Він – не людина. Він вивчає нас, намагаючись стати схожим. Але чомусь бере від нас найгірші риси». Це – репліка німецького журналіста-антифашиста Фріца Гьорліха, якого у стрічці «Гітлер. Сходження диявола» блискуче зіграв Метью Модайн.
Але хіба підозрював Крістіан Дюгей, режисер-постановник фільму, який здобув «Еммі» у двох номінаціях, наскільки актуальним стане його витвір. Вже навіть те, що «Гітлера...» заборонять у Білорусі, скаже багато про що.
Але ми маємо справу з більш ніж прозорими історичними алюзіями, ніж забаганки «бацьки». Фюрер таки мав би перевернутися в домовині (якщо б така була), дізнавшись, що через 79 років після самогубства в бункері райхсканцелярії у столиці країни-переможця керуватиме його послідовник – Владімір Владіміровіч Путін.
ВВП, якого всі називають постсталіністом, насправді є постфашистом. Про це більш ніж переконливо написав нещодавно у Der Spiegel Ян Фляйшхавер: «Можливо, ми не наважуємося провести правильні паралелі, бо вони нагадують нам про час, який, як ми гадали, залишилися назавжди позаду”. Партія „лівих” і деякі соціал-демократи в Німеччині вважають Путіна людиною в дусі радянських вождів, які завжди відстоювали ідею соціалізму. Але в основі лежить одна помилка: „Путін не посткомуніст, він постфашист».
А тепер про репліку Гьорліха. Насправді: у Путіна, як і у Гітлера, був свій Версаль – Біловезька пуща. Принизливий для Німеччини мир цілком асоціюється усвідомості російського верховоди з крахом СРСР.
У Путіна, як і в Гітлера, були свої штурмовики – озлоблений люмпен, сформований Роммом в СА. Тільки у ВВП – цим озлобленим постсовковим люмпеном вміло маніпулюють підконтрольні ЗМІ, інтелектуали-реваншисти, неперебірливі шоумени і одіозні «майстри культури».
У ВВП є навіть свій Гьорліх – кількдесят незгодних на кшталт Макарєвіча чи Ахєджакової.
Путін – нелюд, він направду вивчав нас, «намагаючись бути схожим». Звідси його дивні мавпування – політ зі стєрхами, полювання на лососів та ведмедів, оголені торси. Кажуть, що дуче Муссоліні також полюбляв схожі фотосесії. Після них – цих ефектних трюків, тиражованих відтак телебаченням і нелюбим ВВП інтернетом, - рейтинг альфа-самця зростає, мов на дріжджах.
Але найдієвішим інструментом втримання влади для Путіна, як і для Гітлера, стала війна. Саме вона загострила дикі реваншистські пристрасті до межі, саме конфлікт з Україною виразно продемонстрував світові, що йому зарано забувати уроки минулого, що насправді сторінку фашизму не перегорнуто, що все слід починати знову. Серед іншого – й Нюрнберзький процес-2.
Бо власне, проти чого так озвіріло воювала путінська пропаганда у «мирний час»? Проти ототожнення гітлеризму і сталінізму. «Заради Бога, не порівнюйте «Божий дар» з яєшнею!». А що маємо на виході? «Данциг від нас забрали. Коридор анексувала Польща» (Адольф Гітлер, виступ у рейхстазі 1 вересня 1939 року). «І коли Крим раптом виявився вже в іншій державі, ось тоді вже Росія відчула, що її навіть не просто обікрали, а пограбували» (Владімір Путін. Промова перед Федеральними Зборами РФ,18 березня 2014 року).
У Гітлера і Путіна – навіть спільний міжнародний контекст. Його можна окреслити словами Едмонда Бйорка, процитованими у згаданому вже фільмі: «Для тріумфу зла необхідно лише те, щоб ніхто з хороших людей нічого не робив». Хіба чеченську різню Захід не проковтнув тихо, як колись Судети? Хіба анексія частини Грузії не відбувалася під несхвальне бурчання «цивілізованого світу», як і аншлюс Австрії? І лише Крим став для європейців та американців своєрідним «Глєйвіцьким інцидетом», за яким забовваніла перспектива глобальної війни.
Цей міжнародний контекст слід шукати і в чисто ментальній царині. "Наприклад, у Європі недопустимо бити жінок. Та Путін у цьому не вбачає нічого поганого. Європейці не можуть цього зрозуміти. Як і з Гітлером: вони не могли зрозуміти, що у нього на думці, - каже Адам Міхнік. - Те ж з Путіним. Я не можу йому довіряти. Я помітив, що Путін ніколи не дивиться в очі і що кожне мовлене ним слово — брехня... Саме поняття істини, розуміння того, що істина є прийняттям реальності, видається, для нього не існує".
...Він справді «вивчає нас». Але ми ж то його вже розпізнали!
Ігор Гулик
Нелюдь
«Он - не человек. Он изучает нас, пытаясь стать похожим. Но почему-то берет от нас худшие черты». Это - реплика немецкого журналиста антифашиста Фрица Герлиха, роль которого в фильме «Гитлер. Восхождение дьявола» блестяще сыграл Мэтью Модайн.
Но разве подозревал Кристиан Дюгей, режиссер-постановщик фильма, получившего «Эмми» в двух номинациях, насколько актуальным станет его произведение. Уже даже то, что «Гитлера...» запретят в Беларуси, говорит о многом .
Но мы имеем дело с более чем прозрачными историческими аллюзиями, нежели прихоти «бацьки». Фюрер, наверное, переворачивается в гробу (если бы такой был), узнав, что через 79 лет после самоубийства в бункере рейхсканцелярии в столице страны-победителя будет руководить его последователь - Владимир Владимирович Путин.
ВВП, которого все называют постсталинистом, на самом деле постфашист. Об этом более чем убедительно написал недавно в Der Spiegel Ян Фляйшхавер: «Возможно, мы не решаемся провести правильные параллели, потому что они напоминают нам о времени, которое, как мы думали, осталось навсегда позади... Партия "левых" и некоторые социал-демократы в Германии считают Путина человеком в духе советских вождей, которые всегда отстаивали идею социализма. Но в основе лежит одна ошибка: "Путин не посткоммунист, он постфашист».
А теперь о реплике Герлиха. На самом деле: у Путина, как и у Гитлера, был свой Версаль - Беловежская пуща. Унизительный для Германии мир вполне ассоциируется в сознании российского заправилы с крахом СССР.
У Путина, как и у Гитлера, свои штурмовики - озлобленный люмпен, сформированный Роммом в СА. Только для ВВП этим озлобленным постсовковым люмпеном умело манипулируют подконтрольные СМИ, интеллектуалы-реваншисты, небрезгливые шоумены и одиозные «мастера культуры».
У ВВП есть даже свой Герлих - несколько несогласных, - Макаревич или Ахеджакова.
Путин - нелюдь, он действительно изучал нас, «пытаясь стать похожим». Отсюда его странные обезьянничанья - полет со стерхами, охота на лососей и медведей, обнаженные торсы. Говорят, дуче Муссолини также любил похожие фотосессии. После них - этих эффектных трюков, тиражируемых потом телевидением и нелюбимым ВВП интернетом, - рейтинг альфа-самца растет, как на дрожжах.
Но самым действенным инструментом удержания власти для Путина, как и для Гитлера, стала война. Именно она обострила дикие реваншистские страсти до предела, именно конфликт с Украиной отчетливо продемонстрировал миру, что ему рано забывать уроки прошлого, что на самом деле страница фашизма не перевернута, что все следует начинать снова. Среди прочего - и Нюрнбергский процесс-2.
Собственно, против чего так озверело воевала путинская пропаганда в «мирное время»? Против отождествления гитлеризма и сталинизма. «Ради Бога, не сравнивайте «Божий дар» с яичницей!». А что имеем на выходе? «Данциг от нас отобрали. Коридор аннексировала Польша» (Адольф Гитлер, выступление в Рейхстаге. 1 сентября 1939 года). «И когда Крым вдруг оказался уже в другом государстве, вот тогда уже Россия почувствовала, что ее даже не просто обокрали, а ограбили» (Владимир Путин. Речь перед Федеральным Собранием РФ. 18 марта 2014 года).
У Гитлера и Путина - даже общий международный контекст. Его можно описать словами Эдмонда Бьорка, приводимыми в упомянутом уже фильме: «Для триумфа зла необходимо только то, чтобы никто из хороших людей ничего не делал». Разве чеченскую бойню Запад не проглотил тихо, как когда-то Судеты? Разве аннексия части Грузии не происходила под неодобрительное ворчание «цивилизованного мира», как и аншлюс Австрии? И только Крым стал для европейцев и американцев своеобразным «Глейвицким инцидетом», после которого замаячила перспектива глобальной войны.
Этот международный контекст следует искать и в чисто ментальной плоскости. "Например, в Европе недопустимо бить женщин. Но Путин в этом ничего плохого не видит. Европейцы не могут этого понять. Как и с Гитлером: они не могли понять, что у него на уме, - говорит Адам Михник. - То же самое с Путиным. Я не могу ему доверять. Я заметил, что Путин никогда не смотрит в глаза и что каждое сказанное им слово — ложь... Само понятие истины, понимание того, что истина есть принятие реальности, кажется, для него не существует".
...Он действительно «изучает нас». Но мы-то его уже распознали!
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment