Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Силогізми брехні

Originally posted by ihorhulyk at Силогізми брехні
1263388811
Ілюстрація: samlib.ru

Акценти першотравневих заворушень на сході, – не у неадекватній протестам поведінці правоохоронців, які, опустивши руки, терпіли наругу «колорадів», а у суті проблеми. І в.о. президента, і прем'єр-міністр країни, і керівництво силовиків мусять визнати, що брешуть спільноті, аби... їхні партійні патрони змогли здобути перемогу на виборах 25-го. Або ж після поразки мати шанс оскаржити результати. Причому, брехня стає щодень очевиднішою і брутальною навіть за українськими мірками, – пересічний виборець, безсумнівно, знає, хто зацікавлений у зриві елекцій, і хто, по суті, керує «керівниками».
Уявіть собі реакцію постійного відвідувача Краківського ринку, який достеменно орієнтується у динаміці цін у м'ясних ятках, і якому намагаються "втирати" з екранів, що насправді шинка удвічі дешевша. Він що, вийде з гаслами під міськраду? Ні, він просто поскалозубить з нечесних райців. Очікувати ж від них, – обраних, – покути і чистосердечного зізнання у не вельми шляхетних з огляду на реальність втілення передвиборчих заяв, – це щось взагалі з царини фантастики.
Що мали б зробити обурені непослідовністю і відвертим ошуканством своїх провідників адепти «Батьківщини»? Влаштувати черговий Майдан, об'єднавши лави під гаслами права народу на повстання? Так ні ж, хтось видумав геніальний силогізм на кшталт того, що будь-яке криве слово на адресу влади в умовах російської загрози вважатиметься національною зрадою...
Тому й зауважуємо спокволі ремствування мас на тлі розгулу "сепаратистыв". А риторичні вправи нинішніх очільників (мовляв, нічого особливого не трапилося) не слід сприймати серйозно, а так, за демагогію доморощених філософів. Потрапивши у владу, вони мають справу з жорстокою реальністю, а, отже, мусово корегують свої стратегічні заготовки. Робиться це в різний спосіб: хто цинічно натякає на вседозволеність, хто бере на озброєння дивну логіку простаків, хто вдається до складних філософських конструкцій. З цього приводу згадую вислів одного розумного росіянина, що "своїм авторитетом філософ, який виконує службові обов'язки, надає статусу правди те, що держава воліє знати про себе".
Вимір владної "нещирості", однак, може мати непередбачувані наслідки. Що має думати "український народ", від імені якого майже всі посягачі на владу розповідають європейцям про небажану присутність України в євроатлантичних структурах? Про який "народ" йдеться? Про той, що захоплює адмінбудівлі на Сході, чи той, хто, вистоявши Майдан, повернувся туди ж – у Донецьк або Луганськ, аби застати там відродженого Дракона?
Чи, може, це інтерес передвиборчої тактики правлячої партії, результат певних домовленостей її лідерки із «заклятим другом» - ВВП, - які передбачають вибірковий контроль над регіонами «соборної», особливо тими, де кується міць російської зброї? "Мені дивно, що наша влада так легко це (заворушення на Сході - Авт.) допускає, - каже Блаженніший Любомир Гузар. - Може цьому є якесь пояснення… Я був би вдячний, якби хтось нам офіційно пояснив, чому так все відбувається. Це слова громадянина, який хоче знати…». Хочемо знати і ми, і ми чекаємо офіційного пояснення.
Недоброї пам’яті екс-спікер Олександр Мороз колись давно, розмірковуючи на Бі-Бі-Сі про природу зрадництва (!), зацитував власного вірша, у якому обгрунтував відсутність у нинішній Україні "юд" браком… Христа. Силогізм вбивчої сили! У такому разі виправдати окупацію відсутністю в Україні влади взагалі не складатиме зусиль.
Ігор Гулик
Силлогизмы лжи
Акценты первомайских беспорядков на востоке - не в неадекватном протестам поведении правоохранителей, терпеливо переносивших, опустив руки, издевательства «колорадов», а в сути проблемы. И.о. президента, премьер-министр страны, руководство силовиков должны признать, что врут обществу, чтобы... их партийные патроны смогли одержать победу на выборах 25-го. Или после проиграша получить шанс оспорить результаты. Причем, ложь становится с каждым днем очевиднее и брутальнее даже по украинским меркам, - простой избиратель, несомненно, знает, кто заинтересован в срыве элекций, и кто, по сути, руководит «руководителями».
Представьте себе реакцию постоянного посетителя Краковского рынка, точно ориентирующегося в динамике цен в мясных лавках, и которому пытаются "втирать" с экранов, что на самом деле ветчина вдвое дешевле. Он что, выйдет с лозунгами под горсовет? Нет, он просто посмеется с нечестных политиков. Ожидать же от них, - избранных, - покаяний и чистосердечного признания в не очень благородных, с точки зрения реальности, заявлениях, - это вообще что-то из области фантастики.
Что должны сделать возмущенные непоследовательностью и откровенным обманом своих лидеров адепты «Батькивщины»? Устроить очередной Майдан, сплотив ряды под лозунгами права народа на восстание? Так нет же, кто-то выдумал гениальный силлогизм вроде того, что любое кривое слово в адрес власти в условиях российской угрозы будет считаться национальной изменой...
Поэтому и замечаем только легкий ропот масс на фоне беспредела "сепаратистов". А риторические упражнения нынешних руководителей (мол, ничего особенного не случилось) не следует принимать всерьез, а так, - как демагогию доморощенных философов. Попав во власть, они имеют дело с жестокой реальностью, а, следовательно, принудительно корректируют свои же стратегические заготовки. Делается это разными способами: кто цинично намекает на вседозволенность, кто берет на вооружение удивительную логику простаков, кто прибегает к сложным философским конструкциям. По этому поводу вспоминаю высказывание одного умного россиянина, - "своим авторитетом философ, выполняющий служебные обязанности, придает статус правды тому, что государство хотело бы знать о себе".
Измерение властной "неискренности", однако, может иметь непредсказуемые последствия. Что должен думать "украинский народ", от имени которого почти все кандидаты в президенты рассказывают европейцам о нежелательности присутствия Украины в евроатлантических структурах? О каком "народе" идет речь? О том, что захватывает админздания на Востоке, или о том, кто, выстояв Майдан, вернулся туда же - в Донецк или Луганск, - чтобы застать там возрожденного Дракона?
Или это интерес предвыборной тактики правящей партии, результат определенных договоренностей ее лидера с «заклятым другом» - ВВП, - которые предусматривают выборочный контроль над регионами «соборной», особенно теми, где закаляется мощь русского оружия? "Мне странно, что наша власть так легко это (заварушки на Востоке - Авт.) допускает, - говорит Блаженниший Любомир Гузар. - Может этому есть какое-то объяснение… Я был бы благодарен, если би кто-то нам официально объяснил, почему так все происходит. Это слова гражданина, который хочет знать…». Желаем знать и мы, и мы ждем официальных объяснений.
Недоброй памяти экс-спикер Александр Мороз когда-то давно, рассуждая на Би-Би-Си о природе предательства (!), процитировал собственное стихотворение, в котором обосновал отсутствие в нынешней Украине "иуд" неимением... Христа. Силлогизм убийственной силы! В таком случае оправдать оккупацию отсутствием в Украине власти вообще не составит труда.
Игорь Гулык
Tags: колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments