Я трохи пофографував.
Коментуватиму мінімально. Це чиста насолода, яка не потребує багато слів.
Отже, приготуйтеся. Зараз ми вступимо у світ прекрасного.
Невідомо як серед цієї лавини краси затесалися поодинокі твори справжнього мистецтва, наприклад, ваза руки Пікасо. Але ми не будемо приділяти багато уваги виняткам, бо нас цікавить
Ось ще одна незрозуміла ваза: трипільська кераміка. Подарував якийсь нетіпака одноголовий, не зрозумівши, що мода вже помінялася.
Той самий "Апостол" з друкарні Федорова, 1547 року видання.
Невідомо як тут опинилася справжня візантійська ікона, ймовірно, 14 століття.
Оце феєричний експонат: там у ящику погано намальована сучасна ікона, і, якщо дверцята відкрити, починає грати музика. Але батарейки сіли, тож за що купив - за те продаю.
Це йому навіщо було? Сам служби правив?
Окрема кімната - живопис. Всі картини - про красиве життя. Натюрморти, пейзажі, жанрові сценки з життя панів. Смерть Ватто, одним словом.
"Вітя і Люся".
Саме так бачить Україну частий гість Києва Нікас Сафронов. Ми ще зустрінемося з ним трохи згодом.
Але найкраща частина виставки - це зала портретів. У ній хочеться затриматися надовго.
Ось, наприклад, цей чоловік - це насправді Янукович пензля згаданого вище незлим тихим словом Нікаса Сафронова.
Поруч - ще два портрети того ж автора.
Загалом, у цій залі не перестаєш дивуватися: наскільки Янукович такий... різний, я б навіть сказав, багатоликий. Чи точно ми говоримо про одну людину?
Подарунок від китайців.
Це теж Янукович. Складений з рисових зерен.
Мені здається, що це насправді найбільш зловісна картинка з усіх побачених на виставці.
Три полотна з маєтку Пшонки.
Пшонка як Кутузов з подряпаною мармизою. Почет - колеги по Генпрокуратурі.
Дружина Пшонки у вигляді імператриці Єлизавети.
Щось у тебе з обличчям, Вітя.
Композиція може називатися "Смерть від екстазу".
А ця - просто "Завгар".
Є тут і мала скульптурна форма.
Невимовно.
В ногах у статуетки написано: "Спільно до нашої перемоги".
І кристал мрії на запонках.
Мрії та зірки завжди поруч. У дальньому кутку залу висить сертифікат про присвячення двох ні в чому не винних небесних світил Віктору Януковичу. Одну зірку звати "Віра. Надія. Любов", а друга так і називається "Віктор Янукович".
До речі, я десь читав, що всі подібні сертифікати - це фількіни грамоти, котрі різні комерційні структури продають направо й наліво, і нічого спільного з реальним найменуванням небесних тіл не мають. Так що Вікторфедорович вчергове переплатив за повітря.
Поруч висить полотно, намальоване зіркою - так-так, ще одним му...жчиною на ім*я Дієго Марадона. На курорті у Франції він розважався з російською художницею Юлією Косульниковою, і вони вдвох перемалювали фотографію збірної України. №10 - це сам Марадона, котрий нетипово скромно замазав собі обличчя.
Але найкраще у залі портретів - не зірки, не скульптури, а ось це.
Ні, ви хоч розумієте, що це робилося на повному серйозі?
Остання зала присвячена полюванню.
Бідний слон.
Це - руно ненародженого ягняти. Теж трофей.
Приємно усвідомлювати, що колищній керівник держави, окрім всього іншого, ще й знався на латині.
В окремій шафці - призи за першість на мисливських змаганнях.
Серед них - кубок за перемогу в номінації "Кращий мисливець на лося".
Кращий мисливець на лося.
Кращий мисливець на лося.
Кращий мисливець на лося.
І ще висить у тій залі шкіра крокодила. Навряд чи Янукович убив його. Навряд чи. Свій на свого не здійме руку.
Крокодил купив крокодила.
Тут і казочці кінець.
Community Info