Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Підручники кризи

Originally posted by ihorhulyk at Підручники кризи
ekonom_kryza
Ілюстрація: shadoll.org.ua

Наш сучасник не вигадуватиме велосипеда у скрутних ситуаціях – у нього під рукою інтернет, книги, радіо та ТБ. Він має до вибору до кольору варіантів того, як дати собі раду з проблемою. Тим паче, що безкоштовних порадників – хоч греблю гати.
Цікаво й те, що постсовєтському обивателеві не треба далеко йти за досвідом подолання, до прикладу, нинішньої кризи. У його совковій свідомості й досі побудує залізобетонна думка про переваги соціалізму (це коли ковбаса по 2.20) над звірячим обличчям капіталізму. Воно б все нічого, оскільки часу для вивчення того ж таки ринку на нашу долю випало ще дуже мало.
Але європейці... Європейці, виявляється, не надто різняться за трибом мислення від якогось нашого містечкового „соціаліста”. До прикладу, у нинішній Німеччині, як повідомляє тамтешнє інформагентство ДПА, цьогоріч вже продали щонайменше дві з половиною тисячі примірників марксового „Капіталу”. Зовсім недавно попит на „класика” сягав не більше півтисячі річно.
Я б не дивувався, коли б жвавий інтерес до „папи Карло” демонстрували, скажімо, мешканці колись збанкрутілої Ісландії. Там в історії комунізмом навіть і не пахло. Але Німеччина й досі відхекується від „ендеерівського” експерименту, однак, з’ясовується, і там є охочі поборотися за вселенську рівність.
Правда, у Німеччини є й інший досвід. Досвід, на який варто, як на мене, зважити й нам, українцям, оскільки у ньому чітко проглядаються певні історичні алюзії. Постваймерівська республіка почала спинатися на ноги акурат напередодні Великої депресії, причому, завдяки мільйонним американським інвестиціям в німецьку економіку. То лише згодом, зрозумівши, куди хилиться Берлін, США після вагань взялися укоськувати нацистський режим. А наприкінці 20-х років минулого століття все було по-іншому. Коли ж в Штатах гримнуло на ринках, грошовий потічок до Німеччини всох. Сотні тисяч учорашніх працівників Круппа, інших тамтешніх магнатів опинилися на вулиці. Прагнення стабільності, відраза до хаосу, відсутність перспективи дали 18 парламентських відсотків партії Гітлера. А після низки дочасних виборів (їх було три за два роки) в 1933-у Адольф Алоїзович став фюрером.
Звичайно, часи змінилися. Але принцип залишився. Будь-яка криза лише загострює суспільні протестні настрої і жагу „залізної руки”. Політики люблять бавитися електоральними уподобаннями, але вони, мов діти у цій грі: ніколи не зупиняться перед нагодою виграшу. Будь-якою ціною, навіть ціною майбутнього країни. Тож попри гарячку і нетерпіння від клопотів і нестатків мусить залишатися бодай кілька тверезих, які б бодай говорили про те, чим може завершитися ця недолуга гра. Тим паче, коли вона розгортається у контексті виборчих перегонів.
Ігор Гулик
Учебники кризиса
Нашему современнику нет необходимости выдумывать велосипед в трудных ситуациях - у него под рукой интернет, книги, радио и ТВ. У него море вариантов того, как справиться с проблемой. Тем более, что бесплатных советчиков - пруд пруди.
Интересно и то, что постсоветскому обывателю не нужно далеко идти за опытом преодоления, к примеру, нынешних трудных времен. В его совковом сознании до сих пор превалирует железобетонное мнение о преимуществах социализма (это когда колбаса по 2.20) над зверским лицом капитализма. Оно бы все ничего, поскольку времени для изучения того же рынка на нашу долю выпало еще очень мало.
Но европейцы... Европейцы, оказывается, не слишком отличаются манерой мышления от какого-то нашего местечкового "​​социалиста". К примеру, в нынешней Германии, как сообщает тамошнее информагентство ДПА, в этом году уже продали не менее двух с половиной тысяч экземпляров марксового "Капитала". Совсем недавно спрос на "классика" достигал не более полутысячи ежегодно.
Я бы не удивлялся, если бы живой интерес к "папе Карло" демонстрировали, скажем, жители когда-то обанкротившейся Исландии. Там в истории коммунизмом даже и не пахло. Но Германия до сих пор не может отдышаться от "гэдээровского" эксперимента, однако, выясняется, и там есть желающие побороться за вселенское равенство.
Правда, в Германии есть и другой опыт. Опыт, который стоит, на мой взгляд, учесть и нам, украинцам, поскольку в нем четко просматриваются определенные исторические аллюзии. Поствеймерская республика стала подниматься на ноги аккурат накануне Великой депрессии, причем, благодаря миллионным американским инвестициям в немецкую экономику. Это только потом, поняв, к чему клонит Берлин, США после длительных колебаний взялись обуздывать нацистский режим. А в конце 20-х годов прошлого века все было по-другому. Когда же в Штатах грохнули рынки, денежный поток в Германию усох. Сотни тысяч вчерашних рабоих Круппа, других местных магнатов оказались на улице. Стремление к стабильности, неприятие хаоса, отсутствие перспективы дали 18 парламентских процентов партии Гитлера. А после ряда досрочных выборов (их было три за два года) в 1933-м Адольф Алоизович стал фюрером.
Конечно, времена изменились. Но принцип остался. Любой кризис только обостряет общественные протестные настроения и жажду "железной руки". Политики любят играть электоральными предпочтениями, но они, как дети в этой игре: никогда не останавливаются перед возможностью выигрыша. Любой ценой, даже ценой будущего страны. Поэтому, несмотря на лихорадку и нетерпение от забот и бед обязательно нужны хотя бы несколько трезвых, которые настоятельно говорили бы о том, чем может завершиться эта бестолковая игра. Тем более, когда она разворачиваетсяв контексте президентской гонки.
Игорь Гулык
Subscribe
promo ua Квітень 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments