Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Вогонь, загорнутий у папір

Originally posted by ihorhulyk at Вогонь, загорнутий у папір
tag_reuters.com,0000_binary_gm1e9c30nkk01-baseimage
Ілюстрація: espreso.tv

Коли революційні і воєнні пристрасті більш-менш уляглися, варто сісти і порозважати над тим, що сталося з нами, з країною цієї довгої і гарячої зими. Вибух протестної енергії, що громадилася, далебі не чотири роки, а ледь не півстоліття? Небажання жити далі в умовах, коли «так жити не можна»? Катарсис? Міркую, що весь цей комплекс відчуттів, явищ, тенденцій. І все ж, головним є катарсис, - очищення наших душ, відторгнення зла, благодатний вогонь правди і справедливості, яким вибілено, висвітлено перспективу.
Погодьтеся, за цю довгу, страшну і водночас обнадійливу зиму ми по-іншому глянули на світ і на себе у цьому світі, краще зрозуміли межі добра і кривди, відданості і лицемірства, політичної гри і справжності буття. Ми стали більш уважними до того, що відбувається навколо, і, здається, нарешті втямили, що оця наша уважність і небайдужість робить довкілля іншим, таким, яким власне хотіли б бачити його ми. Матеріалізація думок, устремлінь, віри стала очевидною навіть незрячому, глухому і байдужому, вона вразила світ (без перебільшення), та так, що змусила його заговорити мовою співчуття, розуміння і також надії. Адже для тих, хто звик користати із плодів свободи як данністю, як Божим даром, досі було невтямки, що за це треба платити, і платити кров’ю.
Це пізніше історики достеменно визначать, що ми насправді здобули, а що втратили. Це вони скажуть, чи був еквівалентом нашої перемоги окупований Крим. Але однозначним залишиться відчуття визволення із власних пут – страху, остороги, фобій і забобон. Чітким у кінцевому «сухому залишку» стане наше розуміння потреби боротьби, - щоденної, щохвилинної, - задля того, щоб відчути себе зреалізованим, цілісним і вільним.
Тепер цей благодатний вогонь треба «загорнути у папір», - усупереч мудрим китайцям, які не вірять у такі речі. Метафора стосується потреби легітимізації наших досягнень, утвердження їх демократичним шляхом. На старті президентської виборчої кампанії вже майже два десятки зазіхачів на вакансію. Не сумніваюся, кожен із них пробуватиме використати недавній ентузіазм виборців на власну користь. Ми ще чутимемо ритуальні прокльони на адресу «папєрєдніків», ми ще станемо свідками брудних розбірок на кшталт «а де ви були під час Майдану?», ми ще дізнаємося неймовірну кількість подробиць з приватного життя тих, хто опонуватиме під час перегонів. І безпорадні зойки «противсіхів» теж лунатимуть, бо спробуй-но задовольнити потреби кожного із 46 мільйонів!
Я думаю, що це – найважче випробування, яке нам доведеться пройти. Бо перед виборчою урною з бюлетнем у руках ми змушені будемо вирішувати самі, робити самостійний крок. На відміну від Майдану, де відчувалося плече сусіда, і де ти достеменно знав, що твої мрії і твої сумніви поділяють щонайменше десятки тисяч. Тут цілком доречним є висновок Рузвельта: "Найкраще, що ви можете зробити, це вчинити правильно, наступне найкраще, що ви можете зробити, це вчинити неправильно, але, найгірше, що ви можете зробити - це не робити нічого".
Я маю надію, що нам удасться зробити неймовірне: загорнути вогонь Майдану у папір виборчого бюлетня із правильною позначкою. Принаймні, такою, що не суперечитиме ні нашим переконанням, ні нашим уявленням про нову реальність України. Для когось, можливо, наш вибір здаватиметься хибним, легковажним, позбавленим підстав. Але головне, - щоб він був наш, не нав’язаний кимось, не куплений за гречку. Головне, щоб у цьому виборі сконценрувалася наша готовність йти далі, пильнувати за владою, оцінювати її належно і належно ганити.
Ігор Гулик
Огонь, завернутый в бумагу
Когда революционные и военные страсти более-менее улеглись, стоит сесть и подумать над тем , что произошло с нами, со страной в эту долгую и горячую зиму. Взрыв протестной энергии, которая громоздилась, отнюдь не четыре года, а чуть ли не полвека? Нежелание жить дальше в условиях, когда «так жить нельзя»? Катарсис? Думаю, что весь этот комплекс ощущений, явлений, тенденций. И все же, главным является катарсис, - очищение душ наших, отторжение зла, благодатный огонь правды и справедливости, которым выбелено, освещено перспективу.
Согласитесь, за эту длинную, страшную и одновременно обнадеживающую зиму мы по-другому взглянули на мир и на себя в этом мире, лучше поняли пределы добра и обид, преданности и лицемерия, политической игры и подлинности бытия. Мы стали внимательнее к тому, что происходит вокруг, и, кажется, наконец поняли, что эта наша внимательность и неравнодушие делает окружающее другим, таким, каким собственно хотели бы видеть его мы сами. Материализация мыслей, устремлений, веры стала очевидной даже слепому, глухому и равнодушному, она поразила мир (без преувеличения), да так, что заставила его заговорить на языке сочувствия, понимания и также надежды. Ведь для тех, кто привык пользоваться плодами свободы как данностью, как Божьим даром, до сих было невдомек, что за это надо платить, и платить кровью.
Это позже историки точно определят, что мы на самом деле приобрели, а что потеряли. Это они скажут, был ли эквивалентом нашей победы оккупированный Крым. Но однозначным останется ощущение освобождения из собственных пут - страха, осторожности, фобий и предрассудков. Четким в конечном «сухом остатке» станет наше понимание необходимости борьбы, - ежедневной, ежеминутной, - для того, чтобы почувствовать себя реализованным, целостным и свободным.
Теперь этот благодатный огонь надо «завернуть в бумагу» - вопреки мудрым китайцам, которые не верят в такие вещи. Метафора касается потребности легитимизации наших достижений, утверждения их демократическим путем. На старте президентской избирательной кампании уже почти два десятка посягателей на вакансию. Не сомневаюсь, каждый из них попробует использовать недавний энтузиазм избирателей в свою пользу. Мы еще услышим ритуальные проклятия в адрес «папередников», мы еще станем свидетелями грязных разборок типа «а где вы были во время Майдана?», мы еще узнаем невероятное количество подробностей из частной жизни тех, кто будет оппонировать во время гонки. И беспомощные крики «противсехов» тоже будут звучать, потому поди попробуй удовлетворить потребности каждого из 46 миллионов!
Я думаю, что это - самое тяжелое испытание, которое нам придется пройти. Потому что перед избирательной урной с бюллетенем в руках мы вынуждены будем решать сами, делать самостоятельный шаг. В отличие от Майдана, где чувствовалось плечо соседа, и где ты точно знал, что твои мечты и твои сомнения разделяют не менее десятка тысяч. Здесь вполне уместен вывод Рузвельта: "Лучшее, что вы можете сделать, это поступить правильно, следующее лучшее, что вы можете сделать, это поступить неправильно, но самое худшее, что вы можете сделать - это не делать ничего".
Я надеюсь, что нам удастся сделать невероятное: завернуть огонь Майдана в бумагу избирательного бюллетеня с правильным значком. По крайней мере, таким, что не противоречит ни нашим убеждениям, ни нашим представлениям о новой реальности Украины. Для кого-то, возможно, наш выбор будет казаться ложным, легкомысленным, лишенным оснований. Но главное - чтобы он был нашим, а не навязанныи кем-то, не купленым за гречку. Главное, чтобы в этом выборе сконцентрировалась наша готовность идти дальше, следить за властью, оценивать ее должным образом и надлежащим образом ругать.
Игорь Гулык
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment