Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Фобії тиранів

Originally posted by ihorhulyk at Фобії тиранів
1
Ілюстрація: blog.i.ua

Тепер цілком очевидно: до переліку звинувачень, висунутих прокурорами «ростовському мандрівникові» Януковичу, слід додати й найтяжчий як на екс-президента – державну зраду. Адже лише зараз ми можемо проаналізувати майже цілковиту повноту його ігрищ – затягування переговорів з опозицією, віроломство обіцянок etc. Усе було заздалегідь узгоджено із Путіним. І лише сотник Сашко став тим перстом Божим, який поламав ретельно спланований жахливий задум.
Адже не за п’ять хвилин в Севастопольській бухті з’явилися два десантні кораблі з Балтики, а в Києві невідь звідки виринули снайпери з російськими гвинтівками, адже ж не просто так, з повітря, обласні центри сходу наводнили московські мілітарі-туристи, не з поганого дива у Криму раптом зосередилися десятки тисяч не тільки окупаційних війск, але й «добровольців» з усієї Росії.
Майдан, знову ж таки, - несподівано, мабуть, і для себе, - випередив диявольську стратегію. Постій він мирно ще тиждень, і, мабуть, зона окупації охопила б усю Україну, не локалізувавшись в Криму. Бо тоді б країною й надалі «рулив» опущений Путіним зек, а вірні йому пси на кшталт Захарченка, Пшонки, Клюєва «легітимно» освятили б тотальні зачистки свого ж таки народу руками сусідських вояків.
Узагалі, диктатори, зокрема, Путін, окрім переліку інших психічних патологій, окреслених фахівцями, потерпають від ще однієї біди. Вони живляться страхом підлеглих і посполитих. Страх – це те, що вони культивують як панацею для свого існування, вони вільні і свавільні лише тоді, коли довкола всі бояться: за своє життя, за долю родини, за шматок хліба, за... Та годі перелічити усі людські фобії, їх, мабуть, стільки ж, скільки й нас.
Вони, - всі ці путіни, чаушески, януковичі, ходжі, - мають це один гандж. Їм притаманне переконання у тому, що тотально зачищене страхом суспільство транслює свої фобії на довкілля, ледь не на весь світ. Неадекватна віра, що хтось за тисячі кілометрів від твого лігва теж тремтить при одній згадці про твоє всесилля і твій гнів провокує цих людців на макабричні рішення, яким годі вкластися у голову нормальної людини. Бо цих персонажів навряд чи можна уважати нормальними людьми.
Колись Кафка написав, що той, «хто пізнав всю повноту життя, той не знає страху смерті. Страх перед смертю лише результат нездійненого життя».
Власне у цьому Путін фатально промахнувся. Він гадав, що в Україні, як у його ж Росії, люди тотально бояться влади. Він легковажно кинув виклик суспільству, яке ось уже майже 25 років так чи інакше, але «пізнавало повноту життя», іноді набиваючи собі гулі, але здобуваючи досвід. Він міркував, що, як і в Росії, тут уповають на «царя» і на державу, - і сантехнік, і олігарх. Але, на превелике розчарування «імператора», з’ясувалося, що, попри скромність і невибагливість побуту, українці у більшості своїй є самодостатніми людьми. Усупереч обставинам, економічній скруті, зажерливій владі, вони уміють облаштувати свій дім, своє життя, і дають можливість жити іншим, тим, хто поруч. І серед них, виявляється, є критична маса тих, хто розуміє, що у цьому світі не все вимірюється розміром гаманця чи нулями на банківському конто.
Ось чому впав режим Януковича: він та його «Сімейка» живилися страхом залежного від них оточення, але не змогли транслювати цей страх на всіх своїх співгромадян. Бо, у принципі, навіть пересічний обиватель підсвідомо розуміє, що не варто «чекати Страшного суду. Він відбувається щодень» (Альбер Камю).
Будь-яка спроба залякати, принизити, знищити викликала спротив. Цей опір врешті не тільки усунув диктатора, але й допоміг подолати страх і серед колишніх «вірних друзів». Принаймні, в тих, хто відверто визнав: він служив дияволу.
Тепер черга Путіна. Він прихистив переляканого, здеморалізованого, хворого злочинця. Він взявся було повернути його на трон. Але, - і це ВВП мав би знати, - страх заразний. Тепер його черга тремтіти.
Ігор Гулик
Фобии тиранов
Теперь вполне очевидно: к переченю обвинений, выдвинутых прокурорами «ростовскому путешественнику» Януковичу следует добавить тяжелый как для экс-президента - государственную измену. Ведь только сейчас мы можем проанализировать почти полную картину его игрищ - затягивание переговоров с оппозицией, вероломство обещаний etc. Все было заранее согласовано с Путиным. И только сотник Саша стал тем перстом Божиим, который сломал тщательно спланированный чудовищный замысел.
Ведь не за пять же минут в Севастопольской бухте появились два десантных корабля с Балтики, а в Киеве неизвестно откуда вынырнули снайперы с российскими винтовками, ведь не просто так, из воздуха, в областных центрах востока сосредоточились московские милитари-туристов, а в Крыму вдруг появились десятки тысяч не только оккупационных войск, но и «добровольцев» со всей России.
Майдан, опять же, - может, неожиданно и для себя, - опередил дьявольскую стратегию. Постой он мирно еще неделю, и, видимо, зона оккупации охватила бы всю Украину, не локализируясь в Крыму. Потому что тогда бы страной, как и раньше «рулил» опущенный Путиным зэк, а верные ему псы вроде Захарченко, Пшонки, Клюева «легитимно» освятили бы тотальные зачистки своего же народа руками соседских войск.
Вообще, диктаторы, в частности, Путин, помимо перечня других психических патологий, диагностированных специалистами, страдают от еще одной беды. Они питаются страхом подчиненных и простолюдинов. Страх - это то, что они культивируют как панацею для своего существования, они свободны и своевольны только тогда, когда вокруг все боятся: ​​за свою жизнь, за судьбу семьи, за ломоть хлеба, за... Трудно перечислить все человеческие фобии, их, наверное, столько же, сколько и нас.
Им - всем этим путиным, чаушеску, януковичам, ходжи, - присущ еще один недостаток. Убеждение в том, что тотально зачищенное страхом общество транслирует свои фобии на окружающую среду, чуть ли не на весь мир. Неадекватная вера, что кто-то за тысячи километров от твоего логова тоже дрожит при одном упоминании о твоем всесилии и твоем гневе провоцирует этих людишек на несуразные решения, которым трудно уложиться в голове нормального человека. Потому что этих персонажей вряд ли можно считать нормальными людьми.
Когда-то Кафка написал, что тот, «кто познал всю полноту жизни, не знает страха смерти. Страх перед смертью лишь результат неосуществленной жизни».
Собственно в этом Путин фатально промахнулся. Он думал, что в Украине, как и в его России, люди тотально боятся власти. Он легкомысленно бросил вызов обществу, которое вот уже почти 25 лет так или иначе, но «познавало полноту жизни», иногда набивая себе шишки, но зато приобретая опыт. Он рассуждал, что, как и в России, здесь уповают на «царя» и на государство, - и сантехник, и олигарх. Но, к великому разочарованию «горе-императора», выяснилось, что, несмотря на скромность и неприхотливость быта, украинцы в большинстве своем являются самодостаточными людьми. Вопреки обстоятельствам, экономическим трудностям, алчный власти, они умеют обустроить свой дом, свою жизнь, и дают возможность жить другим, тем, кто рядом. И среди них, оказывается, есть критическая масса тех, кто понимает, что в этом мире не все измеряется размером кошелька или нулями на банковском счету.
Вот почему пал режим Януковича: он и его «Семейка» питались страхом зависимого от них окружение, но не смогли транслировать этот страх на всех своих сограждан. Потому что, в принципе, даже простой обыватель подсознательно понимает, что не стоит «ждать Страшного суда. Он происходит каждый день» (Альбер Камю).
Любая попытка запугать, унизить, уничтожить вызывала сопротивление. Это сопротивление в конце концов не только устранило диктатора, но и помогло преодолеть страх среди бывших «верных друзей». По крайней мере, тех, кто откровенно признал: он служил дьяволу.
Теперь очередь Путина. Он приютил испуганного, деморализованного, больного преступника. Он взялся было вернуть его на трон. Но, - и это ВВП должен знать, - страх заразен. Теперь его очередь дрожать.
Игорь Гулык
Tags: Мнение, Украина, Україна
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments